50.Основні компоненти черняхівської культури.

Перша половина І тис до н е. Лісостеп і степ Правобережжя, Лівобережжя Дніпра, Нижнього Дунаю. Імпортний посуд представлений амфорами провінційно-римських майстерень 3-4ст. н е . Населення користувалася привізним і місцевим скляним посудом (кубки). Побутували срібні, бронзові, й залізні фібули загальноєвропейських типів кінця 2/5 ст . Торгівля на імпорт з провінціями Римської держави – срібні денарії в обмін на худобу, збіжжя і рабів. Денарії знайдені у скарбах від 100 до 1000.Золоті ювелірні вироби імпортного походження. Червоно-та чорно лаковий імпортний посуд. Імпортна римська зброя – з мечі, наконечники списів. Морські мушлі каурі, які водяться тільки в Індійському океані. Монети антонініани, золоті монети – ауреуси. Поліетнічна держава: словяни, сармати, фракійці, германці.

51. Культура Кріш-Старжево. Неоліт. 7/4 тис до н е

Сер Дунай, Балкани, Закарпаття. Поселення: Заставне, Рівне. Житла наземні. Кераміка кухонна, столова, кругло- і плоскодонна. Поява плоскодонного посуду є прикладом появи печей. Кам сокири, проколки, трапецеподібні мікроліти. Антропоморфна пластика.

52. Скіфська археологічна культура.

7-3 ст до н е Іраномовні племена. Кочові племена( ВРХ, коні). Патріархат. Ранньокласове суспільство. Рабська праця. Раби випасали худобу, стригли овець, обробка шкіри. Ремесла: ювеліри, зброярі, гончарі. Військова кочова держава. Не мали фортець та укріплень, професійне військо. Деспотична влада царя. За часів Атея суспільна ієрархія: царські скіфи, скіфи-кочівники, племена-союзники, племена-данники.

Основа господарства: скотарство. Локаційні варіанти скіфської культури: київська, сх. і зх

подільська, волинська. У 4 ст до н е ж землянки на напівзем, обігрівалися вогнем. Скіфська тріада: зразки озброєння – меч-акінак, звіриний стиль декорування виробів, кінська упряж.

53. Пантікапей.

480 р до н е міста , які розташовувалися на сході Криму, Тамані, понизі Кубані, сх.. Приазовї та гирлі річки Дон, обєдналися під гегемонією Пантікапея – утворилося Боспорське царство. Правлячою була династія Археактидів, а з 438 р Спартокедів. Пантікарей (м. Керч). Акрополь на горі Мітрідат був адмін., культ та господ центром. Будинок Емпорія із серцевої глини, будинки ливарників, майстерні зброярів. Житла заглиблені, керамічна черепиця. Посеред двору – вівтар та статуї богів, підлога у вівтарі із білого й зеленого мармуру. Цитадель 3 ст до н.е. Некрополь: курганне й грунтове поховання, саркофаги, деревяні гробниці, склепи. Кургани до 10 м. Дромос – викладений із кам стін коридор, який вів до поховальної камери.

54. Голіградська культура

11-8 ст до н е Терноп, Чернів, ІФ. Сформувалася в Дунайському басейні. Перші пам’ятки виявлені в ХХ ст. Михалківські скарби на Тернопільщині. П – поселення, городища, скарби, могильники. Посел в низовинах: Магала, Заліщики, Касперовці. Ж – наземні (стовпової або зрубної констр),землянкові. Городища на мисах, пагорбах: Волоки, Камяна Широка поляна (5 рядів валів і ровів), Лисичники – площа 160 га. : були адмін. і господ центрами. М – кремація в урнах (ліпні горщики з кришками).Кераміка: кух-товсті пролощені горщики, ст.- тонкостінна. Чорна або оранжева. Горщики банкоподібної форми, кухлі, амфори, черпаки. Зооморфна пластика (коні, свині, кози, лев) керамічні антропоморф схематичні статуетки жінок. Велика кть скарбів: зн праці, озброєння, прикраси, злитки металу (Михалківські – золотий посуд, корона діадема, наливні бляхи, браслети). Бронза – с-кельт, серпи, тесла, долота, мечі, шпильки, кинджали, бойові сокири, наконечники стріл, шпильки, фібули. К – серпи, зернотерки. Пізній етап – з ножі. Землероб-скот. Наявність соляних покладів – Лоєва, Текуча. Металообробні осередки: кам ливарні форми, керамічні тиглі. Асимільовані скіфським населенням. Прафракійці, іллірійці.