2.3 Аналіз процедури управління експортно-імпортних операцій.

Інтеграція підприємств у міжнародне господарське середовище є одним із найважливіших процесів входження України у ринковий простір. Ефективне здійснення зовнішньоекономічної діяльності підприємства можливе за умови оволодіння тією часткою світового ринку, яка відповідає можливостям природноекономічного та науково-технічного потенціалу держави.

Реформування та розвиток вітчизняної економіки значною мірою залежить від вирішення проблем зовнішньоекономічних зв’язків, які відіграють суттєву роль у національній економіці, істотно впливають на темпи економічного росту, створення конкурентного ринкового середовища та успіх трансформаційного процесу в Україні. У вирішенні цих проблем важливим є комплексний підхід до розвитку зовнішньої торгівлі як сфери діяльності, результати якої залежать від виваженої економічної політики держави, обраної моделі зовнішньоекономічних зв’язків та впливу інших численних внутрішніх і зовнішніх факторів.

Формування і здійснення комерційних зв’язків із іноземними партнерами та ефективне управління експортно-імпортними операціями не можливе без науково обґрунтованого підходу до розв’язання комплексу завдань інформаційного забезпечення, які вирішуються в системі обліку і аналізу.

Відсутність методичних вказівок і рекомендацій щодо застосування окремих П(С)БО уповільнює процес трансформації бухгалтерського обліку до загальноприйнятих у міжнародній практиці вимог. Саме тому, виникає потреба у подальшому розвитку методології обліку. Особливо це стосується експортно-імпортних операцій, враховуючи їх певну специфіку, суперечливість законодавства, недосконалість інформаційного забезпечення.

Дослідження розвитку експортно-імпортних операцій ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» свідчить про відсутність єдиного підходу до організаційно-методичного забезпечення їх обліку і аналізу, що призводить до серйозних порушень валютного, податкового та митного законодавства.

Становлення зовнішньоекономічної діяльності відбувається в період реформування бухгалтерського обліку, що характеризується наявністю певних прорахунків та неузгодженостей.

Основною умовою успішного здійснення експортно-імпортних операцій є дослідження зовнішньоекономічної політики підприємства партнера та її впливу на кінцевий економічний ефект, а також вибір надійного іноземного контрагента.

Під час вибору потенційних партнерів потрібно вивчати різні аспекти їх діяльності: правовий, тобто вивчення норм і правил, що діють в країні потенційного партнера та мають пряме або непряме відношення до співробітництва; технологічний – вивчення технічного рівня продукції підприємства, його технологічної бази та виробничих можливостей; науково-технічний – дані про організацію науково-дослідних робіт і витрат по них; організаційний – вивчення організації управління підприємством; економічний – оцінка фінансового положення підприємства. Ефективне співробітництво в сфері зовнішньоекономічної діяльності залежить від зазначених чинників, що доводить необхідність розробки методики аналізу та оцінки потенційних партнерів при здійсненні експортно-імпортних операцій.

Головною відмінністю в обліку операцій з іноземною валютою є необхідність чіткого розмежування статей балансу на монетарні і немонетарні. З цією метою треба удосконалювати класифікацію активів і пасивів ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» з врахуванням вимог П(С)БО 21 “Вплив змін валютних курсів”. Класифікація слугуватиме для потреб бухгалтерського обліку курсових різниць.

З метою розмежування заборгованості, яка виникає після здійснення факту відвантаження або отримання товарів (виконання робіт, надання послуг), і заборгованості, що утворилася в результаті авансових платежів (отриманих чи наданих передоплата в іноземній валюті) рекомендується підприємствам відкривати окремі субрахунки другого порядку до субрахунків 371 та 681: 3711 “Розрахунки за виданими авансами в національній валюті”; 3712 “Розрахунки за виданими авансами в іноземній валюті”; 6811 “Розрахунки за авансами, отриманими в національній валюті”; 6812 “Розрахунки за авансами, отриманими в іноземній валюті”. Суми, відображені на субрахунках 3712 і 6812, не будуть перераховуватись у зв’язку зі зміною валютного курсу.

Умовами виконання зовнішньоекономічних договорів є обов’язкове використання міжнародних правил “ІНКОТЕРМС”, які за змістом являють собою зведення положень з постачання товарів та передумов виникнення зобов’язань. Аналіз діючих правил “ІНКОТЕРМС” надав можливість дослідити та оцінити динаміку збільшення контрактної вартості продукції (товарів) в залежності від збільшення витрат Експортера.

Встановлено, що більш вигідною умовою для здійснення експортних операцій ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» є Е-умова (EXW – “відправлення франко-завод”), яка передбачає мінімальний ризик для продавця, і відповідно до неї, продавець тільки передає товар покупцю на своєму заводі або складі і несе відповідальність за його навантаження. Всі витрати і ризики, пов’язані з доставкою товару до місця призначення, несе покупець, і на цьому етапі зобов’язання продавця щодо виконання умов експортного договору завершуються. Таким чином, при здійсненні митних процедур усі документи, що підтверджують експорт товару, залишаються у іноземного партнера. І тут у продавця виникає певна проблема: не маючи доказів відвантаження товарів на експорт, він не має права на застосування нульової ставки з ПДВ. Для вирішення цієї проблеми в Закон України “Про податок на додану вартість” необхідно внести зміни щодо визначення моменту експорту товарів, а саме налагодити механізм документального оформлення підтвердження експорту. Елементом цього механізму може бути наявність у підприємства-експортера, крім примірника експортного контракту, також дублікату вивізної вантажної митної декларації.

Дослідження показали, що одночасне відображення в бухгалтерському обліку експортно-імпортних операцій у двох валютах призводить до значних викривлень величини витрат, собівартості та ціни реалізації експортного або імпортного товару, а в подальшому – до недостовірної суми валових доходів і валових витрат, неточного розрахунку фінансового результату діяльності підприємства.

Вміло обрана бухгалтерська програма сприяє інтегруванню усіх видів господарського обліку (бухгалтерського, внутрішньогосподарського, статистичного, податкового) у єдину систему, що дасть змогу уникнути дублювання показників, підвищить оперативність і ефективність використання облікової інформації в управлінні підприємством.

Становлення ринкових відносин супроводжується підвищенням ролі зовнішньоекономічних зв’язків в діяльності підприємства, що викликає необхідність подальшого розвитку системного підходу щодо удосконалення обліку і аналізу експортно-імпортних операцій. В наукових дослідженнях і практиці зовнішньоекономічної діяльності ПрАТ “Індустріальні та дистрибуційні системи” доцільно врахувати класифікацію активів і пасивів підприємства у відповідності до їх поділу на монетарні та немонетарні статті, яка використовуватиметься для обліку курсових різниць.

Важливим напрямком удосконалення обліку експортно-імпортних операцій є впровадження методики обліку імпортних операцій при різних валютах об’єкту контракту і платежу: порядок розрахунку сум кредиторської заборгованості, їх відображення в системі рахунків бухгалтерського обліку з використанням облікового регістру – аналітичної відомості руху валюти за імпортними мультивалютними контрактами, що дасть можливість узгодити облікову інформацію двох і більше іноземних валют.

Основними завданнями бухгалтерського обліку при відображенні витрат на придбання імпортних запасів є правильний їх розподіл на такі, що включаються і не включаються до первісної вартості запасів, а також витрати, що відносяться і не відносяться до валових витрат. У зв’язку з тим, що не всі витрати, які відносяться до складу валових, відображаються у бухгалтерському обліку, необхідно організувати їх несистемний облік.

ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» представляє свою продукцію на зовнішньому ринку. Система зовнішньоекономічних зв’язків підприємства не є досить розвинутою.

Так, на сьогодні голова країна-партнер підприємства – це Грузія. Продукція експортується до різних країн, таких як: Росія, США, Італія, Ізраїль, Польща, Німеччина та інші.

Основна продукція, що постачається на міжнародний ринок – це мінеральні води. При чому на експорт іде майже 82% продукції, що виробляє підприємство.

Основним попитом користуються такі види води,як “Моршинська”, “Миргородська”, “Трускавецька”.

Щодо здійснення підприємством імпортних операцій, то вони носять стабільний характер. В основному вони здійснюються у вигляді ввозу «Боржомі» для реалізацій на українському ринку.

Успішне здійснення зовнішньоекономічної діяльності на підприємстві може відбуватися тільки за умови високоефективного кваліфікованого управління нею.

Управління ЗЕД передбачає 3 етапи проблем. Перший етап – прийняття управлінського рішення у формі контрактного зобов’язання або усної вказівки про виконання суб’єктом певних дій, наприклад, щодо експорту чи імпорту товарів. Своєчасне прийняття рішення стимулює зовнішньоекономічну діяльність. Другий етап – здійснення контролю за ходом виконання рішення керованим суб’єктом. На третьому етапі здійснюється оцінка результатів виконання рішення та опрацювання нового рішення на перспективу. Рішення є відповідною реакцією на зовнішні чи внутрішні подразники і спрямовується на розв’язання проблем у зовнішньоекономічній діяльності.

При оцінці функціонування підприємства вагоме значення мають показники ефективності реалізації експорту та імпорту товарів. Вони характеризують рівень вірогідності для підприємства як окремих експортних та імпортних операцій, так і всієї реалізації товарів у цілому за певний період часу. Показник ефективності реалізації визначається за формулою [9,с.251]:

де Вп – виручка в іноземній валюті, перерахована в гривні за офіційним курсом;

С – собівартість у національній валюті.

Як було зазначено, підприємство здійснює експортно-імпортні операції, результативність яких суттєво впливає на стан підприємства, через те що 82% всієї продукції продається на зовнішньому ринку. Визначимо ефективність здійснюваних операцій (див. табл. 2.9.)

Таблиця 2.9

Ефективність експорту та імпорту мінеральної води

Показник	2012 р.	2014 р.	Відхилення 2014 р. до 2012 р.(+,-)
Виручка від експорту-імпорту тис. грн.	19201,2	34032,5	15931,7
Повна собівартість тис. грн.	15759,2	31631,3	14687,2
Ефективність експорту, %	115,0	115,0	-
Валовий прибуток від експорту тис. грн.	2321,1	4412,5	2177,3

Отже у 2014 році зросла собівартість продукції, що є результатом введення в експлуатацію нового обладнання, і відповідно, зростання витрат на виробництво. Тому спостерігалося і зростання ціни. За рахунок збільшення обсягів продажу вдалося збільшити прибуток на 2177,3 тис. грн., хоча загальний коефіцієнт ефективності залишається незмінним – 115%, що означає, що із кожних 100 грн., затрачених на виробництво, підприємство отримало 115 грн. виручки.

Управління експортно-імпортними операціями на ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» здійснюють зовнішньоекономічний відділ та відділ збуту, які підзвітні голові правління.

Для ефективного здійснення експортно-імпортних операцій працівники підприємства вивчають ринки аналогічної продукції, оцінюють можливості конкурентів, формують попит на продукцію підприємства, вивчають можливості виходу на нові ринки, здійснюють цінову політику, готують матеріали для укладання контрактів, забезпечують декларування і митне оформлення вантажів, проводять рекламну діяльність, ведуть пошук нових клієнтів, та інше.

Для розвитку зовнішньоекономічних зв’язків ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» необхідно визначити перспективи виходу його продукції на зовнішній ринок.

Тому підприємство здійснює аналіз конкурентоспроможності своєї продукції, і значну увагу приділяє її підвищенню. Важливою умовою випуску конкурентоздатної продукції в умовах ринку є управління якістю продукції.

Як правило якість продукції залежить перш за все від якості і екологічної чистоти сировини, яка надходить на завод. Для ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» основним видом сировини є мінеральна вода, яка находить від свердловини. Встановлено, що у свердловинах, які знаходяться поблизу великих промислових міст, концентрація важких металів у воді може бути вища допустимої норми у десятки і, навіть, сотні разів.

Тому свердловини даного підприємства розташовані в екологічно чистих районах, що забезпечує екологічну чистоту продукту.

Така ситуація із забрудненням питної води призвела до введення в дію гігієнічні регламенти і норми “Вода питна фасована. Санітарні заходи та мінімальні специфікації якості”. Введення в дію цих норм вважається кроком вперед у напрямку підвищення якості фасованої питної води та наближення до європейських та світових стандартів.

Однією з основних характеристик якості води є хімічні параметри води.

Таблиця 2.10

Класифікація води природної мінеральної і води джерельної відповідно рівню pH

Назва виду води природної мінеральної і води джерельної	Величина pH
Сильно кисла вода	<3
Кисла вода	3-5
Слабо кисла вода	5-6,5
Нейтральна вода	6,5-7,5
Слаболужна вода	7,5-8,5
Лужна вода	8,5-9,5
Сильно лужна вода	>9,5

Таблиця 2.11

Максимальні рівні хімічних параметрів для води питної фасованої.

Параметр	Максимальний рівень	Одиниці вимірювання	Примітки	Рекомендована методика за стандартом ISO, №
Барій	0,7		-	-
Бор	1,0		-	9390:1990
Бромат	25,0		-	-
Кадмій	5,0		-	5961:1994 8288:1986
Марганець	0,5		-	6333:1986
Мідь	2,0		2	8288:1986
Нікель	20,0		2	8288:1986
Нітрати	50,0		3	7890-1,2:1986, 7890-3:1988
Нітрити	0,5		3	6777:1984
Миш’як	10		Розраховано як загальний миш’як	6595:1982 11069:1996
Свинець	10,0		2	8288:1986
Селен	10,0		-	9965:1993
Сурма	5,0		-	-
Ртуть	1,0		-	-
Хром	50,0		Розраховано як загальний хром	9174:1998 хром(IУ)11083:1994
Ціаніди	70,0		-	6703-1,2,3:1984, 6703-4:1985,пмс 13843
Пестициди	10/1/0,1		4,5,7	-
Пестициди - сумарно	50/5/0,5		4,6,7	-
1,2-дихлоретан	3,0		-	-
Акриламід	0,10		1	-
Бенз(а)пірен	0,2		-	-
Бензол	1,0		-	11423-1,2:1997
Вінілхлорид	0,5		1	-
Епіхлоргідрин	0,4		1	-
Поліциклічні ароматичні вуглеводи	0,5		Сума концентрацій встановлених речовин 8	-
Тетрахлоретилен та тихлоретилен	10,0		Сума концентрацій встановлених речовин	-

Таблиця 2.12

Твердження, що дозволяються вживати в маркуванні води природної мінеральної і води джерельної (у випадках, що визначені цими ГРН)

Твердження

Критерій, за умови виконання якого дозволяється вживати відповідне твердження

«Низький вміст мінералів» або «З низьким вмістом мінералів» «Дуже низький вміст мінералів» або «З дуже низьким вмістом мінералів» «Високий вміст мінералів» або «З високим вмістом мінералів» Бікарбонатна Сульфатна Хлоридна Кальцієва Магнієва Фторидна Містить залізо Кислотна Натрієва Низький вміст натрію

Вміст мінеральних солей розраховується як твердий залишок, у кількості не більше, ніж 300 мг/дм3 води. Вміст мінеральних солей розраховується як твердий залишок, у кількості не більше, ніж 50 мг/дм3 Вміст мінеральних солей розраховується як твердий залишок, у кількості більше, ніж 1500 мг/дм3 Вміст бікарбонату більше, ніж 600 мг/дм3 Вміст сульфату більше, ніж 200 мг/дм3 Вміст хлориду більше, ніж 200 мг/дм3 Вміст кальцію більше, ніж 150 мг/дм3 Вміст магнію більше, ніж 50 мг/дм3 Вміст фторидів більше, ніж 1 мг/дм3 Вміст заліза більше, ніж 1 мг/дм3 Вміст не зв’язаного діоксиду вуглецю більше, ніж 250 мг/дм3 Вміст натрію більше, ніж 200 мг/дм3 Вміст натрію менше, ніж 20 мг/дм3