Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ККІ-ЗФН 2015.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
765 Кб
Скачать
☆

10. Мотиви і стимули учіння школярів. Формування і розвиток позитивних мотивів учіння школярів.

Мотив навчання (від фр.motif - рухаю) – внутрішня спонукальна сила, яка забезпечує рух особистості до пізнавальної діяльності, активізує розумову активність.

В ролі мотивів можуть виступати потреби й інтереси, прагнення й емоції, установки та ідеали. З психологічної точки зору мотиви є внутрішніми рушійними силами навчальної діяльності.

Стимул – це зовнішня спонукальна сила, яка забезпечує активність особистості у будь-якій сфері діяльності.

Стимулом навчання може виступати оцінка, документ про освіту, певні матеріальні блага.

Виділяють такі види мотивів.

І. Класифікація мотивів запропонована В.Л. Омеляненком.

  1. Соціальні – це прагнення особистості через учіння утвердити свій соціальний статус – в суспільстві в цілому, у певному соціальному колективі (сім’ї, класу).

  2. Спонукальні – пов’язані із впливом на свідомість школяра певних чинників: вимогами батьків, авторитету вчителів, колективу однолітків тощо.

  3. Пізнавальні – проявляються у пробудженні пізнавальних інтересів і реалізуються через одержання задоволення від самого процесу пізнання і його результатів. Цей мотив є провідним.

  4. Професійно-ціннісні – відображають прагнення школяра отримати професійну підготовку для участі в продуктивній сфері життєдіяльності.

  5. Меркантильні пов’язані із безпосередньою матеріальною вигодою особистості.

Навчання полівмотивоване, тобто учнем керують залежно від ситуації різні мотиви, але серед них є вирішальний. На нього і необхідно впливати. Для формування повноцінної мотивації школярів важливо забезпечити такі умови: (Умови формування повноцінної мотивації).

  1. Збагачувати зміст особисто-орієнтованим цікавим матеріалом.

  2. Утверджувати гуманне ставлення до всіх учнів, бачити в дитині особистість.

  3. Задоволення потреби в спілкуванні з учителем і однокласниками під час навчання.

  4. Збагачувати мислення інтелектуальними почуттями.

  5. Формувати допитливість і пізнавальний інтерес.

  6. Формувати адекватну самооцінку своїх можливостей.

  7. Утверджувати прагнення до саморозвитку.

  8. Використовувати всілякі засоби педагогічної підтримки, коли вона особливо потрібна; прогнозувати ситуації.

  9. Використовувати відповідальне ставлення до навчальної праці, зміцнювати почуття обов’язку.

11. Поняття про зміст освіти, його складові елементи. Види освіти. Основні тенденції вдосконалення змісту освіти на сучасному етапі розвитку української школи.

Поняття про зміст освіти, його складові елементи

Зміст освіти – це чітко окреслена система знань, умінь та навичок, якими учні оволодівають в певних навчальних закладах.

Складові елементи змісту освіти

  1. Знання – узагальнений досвід людства, що виражає різні галузі діяльності у вигляді фактів, правил, висновків, закономірностей, ідей, теорій, якими володіє наука.

  2. Уміння – здатність на належному рівні виконувати певні дії, заснована на доцільному використанні людиною знань і навичок.

  3. Навичка – психічне новоутворення, завдяки якому індивід спроможній виконувати певну дію раціонально, точно і швидко, без зайвих затрат часу фізичної та нервово-психічної енергії.