55.Населення Закарпаття в епоху бронзи.

Культури Отомань (17/13ст) і Станове(14/12ст). Д- Балагурі. Отамань: поселення Дідове, Барца. Безкургані могили, скорч полож, інколи тілоспалення, інв.: посуд, особисті речі померлого. Скарби (Колодне, Підгоряни): бронзові сокири, чекано-молоти, шпильки, браслети, підвіски. Гостроребрі горщики і вази, спіралеподібний орнамент. Землероб-скаторське. На базі к Отомань формується Станівська к. П- поселення(Дякове, Медведівці), могильники, скарби. Урнове поховання біля с. Станове, інв.: вази, черпаки, прясла. Ж наземні або заглиблені к с к з глинобитними печама, господ ями. Кухоні горщики миски. Ст посуд із спіралеподібним чи меандровим орнаментом. Виявлено ливарні матиці і залишки бронзоливарних печей: сокири-кельти, серпи, ножі, псалії, мечі, кинджали, булави, прикраси, браслети. Відіграли певну роль у формувані фракійського етнічного масиву карпатського ареалу.

56. Див. 47.

57.Скіфські культури лісостепу України

Київська. Поселення Тарасова ніч 7/6 ст, 20 будівель, напівземл і землянки, тиньковані стіни, Матронинське городище, Пастирське городище: 15 жител землянок і жертовник. Трахтемирівське городище: рештки землянок, напівзем к с к, рештки бронзо-ливарної майстерні.

Сх.Подільська група. Немирівське городище – овальне, в середині цитадель. Северинівське городище:ж напівзем. Ільїнський на Новоселицький кургани: прикраси із золота та інших металів, стріли, акінак, золоті вироби.

Зх Подільська (Прикарпаття і Буковина) Городища Білоусівка, Волошкове, Кулішівка. Поселення(Іване-Кусте, Долиняни): ж назем і напівзем глинобитні печі. Зернові господарські ями для торгівлі із півднем. Кремація і інгумація: вудила, зл сокири, пансирі. Бронзові дзеркала – Ольвія, гончарна кераміка.

Волинська (Рівненська, Житомирська) Поселення: наземні житла, напівземлянки, тіло спалення в урнах, жертовна їжа, керамічний посуд.

58.Територіальне членування культур раннього залізного віку

1)передскіфський період 9/7 ст до н е кімерійська к в зоні степу, чорноліська Правобережний лісостеп, висоцька й лужицька в зах обл. Укр., голіградська к на терит сер Подністровя і пн. Буковини.

2)скіфський період 7/3 ст до н е: іракомовні скіфи в Пн Причорноморї, прасловяни у лісостеповій зоні Дніпро-Дністровського межиріччя, фракійці в Подунавї

3) сарматський період 3/3: степ Укр, басейн Сів дінця, Сер. Подністровя, Пд Буг і Дністер.

59. Енеоліт.

4/3 тис до н е. Камінь втрачає свої панівні позиції, починається ера металів – епоха палеометалів – мідний та бронзовий вік. Енеос – мідь, літос –камінь. Грець – халколіт. Зявляються перші мідні вироби, проте головною сировиною для виготовлення знарядь праці залишається камінь. Дві версії розповсюдження металу:

-виробництво металу зявилося в одному місці і згодом поширилося на інші території. Анатолія 9 тис до н е;

- знайомство з металом відбулось спонтанно в декількох регіонах.

В 6/5 тис до н е виникають перші мідні вироби в Європі. Перше вогнище металообробки – Балкано- Карпатський регіон. Металургія - отримання металу, як сировини. Металообробка – виготовлення виробів із готової сировини. Родовище міді відкривали за зовнішніми ознаками, плавили мідь у горнах. Виникла спеціалізація і диференціація у мідній справі: рудокопи, металурги, ливарники, ковалі. Камяні леза викрешувалися, а мідні тупилися, проте їх можна було нагострити. Робота мідними знаряддями виконувалася швидше, аніж кам’яними. Мідь сприяла:

- збільшення ролі землеробства і тваринництва, появі городництва, удосконалення знарядь обробітку грунту;

- винайдено колесо, вози-гарби, доместиковано тварин, приручено коня;

- відокремлення скотарства від землеробства – перший суспільний поділ праці, поява печей горнів,електор, поява у степу перших курганів;

- поява скарбів, як признак соціального розшатування, поява городищ.

Культури енеоліту: Трипільська, Гумельницька, Лендельська, Лійчастого посуду, Полгарська, Середньостогівська.