- •Та пізнавальна функції
- •1.1. Багатофункціональність музичного мистецтва та роль музично-пізнавальної діяльності в музичному та всебічному розвитку особистості
- •1.2. Основні закономірності і принципи навчання і виховання школярів у процесі музики
- •Розділ іі. Історія розвитку системи музичного виховання у хх-ххі ст.
- •2.1. Концепція музичного виховання д.Б.Кабалевського
- •2.1.1. Найістотніші аспекти концепції музичного виховання д.Б.Кабалевського
- •2.1.2. Методика навчання співу на уроках музики у педагогічній спадщині к.Д.Кабалевського
- •2.1.3. Засоби і методи педагогічного впливу на особистість у процесі навчання дітей музики
- •2.2.1. Творча спадщина видатного німецького композитора і педагога
- •2.2. Система музичного навчання і виховання к.Орфа
- •2.2.2. Карл Орф та його школа “Шульверк”
- •2.2.3. Мовленнєві та музично-рухові вправи за системою Карла Орфа
- •2.2.4. Музичне виховання дошкільнят за системою к.Орфа
- •2.2.5. Значення музично-виховної системи к.Орфа
- •Висновки
- •Список використаної літератури:
- •Додатки
- •Д.Б.Кабалевський
Висновки
На основі результатів дослідження сформульовано такі висновки:
1. Становлення і розвиток музичної освіти та виховання в Україні були зумовлені процесом національно-культурного відродження. Політика національного і духовного поневолення українського населення зіткнулась із зростаючим опором національного руху, в якому, поряд з визначними освітніми діячами, активну участь брали і композитори. Високо оцінюючи виховне значення музичного мистецтва, вони здійснили значний вплив на становлення, удосконалення і розвиток музично-естетичного виховання, розкрили ряд нових перспектив в історії педагогічної науки і, зокрема, теорії і практики музичного виховання в Україні.
2. Проблеми музичного виховання школярів займали одне з важливих місць у діяльності композиторів. Найбільш повне своє відображення вони знайшли у педагогічній праці українських композиторів другої половини ХІХ – початку ХХ сторіччя.
3. Найістотнішими тенденціями й особливостями педагогічної діяльності композиторів стали:
обумовленість музичного поступу обставинами суспільно-політичного розвитку, рівнем розгортання процесів національного відродження;
еволюційний шлях їх діяльності від простого просвітництва й залучен-ня молоді до співу до організації рiзних форм музичного виховання, в основі яких домінуючою стала національна ідея;
розширення цiлей і завдань музичного виховання залежно від суспіль-них потреб, рівня національної свідомості, культури народу, загально педагогічних пріоритетів на тому чи іншому етапі національно-визвольного руху;
вдосконалення змісту діяльності, перехід від малоефективних форм, методів і засобів до пошуку шляхів самостійного вирішення актуаль-них проблем музичного виховання школярів і молоді.
4. Педагогічна діяльність композиторів за характером і змістом роботи була прогресивним суспільно-педагогічним явищем, бо вона сприяла:
збагаченню змісту, форм і методів навчально-виховного процесу національним елементом, його науково-методичним забезпеченням;
розвитку ідеї української національної школи та національного виховання, утвердженню її засад у практичній діяльності;
формуванню розгалуженої мережі музичних товариств, в яких композитори активно проводили свою просвітницьку працю серед українського населення, будили його національну свідомість;
створенню української музичної школи і Вищого музичного інститу-ту як альтернативи до аналогічних польських, німецьких закладів;
встановленню тісних зв'язків, пошуку шляхів співпраці між Східною і Західною Україною;
появі нових імен композиторів-педагогів, які, продовжуючи традиції попередників, вносили і свою вагому частку в процес становлення і розвитку музичного виховання в Україні.
5. Одним із найвагоміших результатів діяльності К.Д.Кабалевського є його педагогічна спадщина. Навчання музики він поставив на наукову основу, тобто у своїх виданнях вміщував методичні розділи, які висвітлювали основи дидактики музики і були призначені як для вчителів, так і учнів. Все це свідчить про глибоке розуміння композитором ролі музичного мистецтва у вихованні освіченого, національно свідомого молодо-го покоління.
6. Діяльність К.Д.Кабалевського носила подвижницький характер. Йому було властиве почуття суспільного обов'язку, висока національна свідомість, справжня самопожертва. В умовах асиміляцiйної політики влади, постійного наступу на рідну мову й освіту його праця ставала осередком національного життя.
7. Поряд із системою Бартока-Кодая в останні десятиліття ХХ-го століття велику популярність одержала система К.Орфа. Системи Бартока-Кодая й Орфа вимовляються через кому, що дозволяє думати про їхнє споріднення, чи принаймні, відповідності. Однак ці системи різні і по походженню, і власне кажучи їхньої внутрішньої спрямованості. Спільність їх виявляється в педагогічній установці на професійні основи масового музичного виховання, що варто розглядати як вимогу часу.
8. Система музичного виховання К.Орфа не втратила своєї актуальності і на сучасному етапі розвитку музичного виховання в Україні. Продов-жується удосконалення дидактики і методики навчання, спрямованої на вирішення важливих музично-педагогічних та ідейно-виховних завдань. Ці питання успішно вирішувалися митцем і зафіксовані в навчальних підручни-ках і збірниках.
