65. Ольвія.

Правий берег Бузького лиману. Заснована в 6 ст до н е мілетянами. Верхнє, терасне та нижнє місто. 6/5 ст вівтар та агора – укріплена центральна частина міста. В 5 ст масове будівництво серцево-камяних будинків. В центрі міста храм Аполона Дельфінія. Некрополь, грунтові ями, в 6 ст підбійні могили, у 4 ст камяні склепи, над якими почали насипати кургани. Біретуальне поховання Інвентар залежав він віку, статі та статусу померлого, «обол Харона», курильниці, амулети. Виготовлення стріл шляхом лиття з бронзи. В Ольвії в 6/5 ст до н е виготовлення мідних монет – ассів. Три варіанти ассів: 1) ав- зобр голови Афіни і дельфіна, рев – солярне коло, 2) ав- медуза горгона, рев-орел з дельфіном. 3) ав – горгона або Диметра – рев – орел і дельфін. Власні монети у вигляді дельфінів.

66. Зарубинецька культура

Загальна хронологія к визначається кін 3 ст до н е / 2 ст н е. Дослідники визначають близькість зарубинецьких памяток з київською культурою 3/5 ст, та пеньківською і колочинською культурою 5/7ст.

Зн. праці: шкіри та хутра уміли обробляти кістяними знаряддями, залізними ножами, голками і проколками, дерево обробляли сокирами, стругами, теслами, долотами, свердлами, ножами. З кістки виготовляли проколки, рукоятки ножів, з каменю- зернотерки, точильні бруски, ливарні форми.

67. Лукашівська культура

Кін ІІІ ст. до н е/ І ст. н е. Карпато-Дністровський регіон. Могильник Поєнешти. Д- Вульпе, Федоров, Русанова. Поселення Кругле, Перебиківці, Долиняни. Селища площею 2 га, неукріплені, наземні і напівзем ж к с к., печі горни. Посуд: столовий, кухонний, чорне лискування, домішка шамоту,крапувата поверхня. Наконеч стріл, списів, мечі, сокири-молоти – із заліза. Фібули, намиста. Грунтові пох, тілоспалення. Біля с Долиняни – круглий жертовник із статуетками ідолів. Вплив грецької культури.

68. Див 50.

69. Див 58.

70. Сарматська культура

4 ст до н е/3 ст н е: степ Укр, басейн Сів дінця, Сер. Подністровя, Пд Буг і Дністер.

Поховання впускні могили : чол. і жін. поховання, Соколова могила (Ковпаненко), кургани Приазовя, пам’ятки Пруто-Дністровького регіону:безкурганий могильник. Поховання 2/3 ст на Чернівеччині: с Лемківці, Подвірне, кургани Правобережжя (Усть Камянка, Базавлук). Зн. пр.: з ножі, прясельця, зернотерки, голки, шила. Зн. озбрєня:мечі, кинджали, вудила, псалії пізньоскіфських типів, фалари. Посуд ліпний, горщики, корчаги і глеки, сіро-глиняний лискований. Прикраси, фібули, підвіски, персні, амулети, курильниці, антропоморфні статуетки. Житла – вози кибитки: осілий обо напівосілий спосіб життя.

71. Ніконій.

Розташований на протилежному березі Дніпровського лиману. Виник в 6 ст до н е як айпокія Істрії. У 4 ст до н е місто було зруйноване. Оточене земляним валом і ровом. Ж напівзем, а в 4 ст до н е великі камяні будинки із підвалом. С/г, виноградарство, торгівля. Курганні поховання, тіло покладення.

72. Див. 58.

73. Сільське господарство в античних містах Північного Причорноморя

Основа господарства – землеробство. Орне землеробство. Орали за допомогою волів. Рало складалося із полоза, руків’я і гряділей. Зявився примітивний плуг, залізний наральник, залізні мотики, трьохзубі вила, залізні серпи та коси, зерносховища. Вирощували пшеницю, ячмінь, полву, удобрювали грунт перегноєм, попелом. Розумілися на сівозміні. Садівництво, виноградарство, смоква, гранат. Залізні ножі. Камяні цистерни для викачування виноградного соку, ємкість зберігалася в піфосах. Городництво: капуста ріпа петрушка гарбузи часник цибуля сальдірея. Тваринництво ВРХ, МРХ, коні, вівці. Риболовля осетрові на експорт. Рибу ловили як гачковими так і сітями. Виловлювання молюсків, бджільництво.