Система вправ і завдання для формування компетентності у читанні

Згідно з виділеними етапами формування навичок і вмінь читання до системи вправ для навчання читання входять три підсистеми вправ:

І підсистема — вправи для формування навичок техніки читання.

ІІ підсистема — вправи для формування мовленнєвих навичок читання (графічні, лексичні, граматичні навички).

ІІІ підсистема — вправи для розвитку вмінь читання.

Кожна з підсистем включає по дві групи вправ. Так, до І підсистеми вправ входять такі групи вправ:

І група (Ч1а) – вправи у впізнаванні і розпізнаванні графем;

ІІ група (Ч1б) – вправи у встановленні і реалізації графемно-фонемних відповідностей.

ІІ підсистема містить вправи:

І група (Ч2а) – вправи для формування лексичних навичок читання;

ІІ група (Ч2б) – вправи для формування граматичних навичок читання.

До ІІІ підсистеми увійшли такі групи вправ:

І група (Ч3а) – вправи, що готують учнів до читання текстів;

ІІ група (Ч3б) – вправи для розвитку вмінь читання текстів.

Зупинимося на вправах ІІІ підсистеми, оскільки вправи І та ІІ підсистем детально описані у попередніх розділах. Отже, метою вправ ІІІ підсистеми є навчання читання текстів з метою одержання необхідної чи бажаної інформації, досягнення визначеного програмою рівня розуміння змісту текстів.

Вид читання (ознайомлювальне, переглядове, вивчаюче) і комунікативна мета читання зумовлюють кількість і типи / види вправ для формування КЧ. Робота з текстом проводиться у три етапи і зберігає свою структуру незалежно від виду читання Слід зазначити, що серед наведених етапів роботи з текстом важливу роль відіграє комунікативна настанова (текстовий етап), яка містить конкретне завдання для орієнтування учнів на цілеспрямоване й свідоме розуміння інформації. Таке завдання організує увагу й мислення учня, стимулює запам’ятовування. Психологи свідчать, що правильна й точна настанова підвищує ефективність сприймання на 25%.

А. Навчання ознайомлювального читання

При навчанні ознайомлювального читання потрібно навчити учнів виконувати такі дії:

– прогнозувати зміст за заголовком або початком тексту;

– здогадуватись про значення незнайомих слів за допомогою контексту, словотворчих елементів, за схожістю зі словами рідної мови або утворених шляхом конверсії;

– ігнорувати окремі незнайомі слова, які не перешкоджають розумінню основного змісту;

– визначати смислові частини тексту і зв’язки між ними;

– користуватися у процесі читання наявним лінгвокраїнознавчим коментарем, виносками, словником, довідниками, якщо в цьому виникає потреба, щоб зрозуміти основний зміст тексту.

З метою виявлення розуміння учнями основної інформації тексту виконуються вправи такого характеру:

1. Прочитати заголовок (початкові речення) і сказати, про що може розповідатися у тексті.

2. Дати відповіді на запитання вчителя щодо основного змісту (допускаються відповіді рідною мовою).

3. Вибрати з кількох запропонованих учителем заголовків найбільш прийнятний.

4. Послухати твердження і виправити неправильні (які не відповідають змісту).

5. Вибрати з ряду малюнків ті, що ілюструють зміст тексту.

6. Підібрати до запитань правильні відповіді згідно з основним змістом.

7. Вибрати з оцінюючих суджень те, яке відповідає думці читача про прочитаний текст, проблему.

8. Коротко передати основний зміст тексту рідною мовою.

9. Висловити свою думку про зміст тексту, дати йому оцінку (рідною мовою).

Контроль розуміння прочитаного проводиться за допомогою завдань такого типу:

– відповісти на запитання вчителя щодо основної інформації тексту;

– відповісти на запитання, що стосуються важливих деталей;

– сказати, чи співвідноситься представлена вчителем інформація з тією, яка почерпнута учнями з тексту;

– знайти у тексті вказані учителем факти/ одиниці смислової інформації, інші вправи пошукового характеру;

– виконати альтернативний тест, тест множинного вибору та ін.

Б. Навчання переглядового читання.

Мета навчання переглядового читання – швидко переглянути текст/ тексти, знайти потрібну інформацію і сконцентрувати на ній свою увагу. Цей вид читання передбачає наявність в учнів сформованих умінь, необхідних для орієнтування в логіко-смисловій структурі тексту, знаходження та вибір нової чи заданої інформації, об’єднання в логічне ціле здобутої інформації з кількох джерел згідно з конкретною проблемою. Робота з текстом/текстами може завершуватись підготовкою повідомлення чи реферату. Точність розуміння тексту у цьому виді читання визначається правильністю відповіді учня на запитання вчителя про те, чи цікавить учня така інформація, яка частина тексту виявилась найбільш інформативною, чи є в тексті нові для учня факти тощо.

Режим роботи з текстами для одержання необхідної інформації дуже близький за своїм характером до так званого skimming reading (Ch. Nuttall), у процесі якого учні мають відшукати в тексті запропоновану вчителем інформацію; сказати коротко, про що йдеться в тексті, або відповісти на ряд запитань, для чого необхідно швидко переглянути текст.

Наприклад: What theme/ field of science is dealt with in this text? Which of these titles fits the text best? (Several titles are supplied). Which of these topics are dealt with in the text? (A list of topics is given). Which of these pictures/ diagrams etc. illustrates the text? (Several pictures/ diagrams are supplied). Which paragraph/ text belongs to this picture? (One picture and several short texts are supplied). Which of these texts deals with the problem of environment protection? etc. (Several short texts are supplied).

В. Навчання вивчаючого читання.

Для того щоб досягти повного і точного розуміння інформації, викладеної у тексті, учень повинен володіти значним запасом лексичних одиниць, мати глибокі знання з граматики (на морфологічному і синтаксичному рівнях) і достатню практику в читанні текстів різних жанрів з великою концентрацією мовних і смислових труднощів. Цей режим читання потребує багато часу та зусиль з боку учнів для оволодіння ним у повному обсязі (цього неможливо досягти в умовах ЗНЗ). У зв’язку з цим ставиться мета навчити учнів основних прийомів вивчаючого читання (scanning), необхідних і достатніх для подальшого професійно орієнтованого доучування.

У процесі роботи з текстом в режимі вивчаючого читання необхідно навчити учнів виконувати такі дії:

– прогнозувати зміст за заголовком;

– розуміти або здогадуватися про значення лексичних одиниць та граматичних структур;

– визначати головні смислові частини тексту;

– користуватися у процесі читання наявним коментарем, виносками, словником, довідниками;

– зіставляти здобуту інформацію зі своїм досвідом;

– оцінити інформацію, висловити свою думку про неї;

– передати почерпнуті з тексту відомості іншим (рідною мовою або в опорі на текст);

– прокоментувати окремі факти.

У процесі читання учень має реалізувати мовленнєву здогадку щодо значення того чи іншого незнайомого слова, спираючись на контекст, словотворчі елементи, інтернаціональні слова. Складні структури аналізуються, можливий вибірковий переклад окремих словосполучень, речень, абзаців. Важливим складником уміння читання є визначення головних смислових частин тексту, до яких учні повинні придумати заголовки, а також скласти план до всього тексту.

Вправи, які виконуються з метою формування умінь вивчаючого читання і контролю повноти розуміння прочитаного тексту, носять переважно такий характер:

1. Відповісти на запитання вчителя щодо основного змісту тексту і його деталей.

2. Вибрати з кількох малюнків ті, які ілюструють провідну думку тексту.

3. Визначити, чи відповідає інформація, запропонована у завданні вчителя, основному змісту тексту.

4. Визначити у тексті смислові віхи і виписати найбільш суттєву інформацію.

5. Скласти план тексту; підібрати до кожного пункту плану речення з тексту, які його уточнюють.

6. Виконати письмовий переклад тексту і порівняти його з ключем.

7. Виконати тест множинного вибору, альтернативний чи поєднувальний тест.

Розглянуті види читання з різними комунікативними цілями здійснюються в умовах уже сформованих навичок читання завдяки систематичній роботі з нескладними навчальними текстами чинних підручників.

Наведемо приклад роботи з текстом (ознайомлювальне читання) на уроці під безпосереднім керівництвом і контролем учителя.

І. Дотекстовий етап.

1. Перед самостійним опрацюванням нового тексту учнями вчитель повинен спрямувати їх увагу на читання та розуміння тексту. Він повідомляє деякі факти з життя і творчої діяльності автора, або називає проблему/галузь науки, яка розглядається в тексті. Можна запитати учнів, які книжки цього автора вони читали (що відомо їм з цієї проблеми).

2. Підготовча робота до читання тексту. На цьому етапі необхідно виконати передтекстові вправи, для того щоб усунути деякі мовні та смислові труднощі тексту. Це може бути робота такого характеру:

а. Опрацювання вимови географічних назв, власних імен. Виконуються імітативні вправи, слова записуються на дошці (картках) з транскрипцією.

б. Робота з окремими словами, що відносяться до потенціального словника: інтернаціональні, похідні, складні, конвертовані. Учні повинні здогадатися про значення цих слів, дати свої варіанти перекладу.

в. Опрацювання складних граматичних структур: аналіз, переклад.

ІІ. Текстовий етап.

1. Ознайомлення із запитаннями/завданнями до тексту, на які учні мають знайти відповідь, прочитавши текст.

2. Читання тексту про себе з метою розуміння основного змісту (час опрацювання тексту регламентується вчителем залежно від обсягу і складності тексту).

ІІІ. Післятекстовий етап.

Контроль розуміння прочитаного шляхом виконання післятекстових вправ.

1. Відповіді на запитання вчителя стосовно основної інформації тексту (короткі або повні відповіді).

2. Відповіді на запитання, пов’язані з важливими деталями тексту (повні і короткі відповіді).

3. Вправи на знаходження вказаних учителем фактів. перевіряється вміння орієнтуватися в тексті, знаходити одиниці смислової інформації, наприклад швидко знайти і прочитати речення, в якому називаються головні персонажі (місце дії, час, характеристики персонажів, причини та наслідки дій і т.ін).

4. Виконання тестів множинного чи альтернативного вибору з метою перевірки розуміння учнями основної інформації та важливих деталей.

IV. Завершальний етап роботи з текстом.

1. Підготовка до переказу тексту:

– складання плану розповіді;

– вибір з тексту слів/ словосполучень/ фраз для використання у власних висловлюваннях.

2. Переказ тексту з вираженням свого ставлення до проблеми, персонажів, їх дій, оцінка тексту. Після читання учнями повідомлення учитель обов’язково перевіряє його розуміння. Контроль розуміння прочитаного може здійснюватись різними способами.

Під час виконання вправ одночасно розвиваються комунікативні здібності учнів до читання. Крім того, важливе значення для формування КЧ має володіння учнем навчальними й комунікативними стратегіями.