- •1. Ознайомлення зі структурою діяльності банку. Організація обліково-операційної роботи
- •2. Готівкові та касові операції банку
- •3. Порядок відкриття рахунків клієнтів банку
- •4. Строкові депозити клієнтів банків
- •Умови депозиту «Строковий»:
- •5. Операції банку з платіжними картками
- •6. Безготівкові розрахунки клієнтів банку.
- •7. Кредитування юридичних осіб
- •8. Кредитування фізичних осіб
- •9. Контроль банку за станом кредитних операцій
- •10. Операції з ведення рахунків клієнтів банку в іноземній валюті.
- •11. Оформлення й облік неторговельних операцій в іноземній валюті. Обмінні валютні операції
- •12. Аналіз результатів діяльності банку за фінансовою звітністю
9. Контроль банку за станом кредитних операцій
Згідно Статті 348. «Контроль банку за використанням кредиту» Банк здійснює контроль за виконанням умов кредитного договору, цільовим використанням, своєчасним і повним погашенням позички в порядку, встановленому законодавством. У разі якщо позичальник не виконує своїх зобов'язань, передбачених кредитним договором, банк має право зупинити подальшу видачу кредиту відповідно до договору.
При оформленні позики банк приділяє значну увагу попередньому контролю за діяльністю потенційного позичальника, визначенню його кредитоспроможності та прогнозуванню кредитного ризику.
У наступному банк здійснює контроль за виконанням вимог кредитного договору, цільовим та ефективним використанням кредиту, своєчасним і повним його погашенням. При цьому банк протягом усього періоду користування кредитом підтримує ділові контакти з позичальником, зобов¢язаний проводити перевірку стану збереження заставленого майна. Періодично аналізується фінансовий стан позичальника. За потребою проводяться перевірки на місці фінансово-розрахункових документів, бухгалтерських і статистичних матеріалів, використання позичальником власних коштів та інших питань, зазначених у кредитному договорі. У разі виявлення фактів використання кредиту не за цільовим призначенням банк має право достроково розірвати кредитні відносини, що є підставою для стягнення позики в межах зобовязань позичальника за кредитним договором.
Тривала і клопітка робота банку з проблемними кредитами складається із трьох фаз: аналізу документів; невідкладних заходів; неплатоспроможності
I. Фаза аналізу, тобто розробка так званих “лікувальних заходів” банку (заходів, спрямованих на те, щоб сприяти відновленню кредитоспроможності клієнта). На підставі вивчення потенційних можливостей позичальника складається проект майбутнього розвитку цієї компанії.
II. Фаза невідкладних заходів, яка являє собою розробку розумної стратегії обігу фінансових коштів та виходу із платіжної кризи.
III. Фаза неплатоспроможності, протягом якої вирішуються питання, пов¢язані із збанкрутінням чи реорганізацією неплатоспроможного клієнта.
Відповідно до підпункту 12.2.1 ст. 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" будь-який банк створений згідно з нормами відповідних законів, зобов'язаний створювати страховий резерв для відшкодування можливих втрат по основному боргу (без процентів та комісій) за всіма видами кредитів (у тому числі консолідованим іпотечним боргом), а також гарантій, порук, придбаних цінних паперів (у тому числі іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю), інших активних банківських операцій, які відносяться до їх господарської діяльності згідно із законодавством.
Згідно з Положенням про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 06.07.2000 р. N 279, банки зобов'язані формувати резерв для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків (резерв під кредитні ризики), який є спеціальним резервом, необхідність формування якого обумовлена кредитними ризиками, що притаманні банківській діяльності. Створення резерву під кредитні ризики - це визнання витрат для відображення реального результату діяльності банку з урахуванням погіршення якості його активів або підвищення ризиковості кредитних операцій.
З метою формування резерву банки повинні здійснювати аналіз кредитного портфеля та класифікацію кредитних операцій за такими критеріями:
- оцінка фінансового стану позичальника (контрагента банку);
- стан обслуговування позичальником (контрагентом банку) кредитної заборгованості за основним боргом і відсотків (комісій та інших платежів із обслуговування боргу) за ним у розрізі кожної окремої заборгованості та спроможність позичальника надалі обслуговувати цей борг;
- рівень забезпечення кредитної операції.
Висновок: Ознайомившись з контролем банку за станом кредитних операцій, приходимо до висновку, що банк здійснює контроль за виконанням умов кредитного договору, цільовим використанням, своєчасним і повним погашенням позички в порядку, встановленому законодавством. Також дізналися про формування та використання резервів банку. Та ознайомилися з фазами аналізу, для проблемних кредитів.
