Зміна сироваткових маркерів (потрійний тест) при деяких хромосомних синдромах у плода

Хромосомні синдроми	Альфа-фетопротеїн	Незв’язаний естріол	Хоріонічний гонадотропін
Синдром Дауна Синдром Едвардса Синдром Шерешевського — Тернера	Знижений Знижений Знижений	Знижений Знижений Знижений	Підвищений Знижений Підвищений

Поєднане використання УЗД і сироваткових маркерів, комп’ютерна обробка одержаних результатів з урахуванням віку, маси тіла вагітної, терміну вагітності дозволяють виявити в I триместрі вагітності до 87 % плодів з хромосомною патологією, а в другому триместрі — 60–70 %. Проте ці методи в невеликому відсотку дають помилково позитивні результати. Тому при виявленні при скринінгових дослідженнях симптомів хромосомної патології слід провести інвазивну пренатальну діагностику і уточнити каріотип плода.

Основним методом цілеспрямованої інвазивної пренатальної діагностики в I триместрі вагітності є трансцервікальна (рідше — трансабдомінальна) біопсія ворсин хоріона з подальшим визначенням каріотипу плода. У другому триместрі вагітності з цією метою проводяться амніоцентез, плацентоцентез, кордоцентез.

Показання до інвазивної діагностики хромосомної патології:

1) вік матері 35 років і старше (неінвазивний скринінг в I триместрі дозволяє істотно понизити кількість обстежень в цій віковій групі);

2) наявність хромосомних і геномних мутацій у батьків;

3) симптоми хромосомної патології, виявлені в ході просівальної пренатальної діагностики;

4) попередня дитина з хромосомним синдромом.

Принципи Медико-генетичнОго консультування

Процес утворення хромосомних і геномних мутацій в більшості випадків відбувається спонтанно. В основному діти з хромосомними хворобами в популяції народжуються у здорових батьків в результаті нової мутації. Тому кожна сім’я має ризик народження дітей з хромосомною патологією, цей ризик рівний загальнопопуляційному. Проте існує генетична схильність до хромосомних хвороб. Про це свідчить той факт, що частота хромосомної патології вища у матерів, що мають в анамнезі дітей (плодів) з хромосомними аномаліями або вадами розвитку, а також у жінок із звичним невиношуванням в ранніх термінах вагітності. Ризик хромосомної патології плода найвищий у батьків — носіїв збалансованих хромосомних мутацій і батьків-мозаїків.

В більшості випадків при розрахунку генетичного ризику враховують каріотип батьків, вік матері, наявність дітей з хромосомною патологією в анамнезі. Можна розглянути такі випадки.

1) Розрахунок генетичного ризику при зміні кількості і структури аутосом

а) У батьків нормальний каріотип. В цьому випадку ризик для сибсів пробанда оцінюється за емпіричними даними. Наприклад, ризик народження другої дитини з синдромом Дауна у жінки до 35 років 1 %, старше — подвоєний ризик популяції для даної вікової групи. Повторний ризик при синдромі Патау і Едвардса — менше 1 %.

б) Прогноз при виявленні мозаїцизму в одного з батьків. При виявленні мозаїцизму у кого-небудь з батьків пробанда ризик для сибсів визначається за формулою:

,

де Х — частка аномального клітинного клону;

К — коефіцієнт елімінації незбалансованих зигот в ембріогенезі; наприклад, при синдромі Дауна К = 0,5.

с) Прогноз при сімейних формах структурних аномалій хромосом залежить від типу хромосомної аберації. Для розрахунків використовують спеціальні таблиці емпіричного ризику.

Ризик для потомства носіїв робертсоніських транслокацій

Тип робертсонівської транслокації	Генетичний ризик, %
	Носій — жінка	Носій — чоловік
Транслокація між 21 і 22 хромосомами (21q22q)	7	2
Транслокація між 22 хромосомою і будь-якою хромосомою з групи D 13, 14, 15 пари (21qDq)	10	2,4
Транслокація між двома гомологічними хромосомами 21 (21q21q)	100	100