3. Загальношкільні заходи.

4. Заходи зі самоврядування.

5. Навчання активу.

У плані роботи враховують обов'язкові справи, в організації яких участь виконавчого органу об'єктивно необхідна (День самоврядування, робота з благоустрою, налагодження чергування у школі та класах, підготовка до опалювального періоду, підготовка до канікул тощо).

Під час організації масштабних та епізодичних заходів можуть бути поєднані зусилля постійних органів самоврядування з тимчасовими (ради, штаби, ініціативні групи, клуби, творчі об'єднання, центри тощо).

Основною структурною одиницею у самоврядуванні є класний колектив (додаток 1).

Колективним органом самоврядування в класі є збори класу. На зборах класного колективу обговорюють актуальні, зрозумілі питання повсякденного життя (підготовка заходу, випуск газети, підсумки діяльності, навчання за семестр, визначні події, сучасні досягнення, моральні проблеми). Періодичність їх проведення залежить від конкретних умов діяльності класу.

Крім класів структуру самоврядування доповнюють організації, об’єднання, гуртки, клуби, загони, секції, які формуються відповідно до роду занять (волонтери, пластуни, ерудити, краєзнавці, спортсмени, ін.) і утворюють Палату Об’єднань в Учнівській Раді школи.

Цим забезпечується демократичність, відкритість роботи органів самоврядування, оскільки всі учні знають, де, коли, які питання обговорюються, можуть брати в обговоренні участь, пропонувати нове, оригінальне, цікаве, впливати на життя колективу. Участь в роботі учнівського самоврядування розвиває відповідальність за шкільні справи, допомагає набути організаторських здібностей дітей, сприяє духовному зростанню.

3. Чому Учнівське Товариство?

Створюючи учнівське самоврядування спершу виникло питання про назву, яку має отримати цей орган. З власного шкільного досвіду пригадуються комісії: навчальна, культурно-масова, спортивна, ін. із загальною назвою Учком, очолюваний Головою Учкому. Самоврядування діяло в тіні піонерської організації школи. Багато в чому робота дублювалась і повторювалась. Наприклад стінгазети висіли поряд, називались по-різному, але писали в них одне й те ж саме, одним і тим же почерком.

Разом з тим демократичні зміни в державі і школі дали можливість створювати «Країни», «Держави», «Республіки», «Королівства», «Мерії» і таке інше. Очолюють такі учнівські самоврядування президенти, королі, гетьмани, мери …

Розглядалися різні варіанти, проте жоден з них не обрали. Хотілося чогось іншого, оригінального, нового. До назви «Учнівське Товариство» підштовхнула ідея спудейських (студентських) братств Києво-Могилянської та Острозької академій, інших українських університетів. По аналогії зі студентським братством утворилася назва учнівське товариство. Оскільки поняття братство є більш глибоким і передбачає більші обмеження, більші обов’язки, то для шкільного самоврядування ця назва не підходила. Товариство ж носить простіші взаємовідносини, засновані на спільному інтересі. Крім того поняття «товариства» зустрічаємо в класиків української літератури, в історії взаємовідносин в Запорозькій Січі, врешті-решт в українських казках нерідко зустрічаємо вислів: «…потоваришували якось….», «…от і потоваришували…».

Тому назва органу учнівського самоврядування школи - «Учнівське Товариство».