- •Управління освіти і науки Сумської міської ради
- •Тестові завдання з української мови
- •Рекомендації в допомогу учневі щодо тактики виконання тестів
- •Як працювати над тестом з української мови
- •Фонетика. Графіка
- •Тестові завдання до розділу «Фонетика. Графіка»
- •Тестові завдання до розділу «Лексикологія. Фразеологія»
- •Морфологія. Іменник
- •Будова слова. Словотвір
- •Тестові завдання до розділу «Будова слова. Словотвір»
- •Тестові завдання до теми « Іменник»
- •Тестові завдання до теми «Прикметник»
- •Морфологія. Числівник
- •Тестові завдання до теми « Числівник»
- •Морфологія. Займенник
- •Тестові завдання до теми « Займенник»
- •Морфологія. Дієслово
- •Тестові завдання до теми « Дієслово»
- •Морфологія. Дієприкметник
- •Тестові завдання до теми «Дієприкметник»
- •Морфологія. Дієприслівник
- •Тестові завдання до теми «Дієприслівник»
- •Морфологія. Прислівник
- •Тестові завдання до теми «Прислівник»
- •Морфологія. Службові частини мови. Прийменник
- •Тестові завдання до теми « Прийменник»
- •Морфологія. Службові частини мови. Сполучник
- •Тестові завдання до теми « Сполучник»
- •Морфологія. Службові частини мови. Частка
- •Тестові завдання до теми «Частка»
- •Морфологія. Службові частини мови. Вигук
- •Синтаксис. Словосполучення
- •Тестові завдання до розділу « Синтаксис. Словосполучення»
- •Синтаксис. Речення
- •Тестові завдання до розділу «Синтаксис. Речення»
- •Синтаксис. Просте двоскладне речення
- •Тестові завдання до теми «Просте двоскладне речення»
- •Синтаксис. Другорядні члени речення у двоскладному й односкладному реченні
- •Тестові завдання до теми «Другорядні члени речення»
- •Синтаксис. Односкладні речення
- •Синтаксис. Просте ускладнене речення
- •Синтаксис. Складне речення
- •Тестові завдання до розділу «Синтаксис. Складне речення»
- •Синтаксис. Складносурядне речення
- •Тестові завдання до теми «Складносурядне речення»
- •Синтаксис. Складнопідрядне речення
- •Тестові завдання до теми «Складнопідрядне речення»
- •Тестові завдання до теми «Безсполучникове складне речення»
- •Синтаксис. Складні речення з різними видами сполучникового й безсполучникового зв’язку
- •Тестові завдання до розділу «Синтаксис. Складні речення з різними видами сполучникового й безсполучникового зв’язку»
- •Синтаксис. Способи відтворення чужого мовлення
- •Тестові завдання до теми «Способи відтворення чужого мовлення»
- •Тестові завдання до розділу «Орфоепія»
- •Орфографія
- •Розвиток мовлення
- •Стилістика
- •Читання й аналіз тексту
- •Жити так, аби голуби сідали на плечі
- •Василь Симоненко
- •Чарівна скринька
- •«Мальовані історії»: українська версія
- •Робота з текстом
- •V. Прочитайте текст і виконайте завдання 1–7.
- •VI. Прочитайте текст і виконайте завдання 1–7.
- •Viі. Прочитайте текст і виконайте завдання 1–6.
- •Viіі. Прочитайте текст і виконайте завдання 1– 6.
- •«Шпаргалка»
- •Завжди два звуки
- •У живання м’якого знака
- •3 Ться . Ця тся
- •5. Якщо далі йде м’який приголосний
- •М’який знак не пишемо
- •5 . Після н перед ж, ч, ш, щ ь
- •11. Запам’ятай:
- •Апостроф вимова, тверда, роздільна
- •А построф
- •В іншомовних словах:
- •Чергування голосних [о] – [е] після ж, ч, ш, й
- •Н аписання слів з ненаголошеним
- •Чергування приголосних
- •Ч ергування приголосних у дієсловах
- •З міна приголосних
- •Спрощення у групах приголосних
- •3 Приголосних підряд спрощуються на 2
- •Іншомовні слова
- •Уподібнення приголосних
- •Подвоєння приголосних
- •4. Запам’ятай:
- •Старослов’янізми (церковні слова):
- •7. У словах бовван, ввесь, ввічливий, ссати і похідних: бовваніти, Подвоєння приголосних в іншомовних словах
- •Подвоєння на збіг префікса і кореня:
- •Подвоєння
- •4. В іменниках:
- •Морфологія
- •М орфологія
- •Іменник
- •Відміни іменників
- •Орфограми в іменниках
- •Родовий відмінок
- •Н е з іменниками
- •Збірні іменники
- •М ножина
- •Утворенні за 1. Прикладки:
- •Без сполучних 2.Із частинами віце-, екс-,
- •С кладноскорочені 3. Перше слово, дефіс, і ,
- •З першими частинами пів-,
- •Авіа-, авто-, агро-, біо-, вело-,
- •Прикметник
- •Множина
- •Ступені порівняння прикметників
- •О рф1. Зміна приголосних
- •З прикметниками
- •1. Слово без не не 1. Є протиставлення:
- •У прикметників
- •1. Збіг на межі кореня 1. В суфіксах - ан – ( - - ),
- •Написання прикметників Разом:
- •Прикметники утворені від поєднання
- •Географічні назви:
- •Написання прикметників Через дефіс:
- •Числівник
- •Відмінювання числівників
- •3 . 50, 60, 70, 80 Відмінюється лише друга частина.
- •4 . 200, 300, 400, 500, 600, 700, 800, 900 Відмінюються обидві частини.
- •Займенник
- •Дієслово
- •1. Початкова форма дієслова (неозначена, інфінітив)
- •3 . Час теперішній
- •Окремо:
- •1 . Слово без не вживається 1. Завжди:
- •П оширене означення
- •К ома завжди з дієприкметником
- •1) Якщо дієприкметник 1) якщо дієприкметник
- •Запам’ятай: (правопис важких випадків прислівників)
- •1. Слово без не не існує:
- •2. Добираємо синонім без не:
- •3. Окремо:
- •2. Повтор, розділений прийменником:
- •3. Повтор слова:
- •5. Повтор слова, розділений часткою не:
- •Запам’ятай!!!
- •Тоді пишемо разом
- •Тоді пишемо окремо
- •4. Між 1 реченням і 2 реченням легко вставити а саме:
- •1. Коли прості речення не зв’язані між собою або дуже поширені:
- •2. У складнопідрядному реченні між частинами цього речення, з’єднаними сполучниками а, але, проте, все ж, однак, якщо вони дуже поширені ( або мають усередині розділові знаки, або далекі за змістом):
Чергування голосних [о] – [е] після ж, ч, ш, й
Копійка – копієчка
Лійка – лієчка
[о],
коли
далі йде склад
з
твердим
приголосним
пшоно,жонатий,вечора
[е],
коли
далі йде м’який
приголосний
вечеря,
кучері
коли далі йде склад з е
шестеро,
черешня, черепаха
[о] на слух!
[е] на слух!
коли
далі
йде склад з и
пшениця, чотири
Н аписання слів з ненаголошеним
гарячий багатство
качан багач
хазяїн
Після
кореня йде склад з наголошеним а,
я
гарячий
гарячковий
гаразд Після
г, к, х
а
калач Виняток: гончар
качан козак
кажан
хазяїн
халява
Завжди коли є чергування
жити [і] – [о], [і] – [е]
шити жінка – жона
хитрий гірка – гора
читати шість – шести
килим чіп – чопа
гибнути щітка – щетина
розкіш – розкоші
Після “дев’яти приголосних” («Де Ти З’їСи Цю ЧаШу ЖиРу?»):
д
,
т, з, с, ц, ж, ч, ш, р и
Кризисний, стиль, цирк, режим, директор, система, шифер, речитатив.
Як виняток:
а) у давно запозичених словах:
бинт, вимпел, графин, миля, кипарис, кит, скипидар, спирт.
б) у словах запозичених зі східних мов:
башкир, калмик, кизил, кинджал, кисет, кишлак.
У деяких церковних словах:
диякон, єпископ, митрополит, митра, християнство, мирт.
У географічних назвах, після р, д, т перед приголосним (крім й):
Великобританія, Крит, Мадрид, Кордильєри, Тибет, Аргентина, Ватикан.
У кінцевих сполученнях -ида, -ика:
Антарктида, Колхида, Америка, Мексика, Корсика.
У назвах : Єгипет, Вифлеєм, Єрусалим, Сирія, Сицилія, Пакистан, Китай, Бразилія.
В основах власних іншомовних назв після шиплячих та ц перед наступним приголосним:
Чингісхан, Цицерон, Чикаго, Вірджинія.
в
іншомовних словах
На початку слова:
інститут, ідея, інерція, ізоляція, інтерес, інтерв’ю, ірраціональний
Перед голосним та й:
радіо, радіація, ажіотаж, тріумф, асоціація, стаціонар, станція, радій.
У кінці невідмінюваних слів:
поні, журі, жалюзі, колібрі, таксі, шасі, попурі, конфетті.
У кінці невідмінюваних слів на позначення географічних назв та прізвищ:
Сочі, Капрі, Гельсінкі, Леонардо да Вінчі.
Після букв, що не входять до “дев’ятки” приголосних:
бісквіт, хірург, теніс, ліміт, вітамін, гігієна, нігілізм, адміністрація.
Н
енаголошені
П
еревіряємо
наголосом:
в
есло
– весла
с тепи – степ ставимо та
в еселий – весело під наголос
з има – зими
к олесо – колеса
Випадна буква завжди
учень
– учня
хлопець – хлопця
кисень – кисню
3. - ере - , - еле -
черешня, черевик, черемха, черепаха, очерет, ожеледь
4.
- ри - , - ли
- и
крик, тривога, глибоко, глитати, кришити
