60. Культура Лінійно – Стрічкової кераміки.

Неоліт. 6/5 тис до н е. Від Рейну до Дністра й Горині. Виникла в Подунавї. 40 памяток : Незвисько, Торське, Баєв, Звенячин. П – поселення. Незвисько : ж напівзем або наземні з вогнищем, і підвищенням для помолу зерна. Кругло – плоскодонна кераміка. Посуд столовий, пролощений, кухонний. Орнамент заглиблений у вигляді прямих чи зигзагоподібних ліній. Камінь: мотики, сокири; мікроліти – різці, скрепки; кістка – шила, лощила. Землероб і скотар. Середземноморський антропологічний тип.

61.Господарство сарматів.

Основу господарства переважної більшості сарматських племен становило кочове тваринництво. Вони розводили овець, ВРХ, коней. У перші століття нової ери частина населення перейшла до осілості й займалася землеробством та ремеслом. Особливо вражає у сарматів та велика роль, яку відігравали в їхньому суспільстві жінки. Переказуючи легенду, за якою сармати походять від союзу амазонок зі скіфами, Геродот повідомляє, що сарматські жінки жили, як колись амазонки: вони полювали верхи, брали участь у війнах нарівні з чоловіками, а також одягалися як чоловіки. Жодна сарматська дівчина не мала права виходити заміж, "поки вона не вб'є якогось ворога". Дані археології свідчать, що сарматських жінок часто ховали разом зі зброєю і що вони нерідко виконували функції жриць.

62. Озброєння скіфського воїна

Більшу частину свого життя скіфи проводили у походах та боях. Ця обставина примушувала їх постійно вдосконалювати свою зброю. Озброєння скіфського воїна складалося із списа, короткого меча (акінака), кинжала, бойової сокири (сагаріса), дротиків, лука з отруєними стрілами. Рублячою зброєю кінних скіфів були довгі мечі. Короткі мечі перш за все служили колючою зброєю. У VI-V ст. до н.е. існували мечі з клинками двох форм: з майже паралельними лезами і у вигляді трикутника з досить широкою основою. У пізніх скіфів Нижнього Придніпров'я з'явилися довгі (до 95см) двухлезвійні мечі, з прямим перехрестям і іноді звуженою догори рукояттю. У І ст. до н.е. – І ст. н.е. У пізніх скіфів Криму були широко поширені короткі мечі з кільцевим навершшям, прямим перехрестям і широким, звуженим донизу клинком. У І-ІІІ ст. н.е. у них на озброєнні з'явилися довгі (до 90-92 см) мечі сарматського типу.

63. Висоцька археологічна культура

11/6 ст до н е: сх. Львів і зах Терноп обл., верхівя зх. Бугу. Д – Сулімирський, Канівець, Крушельницька, Бандрівський. П – селища, могильники(Бельзець, Висоцький, Чеський) скарби. Інгумація і кремація, інв.: прикраси, шліф сокири, залізні і бронзові ножі, бронзові бритви, шпильки, гривни з бронзи, сережки. Кераміка: тюльпано- банко та дзвоноподібної форми: чарки, черпаки, миски. Фігурки птахів, прясельця. Поєднує в собі лужицькі та середньодніпровські етнокультурні елементи.

64. Тіра.

У гирлі Тірасу - Дністра,територія Білгорода Дністровського. Заснована в 6 ст до н е, оточена родючими землями. Відносини з Ольвією і Тістрою. В 1 ст нашестя гетів, в 2 ст являла собою римську фортецю, в 3 ст під впливом черняхівської к. Три частини міста: верхнє, нижнє і терасне. Будинки з камяними стінами. В 1ст споруджено водостоки, в 2 ст – цитадель. 5 македонський легіон, 1 італійський, 11 Клавдієвий. Некрополь курганний, кам стели,в слепах, грунтові пох. Інгумація і кремація. З 4/2 ст до н е і 1/3ст н е карбувала власну монету.