6.3 Водний баланс та водний режим річкового басейну.

Загальний вигляд рівняння водного балансу басейна річки:

X + Y1 + W1 + Z1 = Y2 + W2 + Z2 + U

X – рідкі (дощ) та тверді (сніг) опади на поверхню річкового басейну;

Y1 – поверхневий притік з - за меж басейна (штучно – з допомогою перетинаючих вододал трубопроводів, каналів, насосних станцій і т. д.) ;

W1 – підземний притік з-за меж басейна ( у випадку неспівпадання поверхневого та підземного вододілів);

Z1 – конденсація водяної пари;

Y2 - поверхневий відтік за межі басейну;

W2 - підземний відтік за межі басейну;

Z2 - випаровування з поверхні басейна;

U – зміни запасів води в басейні за інтервал часу.

Атмосферні опади, підземний притік та штучний поверхневий притік з-за меж басейна складають прибуткову частину рівняння водного балансу;  поверхневий та підземний стоки за межі басейна та випаровування об”єднуються в витратну частину рівняння водного баланса.

Якщо прибуткова частина перевищує витрати (наприклад, взимку під час накопичення снігу, в період дощів і т. д.), то запаси води в басейні збільшуються і  U > 0. Якщо, навпаки, витратна частина більше прибуткової ( в період сніготанення, в межень, коли річка живиться в основному підземними водами), то запаси води в басейні виснажуються і U < 0.

Тема 7. Статистичні характеристики стоку.

План:

7.1 Режим річкового стоку.

7.2 Криві забезпеченості

7.3 Розрахунки норми стоку при недостатніх даних спостережень

7.1 Режим річкового стоку.

У залежності від конкретних умов надходження атмосферної вологи безпосередньо у річки, води беруть участь в живленні річок ділять на снігові, дощові, підземні і льодовикові (включаючи вічні сніги). В окремих випадках важко виділити чітку роль різних джерел живлення у формуванні стоку ріки - в цьому випадку застосовують термін змішане живлення. У різних фіз.-геогр. умовах питома вага окремих джерел живлення неоднакова: у північних річках земної кулі водне живлення відбувається за рахунок танення сезонних снігів дощового і грунтового живлення, в південних степових районах річки цілком харчуються водами, що утворюються навесні від танення снігу. Стік льодовикових річок взимку відбувається зазвичай за рахунок грунтового живлення. Живлення крупних річок, водозбори яких займають великі території, з різними фіз.-геог. умовами значно змінюються по довжині річки (Дніпро, Волга). У режимі стоку річок можна виділити ряд характерних періодів, у залежності від розміщення живлення – повеневі паводки і межень. Вплив рельєфу поверхні водозбору як oдногo із фaктоpів вoднoгo режиму річок виявляється в двох основних напрямах: з одного боку характер рельєфу визначає ухили і густину річкової і овражно-балочної мережі, тобто кінець кінцем швидкості стікання і часу пробігу води по руслах, а з іншої сторони водо затримуючу здатність басейну. Наявність на водозаборах різних замкнутих западин приводить до того, що частина води поступає на водозбір, затримується в них і не стікає до тих пір, поки западини в них не заповнюються, ніж плоскіший рельєф водозбору, тим більше затруднений в нім стік води. Рослинний покрив впливаючи на інтенсивність снігорозтавання і швидкість набрякання води по земній поверхні тим самим впливає на водний режим. Вплив лісу на режим поверхневого стоку прявляється двояко: за рахунок запізнювання снігорозтавання в лісі весняна повінь затягується, з іншого боку а значна частка поверхневого стоку переходить в підземний за рахунок великій інфільтраційній здатності лісових грунтів.

В результаті цього водний стік з лісових ділянок відбувається більш рівномірно чим з безлісних. На річках болотних масивів знижується пік і збільшується тривалість весняного повеню, а також зниження літніх паводків від дощів в порівнянні з незаболоченими водозборами.

Господарська діяльність робить в багатьох районах вельми істотний вплив на режим річок. Основними причинами цього є:

1. будівництво дамб і утворення водосховищ;

2. меліоративні заходи-канали зрошування;

3. забір водить для промислових підприємств;

4. перекидання стоку

5. агролісотехнічні заходи на водозборі (вирубка лісів).

За часом спостереження стік ділиться на середній, максимальний і мінімальний. Середній може бути річний, сезонний, місячний, добовий та інші. Все залежить від періоду осереднення поточних даних спостережень. Максимальний і мінімальний стоки це, відповідно, найбільші і найменші величини, які спостерігаються протягом конкретного періоду часу, наприклад, року.