- •Тема 1. Цивилізаційні виміри глобальних виробничих процесів
- •1)Термін цивілізація
- •3)На основі сучасних цивілізаційних парадигм сформувалось 2 основні школи цивілізаційного аналізу суспільно-історичного процесу
- •Тема 2. Характер і рушійні сили економічного глобалізму
- •Тема 3.Транснаціоналізація і регіоналізація національних економічних систем в умовах глобалізації
- •2. Процес та тенденції регіоналізації.
- •3. Глокалізація
- •4. Дуалістичний характер економічної інтеграції
- •Тема 4. Сучасна глобалістика: її школи, концепції, постулати, проблеми та дослідження в цій сфері в Україні
- •2.Концепції глобалістики
- •3.Розвиток концепцій глобалістики
- •Тема5Суперечності і дуалізм сучасного етапу глобалізації
- •1.Глобальний характер економічних суперечностей.
- •1. Найбільш масштабними і гострими протиріччями, що породжуються глобальним економічним розвитком є наступні
- •2. Технологічна асиметрія і форми її прояву
- •3. Глобальна монополізація капіталу та її наслідки
- •4. Позиції найбільших тнк у світовій економіці на початку XXI століття
2. Технологічна асиметрія і форми її прояву
Системні структурні трансформації світового виробництва пов'язані насамперед з асиметричним оволодінням різними країнами світу досягненнями науково-технічної революції сучасного етапу, і в результаті відбувається поглиблення міждержавної технологічної асиметрії.
Під останньою слід розуміти різношвидкісний процес впровадження елементів нових технологічних укладів у національні економіки країн світу, що виражається в неоднакових рівнях їх технологічності.
Про масштаби сучасної міждержавної технологічної асиметрії можна судити за ключовими показниками технологічного розвитку країн
А саме з експорту високих технологій і рівня розвитку інформаційно - комунікаційних технологій.
на початку XXI ст. обсяг високотехнологічного експорту розвинених країн світу (в яких проживає всього 15% світового населення) перевищував відповідний показник держав з низьким доходом (41% населення світу) в 146 разів; число мобільних телефонів у розрахунку на 1 тис. осіб було вище в 17 разів (для порівняння: по відношенню до країн Південної Азії цей розрив становив 45- 50 раз, а до країн Тропічної Африки - 180-190 разів); загальна кількість персональних комп'ютерів - в 22 рази (відповідно в 35-40 і 120-130 разів); а чисельність користувачів Інтернетом (у розрахунку на 1 тис. осіб) - в 124 рази.
Понад 90% інтернет-хостів сконцентровано зараз в ЄС, США, Канаді та Японії, а відсталі країни Африки і Південної Америки володіють лише 0,24% і 1,07% їх загальної чисельності і мають відповідно 0,7% і 3, 7% всіх інтернет-користувачів.
Показовим є той факт, що міждержавна технологічна асиметрія присутня сьогодні не тільки між розвиненими країнами і тими, що розвиваються, але і між країнами лідерської тріади світової економіки (США – Європа - Японія).
Так, в США - фавориті технологічної революції - число персональних комп'ютерів у розрахунку на 1 тис. чоловік за період 1990-2000 рр. зросла з 190-200 до 500, а відсоток американських сімей, які користуються Інтернетом, збільшився з 6% в 1995 р. до 50% у 2000 р. На початку XXI в. на цю країну припадало 40% світової комп'ютерної потужності, а по числу комп'ютерів на одного зайнятого і за часткою сімей, що користуються Інтернетом, США в 2-3 рази випереджали Японію і країни Західної Європи.
Що стосується такого показника, як розробка програмного забезпечення, то і по ньому США знаходяться поза конкуренцією.
На них припадає близько 65% світового випуску програмних продуктів, тоді як на Німеччину і Великобританію - лише по 10%. Такий відрив США в провідному сегменті технологічного розвитку свідчить про неослабну конкуренції між основними центрами глобального економічного суперництва, яка в найближчій перспективі буде тільки загострюватись.
На сьогодні викристалізувалися певні усталені форми міждержавної технологічної асиметрії
Концентрація левової частки світових винаходів в 12 найбільш технологічно розвинених країнах світу;
великомасштабні і постійно зростаючі обсяги фінансування НДДКР в провідних економіках світу;
чітка тенденція до зміни пріоритетів у галузевій структурі фінансування інноваційних процесів;
монополізація провідними країнами високотехнологічного сектору світової економіки.
вагомі диференціації між країнами відносно забезпечення науковими кадрами.
Форми міждержавної технологічної асиметрії
Концентрація левової частки світових винаходів в 12 найбільш технологічно розвинених країнах світу, які здійснили ефективну інтеграцію фундаментальної та прикладної науки, зосередили світові фінансовий, технологічний, кадровий та інтелектуальний ресурси, а також монополізували права на володіння ними, контроль і перерозподіл в рамках світового господарства.
Із загального числа патентів, які були зареєстровані в Бюро по патентах і торгових марках США в 2010 р., американським компаніям і приватним особам належало майже 50%, і навряд чи в найближчій перспективі якій-небудь країні вдасться істотно порушити дане співвідношення. Саме цим компаніям і приватним особам належить сьогодні і домінуюча частка тріадичних патентних сімей (ТПС) - патентів, одночасно зареєстрованих в трьох провідних патентних організаціях світу в США, Японії і Західній Європі. Так, у 2009 р з 47 тис. зареєстрованих в світі ТПС 29,2% їх загальної чисельності припадало на США, 30,3% - на країни ЄС (в т. Ч. 12,3% на Німеччину, 5,2% - на Францію, 3,4% - на Великобританію, 2,0% - на Нідерланди, 1,9% - на Швецію) і 28,3% - на Японію.
На сьогодні викристалізувалися певні усталені форми міждержавної технологічної асиметрії
Все більш активно до цього процесу долучаються і інші розвинені держави світу - Канада, Швейцарія, Австралія та Ізраїль, частка яких у патентуванні в 2009 р. становила 1,3%, 1,9%, 0,6% і 0,7% відповідно.
Разом з тим техноглобалізм поступово втягує в свою орбіту і нові країни, насамперед азіатського мегарегіону, які також починають розширяти свою патентну діяльність. Серед них особливе місце займають нові індустріальні країни Південно-Східної Азії (Республіка Корея, Малайзія, Таїланд, Сінгапур), а також Китай та Індія, в яких зараз відбувається активне формування основних рис нової економіки завдяки успішно реалізованій в 1980-х рр. структурній трансформації промисловості на користь наукомістких галузей. Досить сказати, що в 2009 р. в Кореї було зареєстровано 1959 ТПС, або 4,2% їх загальної кількості в світі, в Китаї - 667 (1,4%), а в Індії - 161 (0,3%) . При цьому у всіх країнах Південної Африки в цьому ж році було зареєстровано всього 27 тріадичних патентних сімей.
Вирішальною умовою технологічного лідерства розвинених країн світу являють великомасштабні і постійно зростаючі обсяги фінансування науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт (НДДКР), що свідчить про провідну роль науки в їх національному виробництві.
Протягом останніх десятиліть практично у всіх країнах ОЕСР усталилася тенденція по випереджаючому зростанню капіталовкладень в НДДКР порівняно з обсягами інвестування в матеріальне виробництво. На сьогодні ці держави на фінансування інноваційних розробок щорічно витрачають від 1,27% до 3,96% свого ВВП.
Разом з тим порівняння одних кількісних показників по фінансуванню НДДКР дає тільки загальне уявлення про співвідношення сил окремих країн у розвитку науки і техніки і не може повною мірою відобразити їх науково-технічний потенціал і економічну ефективність наукових досліджень. Якщо ж вивчати вплив наукових досліджень на динаміку економічного розвитку держав світового господарства, то можна відзначити чітку тенденцію до зміни пріоритетів у галузевій структурі фінансування інноваційних процесів.
В 1950-1980-х рр. ключові позиції по фінансуванню НДДКР займали аерокосмічна промисловість, автомобілебудування та електротехнічне обладнання (на кожну з цих галузей доводилося від 10% до 15% сукупних витрат на науку в США, Японії та ЄС). В 1990-х же роках ситуація докорінно змінилася: в США левова частка фінансування стала спрямовуватись в інформаційний сектор, який помітно потіснив і аерокосмічну галузь, і автомобілебудування. У країнах Європейського Союзу на перші місця вийшли електротехніка (15%) і автомобілебудування (13%), а в Японії - електроніка (19%), електротехніка (11%) і автомобілебудування.
Протягом останнього десятиліття галузева структура капіталовкладень у НДДКР розвинених країн світу знову піддалася значним змінам у зв'язку зі зниженням питомої частки технічних знань на користь комплексу міждисциплінарних «наук про життя» (біології, генетики, медицини, біохімії і біофізики) у зв'язку з фокусуванням науки на проблемах людини і її обслуговуванні.
Саме тому значущим зрушенням у структурних пропорціях наукових досліджень цих держав стало збільшення обсягів фінансування даних напрямків в інтересах системи охорони здоров'я та навколишнього середовища. Цей пріоритет особливо виражений у США, де сукупні урядові витрати на дослідження в даній сфері в 2009 р. досягли 44 млрд. дол. США, або 55,9%.
Важливе місце в галузевій структурі капіталовкладень в НДДКР займають і нанотехнології з обробки матеріалів на атомному рівні. Про пріоритетність даного напрямку фундаментальних розробок свідчить той факт, що лише протягом 2001-2011 рр. державне фінансування цієї сфери в США виросло вчетверо, досягнувши на кінець періоду майже 1,9 млрд. дол., а заплановані обсяги видатків на 2012 і 2013 фінансові роки становлять відповідно 1,7 і 1,8 млрд. дол.
Підсумовуючи сказане, слід констатувати, що об'єктивний процес зміни галузевих пріоритетів фінансування науки, скоріше, має стимулююче та регулююче значення, але не здатний усунути технологічну асиметрію ні в самій науці, ні в її практичному застосуванні.
Монополізація провідними країнами високотехнологічного сектору світової економіки.
Сучасне технологічне ядро глобальної економіки становить досить вузьке коло країн - США, Японія, ФРН, Великобританія та Франція, які завдяки активному формуванню нової економіки володіють зараз 46 макротехнологіями (з 50-ти, які забезпечують світове виробництво високотехнологічної продукції) і контролюють майже 80% світового ринку високих технологій. При цьому 20-22 макротехнології, що забезпечують конкурентну перевагу, припадають на США, 8-10 - на Німеччину, 7 - на Японію, по 3-5 - на Англію і Францію і по 1-2 - на Швецію, Норвегію, Італію та Швейцарію.
Частка семи високорозвинених країн світу складає на сьогодні 80-90% виробництва наукомісткої продукції і практично сукупний обсяг її експорту
Вагомі диференціації між країнами відносно забезпечення науковими кадрами.
Впродовж останніх десятиліть світове лідерство по ньому знову-таки утримують США, де за період 1995-2010 рр. кількість дослідників щорічно збільшувалося в середньому на 5%, втричі перевищуючи темпи зростання загальної зайнятості.
США досі залишаються країною, що володіє найбільшою кількістю дослідницького персоналу в світі. У 2010 р він становив 1412,6 тис. чол., або 33,6% і 45,3% від загальної чисельності наукових кадрів відповідно по країнах ОЕСР і країнах Великої сімки. Для порівняння: в Японії чисельність дослідного персоналу в цьому ж році становила 656,0 тис. осіб, в ЄС-27 - 1567,7 тис., В Німеччині - 327,2 тис., у Франції - 234,2 тис. , у Кореї - 264,1 тис., у Великобританії - 235,4 тис., в Канаді - 146,3 тис., в Австралії - 92,4 тис., в Швеції - 49,3 тис., в Фінляндії - 41,4 тис., в Бельгії - 38,2 тис., в Австрії - 35,9 тис., а в Китаї - 1210,8 тис. осіб.
Світове лідерство США за показниками забезпеченості науковими кадрами обумовлено як високою оснащеністю і капіталоємкістю НДДКР, але і найвищим у світі рівнем оплати праці науковців.
Якщо в США системний аналітик щорічно отримує в середньому 46-57 тис. дол., а фахівець з технічної підтримки баз даних та розробник програмних продуктів - 25-36 і 49-68 тис., то в Індії заробітна плата фахівців подібного профілю становить лише 8-11, 5-7 і 15-20 тис. дол. відповідно.
Характер міждержавної технологічної асиметрії на глобальній фазі світогосподарського розвитку виявляється у двох діалектично об'єднаних тенденціях
З одного боку, відбувається зближення рівнів технологічного розвитку країн і регіонів світового господарства, а з іншого - одночасне поглиблення технологічного розриву між лідерами світогосподарських процесів і рештою країн світу.
Одночасно міждержавна технологічна асиметрія присутня сьогодні і в рамках тріади світової економіки, що посилює конкурентне змагання між основними центрами економічного суперництва за світове технологічне лідерство.
Стійкі конкурентні переваги за рівнем науково-технічного та інноваціонного розвитку утримують США. Вони лідирують за показниками патентування в американській і європейській патентних організаціях, чисельністю тріадичних патентних сімей, обсягами високотехнологічного виробництва і експортом об'єктів інтелектуальної власності, забезпеченості науковими кадрами та залученню іноземних висококваліфікованих кадрів, обсягами венчурного фінансування та приватним і державним витратам на НДДКР.
За рахунок всього цього США здійснюють своєрідну технологічну експлуатацію практично всіх країн і регіонів світу, націлюючи розвиток їх науково-дослідної бази у вигідному для себе напрямку.
