- •1.2 Поняття про гідросферу.
- •2.2 Водні об’єкти.
- •3.2 Хімічні та фізичні властивості води.
- •4.3 Вимір швидкості плину води
- •4.4 Визначення витрат води
- •5.2 Морфологія та морфометрія річок.
- •6.2 Принципи витрати води в басейні річки.
- •6.3 Водний баланс та водний режим річкового басейну.
- •7.3 Розрахунки норми стоку при недостатніх даних спостережень
- •7.2 Криві забезпеченості
- •8.2 Водний режим, фізичні властивості і хімічний склад озерних вод
- •8.3 Походження боліт, їх поширення, типи, класифікація.
- •8.4 Призначення водосховищ та їх типи
- •9.2 Головні річкові системи України. Живлення і режим річок
- •9.3 Охорона водних ресурсів
- •Споруди для забирання поверхневих вод
- •13.2 Основні типи мінеральних (лікувальних), термальних та промислових підземних вод , їх використання.
- •Тема 14;15. Види та методи гідрогеологічних досліджень.
- •14.1 Стадії, види і методи гідрогеологічних робіт і досліджень.
- •14.2 Родовища, запаси і ресурси підземних вод.
- •14.3 Гідрогеологічне буріння. Основні методи буріння.
- •16.2 Стисла характеристика гідрогеологічних районів України.
- •Плани семінарських занять
- •3 Семінар. Використання та охорона водних ресурсів.
- •Охорона водних ресурсів.
- •Практична робота№1 Вимірювання швидкості течії та розрахунок витрати води
- •Хід роботи
- •Практична робота №2
- •Поняття "мала річка".
- •Будова річкової долини.
- •Хід роботи
- •1. Джерела водопостачання
- •2. Властивості води і вимоги до її якості
- •3. Санітарні вимоги до якості води
- •Список використаних джерел
7.2 Криві забезпеченості
При достатньо тривалих і репрезентативних рядах спостережень розрахунки річного стоку рекомендується проводити за кривими забезпеченості.
Крива забезпеченості - це інтегральна крива, яка показує забезпеченість або ймовірність перевищення (у відсотках або в долях одиниці) даної величини серед загальної сукупності ряда. При розрахунках параметрів кривих забезпеченості значення гідрологічної величини розглядається у вигляді статистичного ряду, тобто ряду розташованого за зменшенням.
Криві забезпеченості можуть бути побудовані у вигляді емпіричних (спостережувальних) і аналітичних (теоретичних) кривих.
7.3 Розрахунки норми стоку при недостатніх даних спостережень
В цьому випадку норму стоку визначають:
а) по графіку зв'язку річного стоку у басейні, який вивчають, та у басейні-аналогу з багаторічними даними зі стоку;
б) методом кореляції;
в) по приблизній формулі.
Ці розрахунки базуються на методі гідрологічної аналогії, який являє собою приведення коротких рядів спостережень до подовжених шляхом встановлення зв'язку між річним стоком у басейні, який вивчають (з коротким рядом спостережень), та стоком у басейні-аналозі з багаторічними спостереженнями. Головна умова приведення стоку до багаторічного періоду - наявність синхронності коливання стоку у басейнах, який вивчають, та аналогічному, а також приблизна відповідність інших фізико-географічних чинників.
Тема 8. Гідрологія озер, боліт, водосховищ.
План:
8.1 Походження і типи озер
8.2 Водний режим, фізичні властивості і хімічний склад озерних вод
8.3 Походження боліт, їх поширення, типи, класифікація.
8.4 Призначення водосховищ та їх типи
8.1 Походження і типи озер
Озерами називаються заповнені водою улоговини або западини земної поверхні, що не мають безпосереднього сполучення з морем (океаном) і відрізняються уповільненим водообміном.
У розвитку озера можна виділити три фази:
а) озеро зберігає свою улоговину майже незмінною, існуючі відклади ще не мають помітного впливу на його ложе;
б) утворюється берегова відмілина, з’являються дельти в місцях впадіння річок, розвивається водна рослинність;
в) нерівності улоговини згладжені відкладами наносів, за рахунок продуктів руйнування берегів і підкосів дельт розширюється берегова відмілина, зменшується глибина, рослинність поширюється майже по всій поверхні озера.
У подальшому озеро перетворюється у мілку водойму з розповсюдженим розвитком рослинності, яка з підводної частини переходить у надводну і перетворює озеро в болото.
За походженням озера можуть бути: загатними, улоговинними та змішаними.
Загатні озера утворюються внаслідок перекриття долини річки обвалом, наносами, уламковим матеріалом льодовика, що відступає.
Улоговинні озера в залежності від умов і причин утворення улоговини можуть бути тектонічними, вулканічними, дефляційними, льодовиковими, карстовими та термокарстовими.
У тектонічних озер улоговини утворились в результаті тектонічних процесів (різких змін у земній корі), наприклад, при землетрусах. Тектонічні озера бувають дуже глибокими (Байкал, Севан, Іссик-Куль та ін.).
Вулканічні озера з’являються під дією вулканічних сил, наприклад, Курильське озеро, Кроноцьке та ін.
Дефляційні озера утворюються в результаті видування гірських порід вітром і в пониженнях між барханами та дюнами. Їхні улоговини звичайно неглибокі.
Льодовикові озера являються результатом дії льодовиків, що покривали колись величезні площі на континентах. Прикладом таких озер може бути Силтран (рис. 1) на Північному Кавказі.
Карстові озера - це результат хімічної діяльності підземних і поверхневих вод. Ці озера зустрічаються в басейнах р. Північної Двіни, Ками, на Волзько-Онезькому вододілі та ін.
Термокарстові озера виникають в результаті заповнення водою заглиблень на поверхні землі, що утворюються в районах вічної мерзлоти в результаті танення підземних пластів або лінз льоду. Такі озера поширені на території Якутії.
Змішані озера утворюються від спільного впливу різних причин. Наприклад, озерна улоговина тектонічного походження піддавалась дії льодовиків, що вплинули на її формування (Ладозьке та Онезьке озера). Улоговина озера загатного типу може бути підготовлена процесами вивітрювання, діяльністю поверхневих і підземних вод.
