Реалізм у літературі

Представником реалізму в українській літературі вважається Т.Шевченко. Поетичне викриття вад тогочасної дійсності представлене в побутових («Катерина», «Сон»), соціально-політичних поемах («Єретик», «Кавказ»).

З’являється перший український соціальний роман «Люборацькі» А.Свидницького.

Сягнув за межі етнографічності та розпочав дослідження соціальних і психологічних проблем І.Нечуй-Левицький («Кайдашева сім’я», «Бурлачка»).

Перший соціально-психологічний роман української літератури вийшов з-під пера П.Мирного («Хіба ревуть воли, як ясла повні?»).

Видатною особистістю цього періоду був І.Франко. Його багатогранна діяльність представлена в літературі (поезія, драматургія, велика та мала проза), літературній критиці, публіцистиці, перекладах, філософії, історії, етнографії та соціології. Вперше у світовій літературі паралельно з представником французького реалізму Е.Золя звертається до проблем робітничого класу («Борислав сміється»).

4.2 Архітектура хіх ст.

З кінця XVIII ст. українська архітектура представлена палацо-парковими ансамблями, у яких тісно поєдналися ознаки класицизму і романтизму (палаци будувалися в класицистичній манері, а пишні парки із гротами, вежами, арками – у романтичній).

Найвідоміші палаци України:

• палац гетьмана К.Розумовського в м.Батурині на Чернігівщині (архітектор Чарлз Камерон);

• родовий маєток Галаганів у с.Сокиринці на Чернігівщині (архітектор Павло Дубровський);

• Качанівка на Чернігівщині;

Пам’ятки архітектури класицизму:

• Воронцовський палац, Стара біржа, Потьмкінські сходи в Одесі (архітектор Франц Буффо);

• Головний корпус Київського національного університету ім.Т.Г.Шевченка, Інститут шляхетних дівчат у Києві (архітектор Вікентій Беретті)

Найвідоміші паркові комплекси:

• парк «Олександрія» у Білій Церкві;

• парк «Софіївка» в Умані.

У другій половині ХІХ ст. класицизм втрачає домінуюче значення в мистецтві. Архітектори почали звертатися до художніх стилів минулого, зокрема візантійського, романського, готичного, ренесансного, барокового. Так, з’являється еклектика – змішування різних стилів. Найвідомішою пам’яткою є Володимирський собор у Києві (архітектори І.Штром, П.Спарро, О.Беретті, К.Маєвський, В.Ніколаєв), за основу якого взято прийоми візантійської архітектури.

Національний художній музей України (колишній музей старожитностей та мистецтв) (архітектори В.Городецький, Г.Бойцов, В.Ніколаєв, Е.Саля), у його побудові використано форми грецького доричного ордера.

4.3 Скульптура першої половини хіх ст.

Ознакою класицизму була монументальна скульптура, яка набула громадського значення.

Представники:

• Іван Мартос. Його твори вирізняються довершеністю пропорцій, простотою, врівноваженістю композицій, гармонійністю, благородством.

Найвідоміші твори: монумент Мініну та Пожарському на Красній площі в Москві; надгробок гетьману К.Розумовському в Батурині; пам’ятник А.-Е.Рішельє в Одесі.

• Скульптори Василь Демут-Малиновський, Петро Клодт, архітектор Костянтин Тон. Їх твір – пам’ятник князю Володимиру в Києві – довершений зразок класицизму, який ідеально вписується в ландшафт міста.

У Західній Україні, з культурним центром у Львові, мистецтво зазнало впливу віденської школи, яка поєднувала ознаки бароко і класицизму. Це знайшло відображення:

• у меморіальній скульптурі (надгробки Личаківського кладовища). Найвідоміший майстер – Гартман Вітвер. До його кращих творінь належать і чотири фонтани на площі Ринок з постатями Нептуна, Діани, Афродіти, Адоніса.

• Антон і Йоан Шімзери – прикрасили багато будівель Львова скульптурними оздобленнями і створили галерею меморіальних пам’яток.