- •Управління освіти і науки Сумської міської ради
- •Тестові завдання з української мови
- •Рекомендації в допомогу учневі щодо тактики виконання тестів
- •Як працювати над тестом з української мови
- •Фонетика. Графіка
- •Тестові завдання до розділу «Фонетика. Графіка»
- •Тестові завдання до розділу «Лексикологія. Фразеологія»
- •Морфологія. Іменник
- •Будова слова. Словотвір
- •Тестові завдання до розділу «Будова слова. Словотвір»
- •Тестові завдання до теми « Іменник»
- •Тестові завдання до теми «Прикметник»
- •Морфологія. Числівник
- •Тестові завдання до теми « Числівник»
- •Морфологія. Займенник
- •Тестові завдання до теми « Займенник»
- •Морфологія. Дієслово
- •Тестові завдання до теми « Дієслово»
- •Морфологія. Дієприкметник
- •Тестові завдання до теми «Дієприкметник»
- •Морфологія. Дієприслівник
- •Тестові завдання до теми «Дієприслівник»
- •Морфологія. Прислівник
- •Тестові завдання до теми «Прислівник»
- •Морфологія. Службові частини мови. Прийменник
- •Тестові завдання до теми « Прийменник»
- •Морфологія. Службові частини мови. Сполучник
- •Тестові завдання до теми « Сполучник»
- •Морфологія. Службові частини мови. Частка
- •Тестові завдання до теми «Частка»
- •Морфологія. Службові частини мови. Вигук
- •Синтаксис. Словосполучення
- •Тестові завдання до розділу « Синтаксис. Словосполучення»
- •Синтаксис. Речення
- •Тестові завдання до розділу «Синтаксис. Речення»
- •Синтаксис. Просте двоскладне речення
- •Тестові завдання до теми «Просте двоскладне речення»
- •Синтаксис. Другорядні члени речення у двоскладному й односкладному реченні
- •Тестові завдання до теми «Другорядні члени речення»
- •Синтаксис. Односкладні речення
- •Синтаксис. Просте ускладнене речення
- •Синтаксис. Складне речення
- •Тестові завдання до розділу «Синтаксис. Складне речення»
- •Синтаксис. Складносурядне речення
- •Тестові завдання до теми «Складносурядне речення»
- •Синтаксис. Складнопідрядне речення
- •Тестові завдання до теми «Складнопідрядне речення»
- •Тестові завдання до теми «Безсполучникове складне речення»
- •Синтаксис. Складні речення з різними видами сполучникового й безсполучникового зв’язку
- •Тестові завдання до розділу «Синтаксис. Складні речення з різними видами сполучникового й безсполучникового зв’язку»
- •Синтаксис. Способи відтворення чужого мовлення
- •Тестові завдання до теми «Способи відтворення чужого мовлення»
- •Тестові завдання до розділу «Орфоепія»
- •Орфографія
- •Розвиток мовлення
- •Стилістика
- •Читання й аналіз тексту
- •Жити так, аби голуби сідали на плечі
- •Василь Симоненко
- •Чарівна скринька
- •«Мальовані історії»: українська версія
- •Робота з текстом
- •V. Прочитайте текст і виконайте завдання 1–7.
- •VI. Прочитайте текст і виконайте завдання 1–7.
- •Viі. Прочитайте текст і виконайте завдання 1–6.
- •Viіі. Прочитайте текст і виконайте завдання 1– 6.
- •«Шпаргалка»
- •Завжди два звуки
- •У живання м’якого знака
- •3 Ться . Ця тся
- •5. Якщо далі йде м’який приголосний
- •М’який знак не пишемо
- •5 . Після н перед ж, ч, ш, щ ь
- •11. Запам’ятай:
- •Апостроф вимова, тверда, роздільна
- •А построф
- •В іншомовних словах:
- •Чергування голосних [о] – [е] після ж, ч, ш, й
- •Н аписання слів з ненаголошеним
- •Чергування приголосних
- •Ч ергування приголосних у дієсловах
- •З міна приголосних
- •Спрощення у групах приголосних
- •3 Приголосних підряд спрощуються на 2
- •Іншомовні слова
- •Уподібнення приголосних
- •Подвоєння приголосних
- •4. Запам’ятай:
- •Старослов’янізми (церковні слова):
- •7. У словах бовван, ввесь, ввічливий, ссати і похідних: бовваніти, Подвоєння приголосних в іншомовних словах
- •Подвоєння на збіг префікса і кореня:
- •Подвоєння
- •4. В іменниках:
- •Морфологія
- •М орфологія
- •Іменник
- •Відміни іменників
- •Орфограми в іменниках
- •Родовий відмінок
- •Н е з іменниками
- •Збірні іменники
- •М ножина
- •Утворенні за 1. Прикладки:
- •Без сполучних 2.Із частинами віце-, екс-,
- •С кладноскорочені 3. Перше слово, дефіс, і ,
- •З першими частинами пів-,
- •Авіа-, авто-, агро-, біо-, вело-,
- •Прикметник
- •Множина
- •Ступені порівняння прикметників
- •О рф1. Зміна приголосних
- •З прикметниками
- •1. Слово без не не 1. Є протиставлення:
- •У прикметників
- •1. Збіг на межі кореня 1. В суфіксах - ан – ( - - ),
- •Написання прикметників Разом:
- •Прикметники утворені від поєднання
- •Географічні назви:
- •Написання прикметників Через дефіс:
- •Числівник
- •Відмінювання числівників
- •3 . 50, 60, 70, 80 Відмінюється лише друга частина.
- •4 . 200, 300, 400, 500, 600, 700, 800, 900 Відмінюються обидві частини.
- •Займенник
- •Дієслово
- •1. Початкова форма дієслова (неозначена, інфінітив)
- •3 . Час теперішній
- •Окремо:
- •1 . Слово без не вживається 1. Завжди:
- •П оширене означення
- •К ома завжди з дієприкметником
- •1) Якщо дієприкметник 1) якщо дієприкметник
- •Запам’ятай: (правопис важких випадків прислівників)
- •1. Слово без не не існує:
- •2. Добираємо синонім без не:
- •3. Окремо:
- •2. Повтор, розділений прийменником:
- •3. Повтор слова:
- •5. Повтор слова, розділений часткою не:
- •Запам’ятай!!!
- •Тоді пишемо разом
- •Тоді пишемо окремо
- •4. Між 1 реченням і 2 реченням легко вставити а саме:
- •1. Коли прості речення не зв’язані між собою або дуже поширені:
- •2. У складнопідрядному реченні між частинами цього речення, з’єднаними сполучниками а, але, проте, все ж, однак, якщо вони дуже поширені ( або мають усередині розділові знаки, або далекі за змістом):
Морфологія. Службові частини мови. Сполучник
Учасник ЗНО повинен знати:
сполучник як службова частина мови; групи сполучників за значенням і синтаксичною роллю: сурядні ( єднальні, протиставні, розділові) й підрядні ( часові, причинові, умовні, способу дії, мети, допустові, порівняльні, з’ясувальні, наслідкові);
групи сполучників за вживанням ( одиничні, парні, повторювані) та за будовою ( прості, складні, складені);
правопис сполучників.
Учасник ЗНО повинен уміти:
розпізнавати сполучники, визначати групи сполучників за значенням і синтаксичною роллю, за вживанням і будовою;
правильно й комунікативно доцільно використовувати сполучники в мовленні.
Тестові завдання до теми « Сполучник»
Завдання мають по чотири (п’ять)варіанти відповіді, серед яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ
1. Сполучник умови вжито в реченні
А Принеси води, бо дуже хочу пити.
Б З'явились хмари, так що буде дощ.
В Коли бажання добре, то й дорога легка.
Г На те коня кують, щоб не спотикався.
Д Хоч була пізня осінь, день стояв погожий.
2. У реченні «Викладач дуже зрадів, ... почув самостійні судження студентів» може бути кожен з названих сполучників, ОКРІМ
А бо
Б адже
В тобто
Г оскільки
Д тому що
3. Виділене слово є сполучником і його треба писати разом у реченні
А Ми вірші пишемо про/те, як стати біля дум на варті.
Б Я хочу жити так, що/б серце билось в такт з гарячим серцем рідного народу.
В Співай же за мною про/те, як весною усе відживається знов.
Г Всяк лицар має з королем ходити у походи, за/те він матиме собі і ласку, й нагороди.
Д За/те, що жили ми в цей зоряний час, нам заздрити будуть нащадки.
4. Виділене слово є сполучником і його треба писати разом у реченні
А Як/би дівчата не любили гомоніти, а мовчать.
Б Як/би не було важко, іди до своєї мети.
В Як/би там не було, ми мали це перевірити.
Г Як/би хотілося мені щастя знайти у світі.
Д Як/би знав я чари, що спиняють хмари.
5. Перед виділеним сполучником і після нього НЕ треба ставити коми в реченні (розділові знаки пропущено)
А Явори й долини залила імла і несміливі й кволі встали зорі.
Б Я кличу сонце і припале сріблястим порохом з долин воно пливе.
В Нависло хмар глухе склепіння і шурхаючи крилами об них летять чайки.
Г Тихий сон стуляє вії розігнавши давні мрії і втопивши їх в журбі.
Д Сивим туманом оновило велетні - дерева і навіває сум така картина.
6. Виділене слово слід писати окремо в реченні
А Що/б випросити оцту, і то треба язик мати.
Б Як/би не смужки диму, можна було б подумати, що в селі нема жодної хати.
В Як/би ми знали, о, як/би ми знали, що буде з нами, о, що буде з нами!
Г То/ж не дівчина, а справжнісінький вихор.
Д Густі хмари не пускали місяця на небо, про/те він продерся крізь перепони.
7. Кому перед як треба поставити в реченні
А Пам'ятаю ці події як сьогодні.
Б Затримався не більше як на годину.
В Вивчаємо звук як одиницю мовлення.
Г Дощ полив як із відра.
Д Роса посипалась як дощ.
