Розділ 1. Сутність біржової діяльності, її становлення і розвиток

Виникнення організаційного ринку. Поняття ринку. Спе- цифічні риси організованого ринку. Класифікація ринку. Ринкові характеристики біржової діяльності.

Основні риси біржової торгівлі. Порівняльна характе- ристика різних видів торгівлі.

Поняття біржі. Складові елементи поняття біржі. Основні функції біржі. Добіржові форми торгівлі товарами. Передумови виникнення перших бірж. Історія походження терміна «біржа».

Біржа в Антверпені. Значення Амстердамської товарної біржі. Перші біржі в Росії. Перші біржі в Україні.

Біржова діяльність у колишньому СРСР і в постра- дянський період.

Опорний конспект.

Біржова діяльність - одна з форм організованого ринку, тобто ринку, функціонуючого за певними правилами, запи- саними у тих чи інших нормативних актах.

Виникнення організованого ринку в різних формах пояс- нюється потребами розвитку як самого виробництва, так і сфери обігу, яка пов'язує виробників між собою, але найго- ловніше - з кінцевими споживачами товарів і послуг.

Поняття ринку узагалі містить всю безліч процесів, які відбуваються в рамках даної економічної системи і ґрун- тується на міцному фундаменті приватної власності на капітал. Якщо розглядати ринок з позиції конкретної сфери застосування сил, наприклад, біржової діяльності, то під ринком можна мати на увазі тільки певні відносини, пов'язані з процесом купівлі-продажу. У цьому змісті організований ринок - це певні відносини з приводу купівлі-продажу будь- якого виду активів: товарів, послуг, цінних паперів, валюти і т.п.

5

Залежно від того, який вид активу обертається на органі- зованому ринку, він може мати особливі специфічні риси, хоча будь-якому організованому ринку властиві наступні риси:

1. наявність затверджених правил торгівлі, розрахунків і постачання активів;

2. існування організації, яка керує роботою ринку;

3. концентрація попиту та пропозиції в часі та просторі;

4. регулювання з боку як держави, так і громадських орга- нізацій.

Організований ринок - це упорядкований ринок, де сту- пінь упорядкованості залежить від безлічі факторів, що зна- ходить своє відображення в правилах торгівлі, які можуть у різній мірі регламентувати процеси купівлі і продажу того чи іншого товару або будь-якого іншого активу.

Організований ринок не відбудеться, якщо число його учасників не досягне певного числа. Можна розробити правила торгівлі, створити необхідну організацію, але відсут- ність достатнього числа продавців і покупців зведе до нуля усі зусилля організаторів ринку будь то новоорганізований ринок або давно діючий, але не встигаючий за зміною кон'юнктури.

Держава завжди проводить певну політику відносно ринку. Така політика може стосуватися або тільки фіскальної сторони справи (наприклад, одержання необхідних податко- вих надходжень у бюджети всіх рівнів), або мати метою стимулювання чи гальмування розвитку ринків тих чи інших активів. В усіх випадках має місце регулюючий вплив держа- ви, який практично неможливо чи досить важко здійснити у випадку неорганізованого, стихійного ринку, котрий не під- дається достатньому контролю ні з боку державних органів, ні з боку організацій самих торговців.

Якщо спробувати класифікувати організовані ринки, то їх можна розділити залежно від;

1. виду активу, яким торгують;

2. рівня організованості;

3. походження;

4. форми торгівлі.

У залежності від виду активу, яким торгують, організо- вані ринки поділяються на:

• організовані товарні ринки;

• фондові ринки або ринки цінних паперів;

• ринки банківських позичок;

• валютні ринки.

За рівнем організованості ринки можна класифікувати як:

• малоорганізовані, на яких правила торгівлі регулюють далеко не всі сторони процесу торгівлі;

• організовані, на яких правила торгівлі регулюють всі основні елементи процесу торгівлі;

• високоорганізовані, на яких правила торгівлі регулю- ють практично весь процес торгівлі.

За походженням організовані ринки можуть бути:

• самоорганізованими, тобто їх організували самі учас- ники процесу торгівлі;

• централізованими, тобто ринок організовано з ініці- ативи держави.

За формою торгівлі можуть розрізнятися:

• організовані оптові ринки;

• організована роздрібна торгівля;

• біржові ринки.

Розподіл ринків на організовані і неорганізовані мав більш важливе значення до 30-х років XX ст. Останні 30-40 років XX сторіччя у всіх розвинених країнах ринок практично цілком став організованим, керованим і контрольованим. Це не означає, що неорганізованих, неконтрольованих ринків немає. Останні будуть існувати, поки живе саме ринкове господарство. Просто роль і значення організованих ринків таке, що вони визначають у даний час весь ринковий процес.

7

Біржова діяльність в основному зводиться до біржової торгівлі, яка веде свій початок від назви організації, котра здійснює цю торгівлю, - біржі. У цьому розумінні можна з повною впевненістю затверджувати, що біржова торгівля із самого свого зародження, - це організована торгівля, тому що її спеціально формувала особлива організація, котра одержала назву біржі.

Рис. 1.1. Ринкові характеристики біржової діяльності.

У системі ринкових відносин біржова діяльність займає певне місце (рис. 1.1). Це місце визначається сутністю біржо- вої торгівлі, яка має справу з активами, котрі відносяться або

8

до групи капіталів (наприклад, різні види цінних паперів, валюта і т.п.), або до групи товарів (наприклад, кольорові метали, сільськогосподарські товари й ін.). Основна операція при біржовій торгівлі - це купівля-продаж відповідних акти- вів. Учасники біржової торгівлі можуть проводити між собою будь-які операції з приводу купівлі-продажу біржового акти- ву, наприклад брати в позичку гроші, цінні папери, брати в заставу товар і т.п., але власне біржова торгівля - це завжди тільки купівля-продаж відповідного активу.

Брати участь у біржовій торгівлі, тобто купувати чи продавати активи на біржі, можуть будь-які учасники ринку, але робити вони це можуть, як правило, тільки через біржо- вих посередників.

У результаті безпосередньо біржова торгівля зводиться до купівлі-продажу біржових активів біржовими посередниками, однак це не означає, що вона не має тісних взаємозв'язків з іншими видами ринкових операцій, активів, ринків і їхніх учасників.

Таке розуміння біржової торгівлі відображає її специфіку і відмінності від інших видів і форм торгівлі. Що ж сто- сується зв'язку з всіма іншими атрибутами ринкових від- носин, то вони так само природні для біржової торгівлі, як сама ця торгівля є необхідною складовою частиною ринку взагалі.

Без біржової торгівлі, також, як і без розподілу торгівлі на оптову і роздрібну, був би неможливим процес у ринкових відносинах. А в даний час узагалі можна затверджувати, що біржова торгівля - це головна форма торгівлі з точки зору своїх масштабів, обсягів, учасників. Але це зовсім не означає другорядності інших організаційних ринків, інших товарів і послуг.

Біржова торгівля на відміну від будь-яких інших видів торгової діяльності має наступні основні риси:

9

1. приуроченість до певного місця і часу, тобто біржова торгівля проводиться тільки в спеціально відведеному для цього процесу місці і тільки у встановлені години роботи біржі;

2. підпорядкованість установленим правилам біржової торгівлі. Кожна біржа виробляє свої правила торгівлі на даній біржі і всі учасники біржової торгівлі зобов'язані дотриму- ватися цих правил. Недотримання правил карається штра- фами або виключенням із членів біржі;

3. публічність, тобто біржова торгівля ведеться в присут- ності всіх членів біржі з їх відома;

4. гласність, тобто результати біржової торгівлі є відкри- тими для широкої публіки, відомості про них надходять до громадськості через засоби масової інформації;

5. регульованість з боку держави і громадськості; дер- жава через свої законодавчі і нормативні акти встановлює правила, відповідно до яких біржі будують свою діяльність;

6. концентрація попиту та пропозиції за товарами, які реалізуються на біржі, тому що біржа - це найпридатніше місце, де легко можна знайти покупця на продаваний товар чи продавця необхідного вам товару. На цій основі складаються представницькі біржові (ринкові) піші на товари.

Поняття біржової торгівлі включає те, що поєднує її з іншими формами торгівлі, і те, що відрізняє її.

Порівняльну характеристику різних видів торгівлі представлено в таблиці 1.1.

З даних таблиці видно, що біржова торгівля відрізняється від інших форм торгівлі за декількома характеристиками. Наприклад, від торгівлі з оптових баз біржа відрізняється за характером торгів і за наявністю самого товару, а від магазинної торгівлі біржа відрізняється ще і за розміром партії товару.

10

Форма торгівлі	Поі		зівняльні характеристики
	Наявність постійно- го місця для торгівлі	Режим роботи	Наявність затверджу- ваних правил торгівлі	Наявність товару при укладеній угоді	Розмір прода- ваної партії товару	Розмір продаваної партії товару
1. Базарна	+	Не регла- менто- ваний		Присутній	Не регла- менто- ваний	Приватний
2. Ярмаркова	+	Сезонний	-	Теж	Теж	Приватний, публічний
3. Магазинна	+	Регуляр- ний	+	Теж	Роздріб- ний	Приватний
4. Біржова	+	Теж	+	Відсутній	Біржо- вий	Публічний, гласний, приватний
5. Оптова	+	Теж	+	Присутній	Оптовий	Приватний

Розуміння біржі як визначеного місця для торгівлі відоб- ражає її функціональну сутність, - це площадка, де торгують. Але далеко не будь-яке місце, де можна торгувати, вправі називатися біржею.

Біржа - це оптовий ринок, юридично оформлений у виді організації торговців.

Поняття біржі досить ємко відображає рис 1.2.

Історія показує, що поняття біржі не залишається незмінним, а з часом міняється за всіма параметрами: де і як відбувається торгівля, хто торгує, чим торгує. Якщо на рис. 1.2. упор робиться на місце для торгівлі і на оптовий характер ринку, то впровадження електронних форм торгівлі веде до того, що поняття «місце для торгівлі» утрачає свого сенсу, тому що торгувати можна, знаходячись на своєму робочому місці, а не в спеціально відведеному для цих цілей торговому залі. Оптовий характер ринку, як обов'язкова риса, теж видозмінюється, тому що з'являється можливість через електронні мережі торгувати будь-якими кількостями активу

11

і не має ніякого значення розмір партії товару. Ускладню- ється і проблема біржових посередників, тобто біржових торговців, які зв'язують клієнтів біржі: продавців і покупців між собою. В даний час автоматичні системи пошуку придатного продавця чи покупця суттєво підривають цей оплот біржової торгівлі.

Рис. 1.2. Складові елементи поняття біржі

У функціях біржі відображається діяльність, властива тільки їй самій і якою не займаються звичайно будь-які інші організації торгівлі.

Основними функціями біржі є (рис. 1.З.):

1. Організація біржових зборів для проведення гласних публічних торгів. Вона включає:

• організацію біржових торгів;

• розробку правил біржової торгівлі;

• матеріально-технічне забезпечення торгів;

• навчання персоналу біржі;

• розробку кваліфікаційних вимог для учасників торгів. Для організації торгівлі біржа, насамперед, повинна мати

у своєму розпорядженні добре обладнане «ринкове місце» (біржовий зал), котре могло б уміщати досить велику кількість продавців і покупців, які ведуть біржовий торг.

12

Рис. 1.3. Функції сучасної біржі

13

Організація торгівлі вимагає від біржі розробки і строгого дотримання правил торгівлі, тобто норм і правил поведінки учасників торгу в залі.

Матеріально-технічне забезпечення торгів включає обладнання біржового залу, робочих місць учасників торгів, комп'ютерне забезпечення всіх процесів на біржі і т.д.

Для ведення біржових торгів біржа повинна мати висококваліфікований штат співробітників.

Члени біржі, які беруть участь у біржових торгах, повинні знати правила роботи на біржі, мати необхідні знання і практичні навички у всіх сферах діяльності, пов'язаних з біржовою торгівлею.

2. Розробка біржових контрактів. Дана функція біржі включає:

• стандартизацію вимог до якісних характеристик бір- жових товарів;

• стандартизацію розмірів партій активу, який лежить в основі контракту;

• вироблення однакових вимог до розрахунків за біржовими угодами (включаючи умови і терміни пос- тачання за контрактами, взаєморозрахунки і розра- хунки з біржею).

3. Біржовий арбітраж, або вирішення спорів, які виникають по укладеним біржовим угодам у ході біржових торгів. Дана функція біржі має дуже велике значення. З одного боку, як міра виявлення торговців, котрі намагаються діяти шляхом обману, шахрайства і т.п. З іншого боку, як спосіб улагоджування помилок, що виникають у ході торгів через неточність записів про угоди, збоїв у системі комп'ю- терного забезпечення й інших чисто людських і технічних помилок.

4. Ціннісна функція біржі. Дана функція біржі має два аспекти. Перший - це те, що задачею біржі стає виявлення «справжніх» ринкових цін, але одночасно і їхнє регулювання

14

з метою недопущення незаконних маніпуляцій з цінами на біржі.

Другий аспект - це цінопрогнозуюча функція біржі.

а) Виявлення і регулювання біржових цін. Біржа бере участь у формуванні і регулюванні цін на усі види біржових товарів. Концентрація попиту та пропозиції на біржі, укладання великої кількості угод виключають вплив неринкових факторів на ціну, роблять її максимально набли- женою до реального попиту та пропозиції. Біржова ціна вста- новлюється в процесі її котирування, яке розглядається як найбільш важлива функція біржі. При цьому під котиру- ванням розуміється фіксування цін на біржі протягом кожного дня її роботи: реєстрацію курсу валюти чи цінних паперів, ціни біржових товарів.

б) Ціноутворююча і цінопрогнозуюча функція. Зосеред- ження на біржі продавців і покупців товарів, масовий харак- тер біржових угод і їхні величезні масштаби в силу того, що торгівля звичайно ведеться великими партіями товарів, перетворює біржові ціни в представницькі ринкові ціни на біржові товари, які звичайно лежать в основі утворення цін на багато інших товарів. У результаті, біржові ціни виконують функцію ціноутворення, стають його базисом поряд зі ставками заробітної плати, нормами амортизаційних відра- хувань і т.п. На біржі торгують товарами (контрактами) з постачанням через кілька місяців після дати укладання угоди, тим самим відбувається процес щоденного прогнозування цін на майбутні дати постачання товару, тобто має місце реальне цінопрогнозування і не тільки на біржові товари, але і на всі ті активи, які засновані на цих біржових товарах.

5. Функція хеджирування, або біржове страхування учасників біржової торгівлі від несприятливих для них коливань цін. Для цього на біржі використовуються спеціальні види угод і механізми їхнього укладення. Виконуючи задачу

15

страхування учасників біржового торгу, біржа не стільки організує торгівлю, скільки її обслуговує.

Функція хеджирування ґрунтується на використанні механізму біржової торгівлі ф'ючерсними контрактами. Суть цієї функції полягає в тому, що торговець-хеджер (тобто той, хто страхується) повинен стати одночасно і продавцем товару, і його покупцем. У цьому випадку будь-яка зміна ціни його товару нейтралізується, тому що виграш продавця є од- ночасно програшем покупця і навпаки. Звичайно виробники товару хеджируються від зниження цін на їхню продукцію, а покупець від підвищення цін на закуповувану продукцію.

6. Спекулятивна біржова діяльність. Це форма комерційної діяльності на біржі, яка має метою одержання прибутку від гри на різниці в цінах купівлі-продажу біржових товарів. Спекулятивна функція біржі нерозривно пов'язана з її функцією хеджирування. Ризик, від якого позбавляється хеджер на біржі, приймає на себе спекулянт. Спекулянт - це не обов'язково професійний біржовик. Це будь-яке особа, компанія, котрі бажають одержати прибуток, діючи за прин- ципом: «купити дешевше, продати дорожче».

7. Функція гарантування виконання угод. Досягається за допомогою біржових систем клірингу і розрахунків. Для цього біржі використовують системи безготівкових розрахун- ків, залік взаємних вимог і зобов'язань учасників торгів, а також організують їхнє погашення.

8. Інформаційна функція біржі. Біржа надає до засобів масової інформації численні дані про біржові ціни, компанії, які торгують на біржі, про ринкову кон'юнктуру, прогнози по різних ринках і т.п. Інформаційна діяльність сучасної біржі настільки значна, що до 30% своїх доход біржі одержують від продажу біржової інформації.

Біржова діяльність пройшла кілька ступнів свого станов- лення і розвитку.

16

Головна причина виникнення біржової торгівлі товарами - це розвиток великого виробництва, який вимагає ринку, здат- ного реалізувати великі партії товару на регулярній, повто- рюваній основі, на базі цін, які складаються в залежності від реального співвідношення попиту та пропозиції на товар.

Первісна, найпростіша форма торгівлі виникла як кара- ванна торгівля. Вона характеризувалася відсутністю визна- ченого місця торгівлі і нерегулярністю її проведення. Така торгівля велася без якого-небудь кодексу правил.

На зміну караванній торгівлі вже в середні віки прийшла ярмаркова торгівля. Стали виникати як невеликі, так і досить великі ярмарки, час і місце проведення яких було точно позначено і про проведення яких учасники попередньо оповіщалися. Саме слово «ярмарок», у перекладі з німецької, яке означає «щорічний ринок», свідчить про регулярність і організованість цієї форми торгівлі.

На ярмарках у Європі ХП-ХШ ст. проводилися угоди з наявним товаром, як з негайною оплатою, так і з відстрочкою платежу. На деяких ярмарках були розроблені стандартні ви- моги до якості різної продукції, а потім і введено практику торгівлі за зразками, а не тільки конкретними наявними партіями товару.

Ярмаркова торгівля того часу велася за жорсткими роз- робленими внутрішніми правилами. Наприклад, англійські кодекси поведінки купців регулювали порядок взаємин між контрагентами угод, установлювалися стандартні форми для товарних контрактів, векселів, складських квитанцій й інших документів. Купець, який порушив кодекс і не виконав своїх обов'язків, міг бути виключеним з торгового співтовариства.

У той же час з'явився і прообраз сучасного арбітражу - ярмарковий суд, покликаний вирішувати спірні питання.

Для ярмарків була характерною наявність торгових рядів, які спеціалізувалися на певних товарах. Завдяки цьому пошук

₂ш

17

товарів уже не був настільки тривалим, тому що спеціалізація продавців сприяла прискоренню пошуку.

У XVI ст. зміцнення капіталізму в Європі, бурхливий роз- виток міжнародної торгівлі приводить до появи перших бірж. «Ярмаркова періодичність» уже не влаштовує ні купців, ні покупців.

Перші біржі виникали як спеціалізовані торгові центри, у своєму роді оптові магазини.

Термін «біржа», відповідно до однієї з версій, має нас- тупне походження. У бельгійському місті Брюгг, котре знахо- диться на перетинанні багатьох європейських торгових шляхів, була площа, на якій збиралося для торгів купецтво. Площа звалася «де бурсі» (de burse) за іменем великої маклерської контори пана Ван де Буреє, який володів тут великим будинком. Власник контори надав свій будинок для збирання купців і, можливо, дав і назву цій формі торгівлі.

Слід помітити, що оптова торгівля - це не просто зміна місць організації торгівлі і правил їхнього проведення, а новий спосіб ведення торгового процесу.

Торгова операція - це з'єднання попиту та пропозиції на певний товар, а метод, який здійснює це з'єднання, свідчить про ступінь розвиненості ринкових відносин.

У караванній торгівлі спостерігається найпростіша форма ринку - базар. Торговий процес організований у такий спосіб: сидячі продавці чекають покупців. Покупець шукає пропо- зицію, а якщо згадати про епізодичність і неорганізованість караванної торгівлі, то пошук може йти тривалий час.

При ярмарковому типі торгівлі пропозиція покликана уловлювати попит, а спеціалізація продавців - сприяти прискоренню пошуку. Сторони мають певні ролі, які не змінюються. Як тільки обсяги операцій багаторазово зростають, ярмарок починає переростати в біржу.

Основні етапи еволюції біржі на рис. 1.4.

18

Біржу відрізняють:

1. моментальність зустрічі попиту та пропозиції;

2. змінюваність ролей;

3. різке прискорення процесу укладання угод.

Рис. 1.4. Основні етапи еволюції біржової торгівлі

2*

19

Першими біржами, які виникли в період первісного накопичення капіталу, були товарні біржі. За деякими даними, вони з'явилися в Італії (Венеція, Генуя, Флоренція), і їхня поява була пов'язана з виникненням там великих мануфактур і ростом міжнародної торгівлі.

До числа перших бірж відносять виниклу в і 531 році біржу в Антверпені. Цю біржу, яку сучасники називали «нескінченним ярмарком», можна вважати і першою міжна- родною, тому що в торгах на ній брали участь купці і товари з багатьох країн Європи. Ця біржа мала власне приміщення, над входом до якого було встановлено напис на латині «для торгових людей усіх народів і мов».

У 1549 р. виникають біржі в Ліоні і Тулузі (Франція), а потім - біржа в Лондоні (1556 г). У Японії біржа з торгівлі рисом з'явилася в 1790 р., а в США перша біржа виникла в 1848 р. у Чикаго.

Велике значення мала Амстердамська товарна біржа, що виникла в 1608 р. На амстердамській біржі вперше було введено торгівлю за зразками і пробами товарів, а потім були встановлені середні якісні норми для товарів, що дозволило вести торгівлю без представлення самої продукції на біржу.

Амстердамська біржа була першою біржею, на якій прово- дилися операції з цінними паперами. Торгівля велася обліга- ціями державних позик Голландії, Англії, Португалії, акціями Голландської і Британської Ост-Індської, а пізніше - Вест- Індської торгових компаній. Усього на цій біржі котирувалися цінні папери 44 найменувань.

У Росії перша справжня регулярна біржа з'явилася тільки в 1730 р. у Санкт-Петербурзі.

У 1705 р. Петро Великий спорудив для неї особливу будівлю перед новими торговими рядами й установив годин- ник для збирання в ній купецтва, давши їй зовнішнього виг- ляду, якого вона не мала на початку свого існування. Ця перша в Росії біржа була створена за прикладом Амстердамської. Однак Росія того часу ще не була готова для сприйняття такого

20

інституту, як біржа. Тому друга така біржа виникла в Одесі не раніше 1796 p., а третя у Варшаві не раніше 1816 р. Четвертою за рахунком біржею була московська, яка одержала в 1837 році правила для біржового комітету. У 1842 році відкривається рибінська біржа. Потім у 1848 році виникає нижегородська ярмаркова біржа.

У шістдесятих роках XIX в. відкривається відразу кілька бірж, а саме: в Іркутську (1866 p.), Тулі (1866 p.), Казані (1866 p.), Ризі (1866 p.), Самарі (1869 р.) і Києві (1869 р.) У сімдесятих роках відкривалося ще шість бірж. Серед них біржа в Харкові (1876 p.). У 1885 р. - біржа в Миколаєві.

Переважно біржі виникали в центрах хлібної торгівлі. У 1913 році їх було 115, у т.ч. 11 в Україні: у Києві, Харкові, Одесі, Кременчуці, Катеринославі, Запорожжі, Миколаєві, Херсоні, Маріуполеві, Бердянську. Усі вони були товарними. На Одеській, Київській і Харківській біржах здійснювалися також операції з цінними паперами. У Києві основна маса біржових операцій проводилася з цукром і акціями цукрових заводів, в Одесі - із зерном і іноземною валютою. На долю Київської біржі приходилося більш 30% об’єму цукру Російської імперії і більше половини об’ємів України.

Перші радянські товарні біржі (Саратовська, Пермська, В’ятська, Нижегородська) виникли в 1921 році з ініціативи місцевих кооперативних організацій - на той період найбільш значних учасників ринкового обороту. На 1 жовтня 1928 року (вершина розвитку біржової торгівлі в колишньому СРСР) у країні нараховувалося 114 товарних бірж, асортимент біржо- вих товарів нараховував більш 400 видів. Надалі в умовах згортання НЕПу і курсу на жорстке централізоване керування народним господарством почала послідовно проводитися лінія на ліквідацію товарних бірж. У грудні 1926 р. було прийнято рішення по скороченню числа бірж до 14, а в лютому 1930 року - на їхню повну ліквідацію.

Відродження бірж у СРСР пов'язане з прийняттям курсу на перехід до ринкової економіки і почалося в 1990 році. Першою була організована Московська товарна біржа, заре- єстрована 19 травня 1990 р. У листопаду 1991 р. на території СРСР нараховувалося близько 500 бірж. У тому числі, у Москві - 80, в Україні - 50.

21

ЗМІНА В СФЕРІ
Державного регулювання	Товарного обігу	Біржового бізнесу
Введення законо- давчих обмежень на діяльність товарних бірж в 1992г.	Розвиток позабіржових товарних посередників (торгових домів, компаній, фірм).	Велика кількість конкуруючих бірж.
Більш високе оподат- кування біржової діяльності порівняно 3 іншою комерційною діяльністю	Висока інфляція в 1992-1994 pp. Необхідність приховування доходів та угод з ціллю уникання від сплати податків.	Конкуренція 3 боку біржового фондового та валютного ринків.
Недостатність державного регулювання в питаннях розрахунків і поставки товарів	Криміналізація суспільства. Падіння виробництва Остаточне руйнування централізованого обігу та розподілення товарів	Падіння еконо- мічної ефектив- ності біржових товарних ринків порівняно 3 позабіржовою торгівлею.

Активізація біржової діяльності почалася з 1995 року піс- ля прийняття Закону України «Про оподаткування прибутку

22

Удосконалення біржової діяльності	Перетворення бірж у позабіржові структури
Перехід на торгівлю: ф’ючерсними контрактами корпоративними цінними паперами державними цінними паперами валютними цінностями	Реорганізація бірж у: торгові компанії та доми центри інформації та кон’юнктури ринків
Спеціалізація на головних напрямках біржової інфраструктури (розрахункове, депозитне обслуговування і т.п.)	Повне перепрофілювання на інші види комерційної діяльності
Укрупнення бірж, їх злиття та поглинання

Хрестоматія.

«Елементи організованого ринку можна було спостері- гати ще в стародавності. Так, у Стародавньому Римі у виз- начений час проводилися збори торговців, які називалися «колегією меркаторум». Проходили вони у визначених місцях - продажних ринках («фора вендалія»), котрі були центрами розподілу товарів, що надходили з усіх кінців Римської імперії. Переважали на них бартерні операції, але укладалися й угоди з грошовою оплатою. Іноді укладалися й договори з відстроченим у часі остаточним розрахунком. Цю практику можна зараз спостерігати і на сучасних біржах» (с. 9)

23

Биржевое дело: Учебник для ВУЗов. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997 г.-503 с.

«...біржа ... барометр усього нашого господарського життя, який показує високий і низький тиск нашого еконо- мічного становища, точний прилад, по шкалі якого можна відрахувати кон'юнктуру даного моменту. Установлюючи курси на капітал, який обертається у виді цінних паперів, біржа додає думці про положення моменту цифрового вираження» (с. 16)

Штиллих О. Биржа и ее деятельность.

Пер с англ. - Спб., 1992 г.- 304с.

«На біржі досягається найвищий ступінь концентрації попиту та пропозиції в часі і просторі, на основі яких вияв- ляється реальна ринкова ціна того чи іншого товару» (с. 82)

Кещян В.Г. Биржевой рынок. Страницы истории и становления в современных условия. / Вступительная статья В.И.

Видянина. М.: РЭА, 1996 - 352 с.

Контрольні питання.

1. Які первісні форми оптової торгівлі Ви знаєте? Дайте їм характеристику.

2. Які ринки вважаються організованими?

3. Перелічіть основні риси організованого ринку.

4. На які ринки поділяються організовані ринки залежно від:

• виду активу, яким торгують;

• рівня організованості;

• походження;

24

• форми торгівлі.

5. Перелічіть основні риси біржової торгівлі. Назвіть перші біржі в Україні.

6. Перелічіть основні етапи еволюції біржової торгівлі. Дайте їм коротку характеристику.

7. Назвіть основні причини відродження біржової діяльності.

8. Вкажіть у яких умовах відбувався підйом біржової торгівлі в 90-х роках XX ст.

9. Які причини її наступного занепаду ?

10. Назвіть основні напрямки подальшого розвитку біржової торгівлі і перетворення бірж.

Основні поняття і категорії.

Ш Біржа

Ш Біржова торгівля

Ш Види організованого ринку

Ш Організований ринок

Ш Ф'ючерсна торгівля

Ю Риси біржової торгівлі

Ш Риси організованого ринку.

Список рекомендованої літератури.

1. Биржевая деятельность / под ред. Грязновой А.Г. и др. - М., 1995. - 28 с.

2. Биржевое дело: Учебник / под ред. В.А. Галанова, А.И. Басова - М.: Финансы и статистика 1998. - 304 с.

3. Бланк И.А. Торгово-посредническое предпринима- тельство (экономические основы биржевой торговли) - К., 1992.-232 с.

4. Брызин О.Р. Основы биржевой деятельности - К., 1995. - 80 с.

25

5. Васильев Г.А., Каменева Н.Г. Товарные биржи. - М., 1991,- 112 с.

6. Губський Б.В. Біржові технології ринку. - К.: Нора- прінт, 1997. - 296 с.

7. Дегтярева О.И., Кандинская О.А. Биржевое дело: Учебник для ВУЗов. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. - 503 с.

8. Ермакова М.А., Якубов А.Б. Биржи их роль в рыночной экономике. - М.: СОМНИТЭК, 1991

9. Карпиков Е.И., Рубин Ю.Б., Солдаткин В.И. Товарные и фондовые биржи. - М.: СОНИТЭК, 1991

10. Кузнецова Н.С., Назарчук І.Р. Ринок цінних паперів в Україні: правові основи формування та функціонування. - К: Юрінком Інтер. 1998. - 528 с.

11. Лямин В.А., Воробьев П.В. Ценные бумаги и фондовая биржа. - М.: Информационно-издательский дом «Филшгь», 1998. - 232 с.

12. Товарная биржа, рынок ценных бумаг. - М., 1991.

13. Товарная и фондовые биржи. - М., 1991.

14. Штиллих О. Биржа и ее деятельность. Пер. с нім. - СПб, 1992.-304 с.

26