Діагностика хромосомних хвороб

Для підтвердження (або встановлення) діагнозу хромосомної хвороби використовують цитогенетичні методи. До них належать:

1. Метод каріотипування - основний метод.

2. Метод визначення статевого хроматину - для діагностики синдромів, пов’язаних із зміною кількості і структури статевих хромосом

3. Молекулярно-цитогенетичні методи – ждя діагностики мікроцитогенетичних синдромів.

Пренатальна діагностика хромосомних хвороб

а) Неінвазивні (УЗД, визначення в сироватці крові вагітної речовин, що дістали назву сироваткових маркерів матері: -фракції хоріонічного гонадотропіну (ХГ), білка PAPP-A, альфа-фетопротеїну (АФП), загального хоріонічного гонадотропіну (ХГТ), незв’язаного естріолу).

б) інвазивні (біопсія хоріону, амніоцентез, кордоцентез, плацентоцентез з подальшою цитогенетичною діагностикою).

Переважна більшість хромосомних синдромів належить до нових спорадичних мутацій. Ризик народження дітей з хромосомними трисоміями значно підвищується з віком матері. У багатьох країнах жінки старше 35 років направляються на інвазивну пренатальну діагностику без попередніх неінвазивних обстежень. Проте в популяції частка вагітних старше 35 років не перевищує 9 %. Вік як ізольований показник до пренатальної діагностики дозволяє діагностувати не більше 2 % хромосомних і геномних мутацій, що впливають на прогноз життя. В цілому в популяції основна маса дітей з хромосомними хворобами і синдромами народжуються у молодих матерів. У зв’язку з цим велике значення має скринінг хромосомної патології в період вагітності за допомогою неінвазивних методів.

Найефективнішим є комбінований пренатальний скринінг хромосомних захворювань (поєднання ультразвукового скринінгу з визначенням сироваткових маркерів матері), який проводиться в два етапи.

Перший етап — скринінг в I триместрі вагітності. У 10–14 тиж проводиться УЗД-скринінг, визначають білок РАРР-А (протеїн-асоційований з вагітністю — рregnancy-associated plasma protein А), -фракцію хоріонічного гонадотропіну (ХГ). Високо специфічним УЗД-маркером патології плода в I триместрі є вимірювання ширини комірцевого простору плода. Збільшення ширини комірцевого простору плода більше 2,5 мм є симптомом хромосомних трисомій, моносомії Х і поліплоїдії і служить показанням до інвазивної діагностики. Воно спостерігається тільки у 5 % плодів з нормальним каріотипом. Другий УЗД-маркер I триместра — кісточка носа у плода, відсутність якої указує на високий ризик хромосомної патології. Про хромосомну патологію в цей період свідчить також зміна концентрації сироваткових маркерів. Так, для синдрому Дауна характерне зниження концентрації білка РАРР-А і підвищення ХГТ. При синдромі Едвардса спостерігається зниження як РАРР-А, так і ХГТ.

Другий етап — скринінг в II триместрі. У терміні 15–20 тиж проводиться УЗД-скринінг і визначаються два сироваткові маркери АФП і ХГТ. У деяких країнах проводиться потрійний біохімічний тест — визначення АФП, ХГТ і незв’язаного естріолу.

Вміст АФП в сироватці вагітних в термінах 15–20 тиж гестації в нормі відповідає 0,5–2,5 MOM, ХГТ до 2,0 МОМ. Зниження АФП нижче 0,5 MOM в поєднанні з підвищенням ХГТ вище 2,0 МОМ характерно для вагітності при синдромі Дауна у плода. Зміни сироваткових маркерів при деяких хромосомних хворобах у плода підсумовувані в табл.