- •I. Організаційний момент
- •II. Актуалізація опорних знань
- •1. Тестування
- •II. Актуалізація опорних знань
- •1. Тестування
- •III. Повідомлення теми і мети уроку
- •IV. Вивчення нового матеріалу
- •1. Робота за підручником (с. 86–89)
- •2. Фізкультхвилинка
- •V. Узагальнення й систематизація знань
- •I. Організаційний момент
- •III. Повідомлення теми і мети уроку
- •IV. Вивчення нового матеріалу
- •1. Робота за підручником (с. 90–92)
- •2. Фізкультхвилинка
- •V. Узагальнення й систематизація знань
- •I. Організаційний момент
- •II. Актуалізація опорних знань
- •III. Повідомлення теми і мети уроку
- •IV. Вивчення нового матеріалу
- •1. Робота за підручником (с. 93–96)
- •2. Фізкультхвилинка
- •V. Узагальнення й систематизація знань
- •2. Фізкультхвилинка
- •V. Узагальнення й систематизація знань
- •2. Фізкультхвилинка
- •V. Узагальнення й систематизація знань
- •I. Організаційний момент
- •II. Актуалізація опорних знань
- •III. Повідомлення теми і мети уроку
- •IV. Вивчення нового матеріалу
- •1. Робота за підручником (с. 104–105)
- •2. Фізкультхвилинка
- •V. Узагальнення й систематизація знань
- •I. Організаційний момент
- •II. Актуалізація опорних знань
- •III. Повідомлення теми і мети уроку
- •IV. Вивчення нового матеріалу
- •1. Робота за підручником (с. 106–109)
- •2. Фізкультхвилинка
- •V. Узагальнення й систематизація знань
- •2. Фізкультхвилинка
- •V. Узагальнення й систематизація знань
- •2. Тестування
- •2. Фізкультхвилинка
- •V. Узагальнення й систематизація знань
- •2. Фізкультхвилинка
- •V. Узагальнення й систематизація знань
- •I. Організаційний момент
- •II. Актуалізація опорних знань
- •III. Повідомлення теми і мети уроку
- •IV. Вивчення нового матеріалу
- •1. Робота за підручником (с. 126–129)
- •2. Фізкультхвилинка
- •V. Узагальнення й систематизація знань
- •I. Організаційний момент
- •III. Повідомлення теми і мети уроку
- •IV. Вивчення нового матеріалу
- •1. Робота за підручником (с. 130–131)
- •2. Фізкультхвилинка
- •V. Узагальнення й систематизація знань
- •2. Фізкультхвилинка
- •V. Узагальнення й систематизація знань
- •2. Фізкультхвилинка
- •3. Тестування
I. Організаційний момент
II. Мотивація навчальної діяльності
Розповідь учителя
— Авторів відкриттів називають винахідниками.
Винахідник — це людина, яка вигадує, створює в процесі творчої роботи нове, невідоме раніше.
Якщо розглянути добре, то будь-який винахід запозичений нами із природи. Сонар підводного човна запозичений у дельфіна, так само принцип радара люди підгляділи в кажанів. Майбутні конструктори літаків вивчали механізм польоту птаха, а майбутні конструктори ракетних систем придивлялися до способу пересування кальмарів.
Одні винаходи дозволили людям робити те, що було раніше неможливим, інші — підвищити ефективність праці. Такі винаходи, як телефон і телебачення, вплинули на весь спосіб життя людини. Були і не менш важливі винаходи. Наприклад, поява кінської збруї вплинула на хід історії: люди змогли вирушати в тривалі поїздки на конях і перевозити з їх допомогою важкі вантажі.
У наші дні винаходи як результат зусиль одного винахідника рідкісні. У великих і малих компаніях над розробкою нових ідей трудяться цілі бригади фахівців. Наприклад, головний менеджер японської компанії «Соні» хотів мати крихітну систему, що дозволяє слухати музику, коли він грає в гольф. І бригада інженерів розробила систему «Соні Уолкмен» — перший мініатюрний стереоплеєр.
Багато винаходів створювали й удосконалювали протягом декількох століть, і назвати точну дату їх створення складно. Так, історія створення форте-піано налічує понад дві тисячі років. Фахівці підрахували, що в конструкції фортепіано використано понад дві тисячі різних винаходів і відкриттів різних епох.
Ознайомимося з деякими з них!
Академік Є. Патон, чиє ім’я носить інститут електрозварювання, за своє життя здійснив розробку 35 клепаних мостів. Найвищим досягненням науковця став суцільнозварний міст. Він має 20 прогонів по 58 м та чотири суднохідних прогони по 87 м. Загальна довжина моста дорівнює 1492 м, а вага — 10 тис. тонн. Міст носить ім’я свого творця і прикрашає Київ з 1953 р. Перший прообраз сучасного компакт-диска був розроблений в середині 1960 років молодим аспірантом Київського інституту кібернетики В. Петровим (нині член-кореспондент НАНУ). Він працював над універсальними носіями інформації. По закінченні фундаментальних досліджень Петров виступив на Всесвітньому електротехнічному конгресі з доповіддю «Оптичний диск як універсальний носій інформації», в якій обґрунтував загальні принципи запису на диск і його використання. Але через обмеження фінансування він не зміг вести подальшу розробку винаходу. Тільки через сім років потому американська філія фірми «Філіпс» продемонструвала перший пластиковий компакт-диск, він відрізнявся від скляного диска Петрова лише матеріалом.
III. Повідомлення теми і мети уроку
— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся більше про винаходи людства і візьмете участь у проекті.
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Робота за підручником (с. 130–131)
Вправа «Мікрофон»
— Розгляньте малюнки на с. 130. Чи знаєте ви, як і коли винайдені ці речі? Для того, щоб знайти відповідь на це запитання, візьміть участь у проекті. Працюйте разом із товаришами. Користуйтеся наведеною схемою та планом на с. 89.
Інформація для вчителя (див. додаток на с. 62)
— Розгляньте схему роботи над проектом на с. 130. Які слова вам не зрозумілі?
Робота із словничком
— Знайдіть у словничку (с. 140–141) слова портфоліо, презентація. Дізнайтеся їхні значення.
— Розгляньте малюнки на с. 131. Пригадайте за малюнками план роботи над проектом.
— Ознайомтеся з правилами успішної роботи над проектом на с. 131.
