- •Географічні координати і їх різниці. Рш, рд, рмч, отш.
- •Точки лінії і кола на земній поверхні
- •Морські одиниці довжини і швидкості. Визначення поправки і коефіцієнта лага. Мірна лінія
- •Судновий магнетизм. Девіація магнітного компаса. Компасні курси і пеленги. Поправка магнітного компаса.
- •Дальність видимості обрію. Дальність видимості вогнів і предметів.
- •Види проекцій карт, які використовуються в навігації. Масштаб карти. Читання морських навігаційних карт. Спеціальні і допоміжні морські карти, призначення, використання.
- •Картографічна проекція Меркатора. Використання в навігації. Переваги і недоліки.
- •Головний і місцевий масштаби меркаторських карт. Гранична точність масштабу. Модуль масштабу.
- •Системи ділення істинного горизонту. Істинний курс, пеленг, курсовий кут.
- •Земний магнетизм. Магнітне схилення. Магнітні курси і пеленги.
- •Виправлення курсів і пеленгів. Поняття терміну «Виправлення». Схеми виправлення курсів і пеленгів.
- •Класифікація карт, які використовуються в судноводіння. Склад карт. Вимоги Конвенції солас у відношенні карт і посібників для плавання.
- •Гірокомпасні курси і пеленги. Способи використання поправки гірокомпаса
- •Перевід курсів і пеленгів. Поняття терміну «перевід». Схеми переводу курсів і пеленгів.
- •Комбіновані методи визначення місця судна. Переваги і недоліки. Точність визначення.
- •Навігаційні створи. Види створів. Чутливість. Використання в навігаційній практиці.
- •Дрейф судна. Визначення кута дрейфу при прокладке. Пряма і зворотна задача.
- •Морські течії. Облік постійної течії при графічному зчисленні. Пряма і зворотна задача. Визначення кута зносу.
- •Ортодромія, її властивості та обчислення елементів.
- •Локсодромія,її властивості та обчислення елементів.
- •Обчислення довжини ортодромії та локсодроміі при плаванні по двк.
- •Методика обчислень координат проміжних точок при плаванні по двк.
- •Визначення місця судна за двома та трьома пеленгами. Точність визначення.
- •Визначення місця судна за двома горизонтальними кутами. Точність визначення.
- •Визначення місця судна за допомогою рлс. Точність визначення.
- •Визначення місця судна за крюйс-пеленгом. Точність визначення.
- •Визначення місця судна комбінованим способом. Точність визначення.
- •Система Міждународної асоціації маячних служб (мамс). Регіон a. Призначення та використання.
- •Система мамс. Регіон б. Призначення та використання.
- •Мамс. Кардинальна система огородження навігаційної небезпеки. Будова та використання.
- •Мамс. Латеральна система огородження навігаційної небезпеки. Будова та використання.
- •Підготовка штурманської частини до рейсу. Підйом карти.
- •Циркуляція судна. Елементи циркуляції. Врахування циркуляції при графічному зчисленні. Пряма і зворотна задача.
- •Приливо-відпливні явища та їх елементи. Облік при прокладці.
- •Ecdis, пристрій і перспективи розвитку.
- •2.«Управління судном»
- •Маневрові властивості судна. Керованість судна. Чинники, від яких вона залежить.
- •Маневрові властивості судна.Поворотність.Чинники, від яких вона залежить.
- •Спротив рідини руху судна.Види спротиву, їх характеристика.Буксировочна потужність, пропульсивний коєфіцієнт.
- •Взаємодія гвинтового струменю з корпусом судна.Судно рухається вперед гвинт обертається назад.
- •Взаємодія гвинтового струменю з кормою.
- •Взаємодія гвинтового струменю з корпусом судна.Судно рухається назад, гвинт обертається назад.
- •Інерційні характеристики судна.Гальмування:вільне, активне, підгальмування, розгін.
- •Прямолінійний і криволінійний рух судна.Сили і моменти.
- •Остійність судна на курсі.Діаграми остійності.
- •Вплив вітру на керованість.Дії вітру з різних напрямків.Сили і моменти.
- •Інерційно-гальмові характеристики судна.Методи розрахунку та графічне зображення.
- •Гідродинамічна взаємодія між суднами при розходженні і обгоні.
- •Циркуляція судна, періоди і геометричні елементи.Характеристика періодів.
- •Циркуляція при дії вітру з різних напрямків.
- •Циркуляція на течії з різних напрямків.
- •Плавання на мілководі.Фізичний зміст.Критична швидкість.
- •Вплив мілководдя на занурення, швидкість , поворотність, гальмування.
- •Керованість судна під час плавання на розширеному мілководі.Гідродинамічна взаємодія між судном і обмілинами.
- •Керованість судна на звуженому мілководді(каналах, фарватерах,протоках).Гідродинамічна взаємодія між стінками каналу, звуженню і розширенням.
- •Влияние рельефа канала на управляемость судна
- •Влияние течения на управляемость судна в канале
- •Поворот судна в канале
- •Особенности расхождения судов в канале
- •Разворот судна в узкости
- •Меры предосторожности при проходе мимо ошвартованных в канале судов
- •Управління одногвинтовими суднами при русі назад.
- •Управління багатогвинтовими суднами.Рух «враздрай» вперед і назад.
- •Вибір місця якірної стоянки, фактори що впливають, характеристика грунтів.
- •Утримуюча сила якірного пристрою, сили діючи на судно, яке стоїть на якорі.
- •Розрахунок довжини якірного ланцюга.Забеспечення безпеки під час стоянки на якорі.
- •Постановка і зняття судна на якір.
- •Постановка судна на два якоря.Способи зменьшення коливань судна і підвищення надійності стоянки.
- •Керування судном при самостійному швартуванні.
- •Швартування суден і постановка на швартовні бочки з допомогою буксирів.
- •Штормове плавання судна.Характеристика хвилювання.Вибір способу штормового плавання.
- •Підготовка судна для плавання у шторм.Плавання проти хвиль і за хвилями.
- •Швартовні операції у відкритому морі і на рейдах.
- •Способи пересаджування людей у морі при різних умовах.
- •Самостійне плавання судна у льодах.
- •Самостоятельное плавание транспортного судна во льдах.
- •Управління судном при виконанні рятувальних операцій.Маневрування приспусканні і підьомі рятувальних засобів.
- •Засоби підвищення керованістю судна:підрулюючий пристрій, поворотні колонки, азімутальні гондоли.
- •3.Міждународні правила попередження зіткнення суден-72
- •Що означає термін: «судно, яке позбавлене можливості управлятися».
- •Що означає термін: «судно обмежене у можливості маневрувати»? Які судна належать до суден, що обмежені у можливості маневрувати?Розповісти правило у якому це сказано.
- •Що означає термін: «судно обмежене своєю осадкою»? Які додаткові вогні та знаки повинно виставляти судно, яке обмежене своєю осадкою? Розповісти правило у якому це сказано.
- •Що означає термін: «судно на ходу»? Розповісти правило у якому це сказано.
- •Процитуйте Правило 5 мппзс-72. Правило 5 - Наблюдение
- •Процитуйте Правило 2 мппзс-72. Правило 2 - Ответственность
- •Процитуйте Правило 6 мппзс-72?
- •Як судно повинно використовувати радар для запобігання зіткнення з іншим судном?
- •Як повинен діяти штурман, якщо він має сумнів щодо ризику зіткнення з іншим судном? Розповісти правило у якому це сказано.
- •Роз’ясніть ситуацію: пеленг на судно не змінюється, дистанція зменшується. Розповісти правило у якому це сказано.
- •Роз’ясніть ситуацію: пеленг на судно не змінюється, дистанція не змінюється. Розповісти правило у якому це сказано.
- •Роз’ясніть ситуацію: пеленг на судно не змінюється, дистанція збільшується. Розповісти правило у якому це сказано.
- •Процитуйте Правило 7 мппзс-72.
- •Як і коли має діяти судно, яке зобов’язане не заважати іншому судну безпечно рухатися? Розповісти правило у якому це сказано. Правило 8 Действия для предупреждения столкновения
- •Процитуйте Правило 8 мппзс-72. Правило 8 Действия для предупреждения столкновения
- •Як судна, зайняті ловом риби, повинні поводитися з суднами, що можуть рухатися лише уздовж каналу або фарватеру? Правило 9 Плавание в узкостях
- •Чи можуть судна обганяти одне одного у вузькості? Розповісти правило у якому це сказано. Правило 9 Плавание в узкостях
- •Які звукові сигнали подає судно, яке наважується обігнати інше у вузькості з правого борту? Розповісти правило у якому це сказано.
- •Які звукові сигнали подає судно, яке наважується обігнати інше у вузькості з лівого борту? Розповісти правило у якому це сказано.
- •Чи може судно ставати на якір в системі розподілу руху? Якщо так, де, коли, у яких випадках? Розповісти правило у якому це сказано. Правило 10 Плавание по системам разделения движения
- •Процитуйте Правило 10 мппзс-72. Правило 10 Плавание по системам разделения движения
- •Процитуйте Правило 9 мппзс-72. Правило 9 Плавание в узкостях
- •Обов’язки судна, що обганяє інше судно. Розповісти правило у якому це сказано. Правило 13 Обгон
- •Процитуйте Правило 14 мппзс-72. Правило 14 Ситуация сближения судов, идущих прямо друг на друга
- •Процитуйте Правило 18 мппзс-72. Правило 18 Взаимные обязанности судов
- •Чи можна робити поворот праворуч, коли судно розходиться з іншим судном в умовах обмеженої видимості? Розповісти правило у якому це сказано. Правило 19 Плавание судов при ограниченной видимости
- •Яким чином можна встановити наявність небезпеки зіткнення в умовах обмеженої видимості? Розповісти правило у якому це сказано. Правило 19 Плавание судов при ограниченной видимости
- •Процитуйте Правило 19 мппзс-72. Правило 19 Плавание судов при ограниченной видимости
- •Що означає термін «топовий вогонь»? Де він встановлюється?Який колір має топовий вогонь, яку дугу горизонту він освітлює, дальність його видимості? Розповісти правило у якому це сказано.
- •Які судна на ходу подають звуковий сигнал, який складається з одного довгого та наступних за ним двох коротких? Розповісти правило у якому це сказано.
- •4.Теорія та устрій судна
- •Конструкція корпусу судна. Повздовжна, поперечна та змішана система набору судна.
- •Суднові пристрої: швартовний, якірний, рульовий, рятувальний, вантажний, буксирний, щогловий.
- •Суднові системи.
- •Головні площини судна. Головні розмеріння судна. Теоретичне креслення, його проекції й лінії.
- •Сили, що діють на плаваюче судно. Умови й рівняння рівноваги судна.
- •Зміна осадки, початкової остійності при прийманні (знятті) вантажу, перенос вантажу уздовж осей судна.
- •Запас плавучості. Надводний борт і його нормування. Вантажна марка. Зміна посадки судна при зміні щільності забортної води.
- •Остійність на малих кутах крену. Теорема Ейлера про рівнооб`ємні нахилення суд. Метацентр, метацентричний радіус і висота.
- •Метацентрична формула остійності. Розрахунки метацентричних висот при складанні вантажного плану.
- •Вплив рідких вантажів на остійність. Вплив підвішених вантажів на остійність. Метод кренування.
- •Остійність на великих кутах крену. Діаграма статичної остійності, її характеристики. Стійка й нестійка рівновага судна. Універсальна діаграма статичної остійності.
- •Плечі остійності форми й ваги. Інтерполяційні криві плечей остійності форми й користування ними (пантокарени).
- •Статична й динамічна дія моменту, що кренить. Поняття про динамічну остійність.
- •Діаграма динамічної остійності і її розрахунки. Зв'язок з діаграмою статичної остійності.
- •Задачи,які розв`язуються за допомогою діаграм статичної й динамічної остійності.
- •Контроль остійності на судні за критеріями імо.
- •Загальна й місцева міцність корпуса. Контроль загальної поздовжньої міцності судна.
- •Поняття непотоплюваності судна. Категорії затоплених відсіків. Коефіцієнти проникності.
- •5.«Морехідна астрономія»
- •Визначення добового ходу і поправки хронометра за його добовим ходом.
- •Визначення місця судна за допомогою одночасними спостереженнями 3-х і 4-х світил. Точність.
- •Визначення місця судна за одночасними спостереженнями 2-х світил. Точність.
- •Визначення місця судна за різночасними спостереженнями Сонця. Точність.
- •Визначення місця судна методом за різночасними спостереженнями Сонця, коли одна з висот виміряна під час кульмінації. Точність.
- •Визначення місця судна за одночасними спостереженнями 2-х світил, якщо одним з них є Полярна зірка. Точність.
- •Визначення назви невідомої зірки або планети за допомогою зоряного глобусу.
- •Визначення поправки компаса за методом моментів.
- •Визначення поправки компаса за Полярною зіркою.
- •Визначення поправки компаса у момент видимого сходу або заходу верхнього краю Сонця.
- •Визначення суднового часу сходу і заходу Сонця та Місяця.
- •Визначення широти за меридіональною висотою Сонця.
- •Визначення широти за Полярною зіркою.
- •Підбір світил на заданий момент спостережень за допомогою зоряного глобусу.
- •Принцип устрою навігаційного секстана.
- •Розрахунок суднового часу кульмінації Сонця за допомогою Міждународного Астрономічного щорічника (мащ).
- •Розрахунок суднового часу початку і кінця навігаційних сутінок за допомогою мащ.
- •Нанесення висотних ліній положення на меркаторську карту прокладкою від зчислимого місця. Сутність методу Сент-Ілера. Прокладка влп на карті та плані.
- •6.Метеорологія
- •Будова та склад земної атмосфери.
- •Загальна циркуляція атмосфери. Атмосферні фронти, циклони, антициклони, стадії розвитку, шляхи руху.
- •Причини утворення туманів та їх вірогідність в різних широтах.
- •Атмосферні фронти. Погодні умови при проходженні атмосферних фронтів.
- •Яку інформацію несуть факсимільні карти погоди?
- •Вологість повітря. Відносна вологість, її вимір і зміна в залежності від зовнішніх умов.
- •Причини утворення вітру. Постійні вітри. Мусони і пасати.
- •Умови визначення гаданого, істинного вітру. Розрахунок.
- •Циклони. Погодні умови при проходженні циклонів.
- •Антициклони. Погодні умови при проходженні антициклонів.
- •Тропічні циклони. Особливості погоди. Характерні рухи тропічних циклонів.
- •Рекомендації по маневруванню судна у зоні тропічного циклону у північній півкулі.
- •Рекомендації по маневруванню судна у зоні тропічного циклону у південній півкулі.
- •Класифікація морських льодів.
- •1. Принцип роботи гірокомпасів. Пристрій, комплектація
- •2. Похибки гірокомпасів і способи їх усунення
- •3. Типи вимірювачів швидкості й пройденої відстані (лагів) та принцип роботи.
- •4. Типи ехолотів і принцип роботи.
- •5. Пристрій і поправка магнітного компаса. Способи знищення девіації.
- •6. Зарп. Призначення і оцінити потреби.
- •8.Морське право та международні конвенції
- •1. Поняття та ознаки загальної і приватної аварії.
- •2. Базисні умови зовнішньоторговельних контрактів.(fob, fas,cif,caf). Їх особливості.
- •3. Основні принципи морського страхування.
- •4. Конвенція solas-74. Основні положення.
- •Глава 10. О мерах безопасности для высокоскоростных судов.
- •5. Конвенція stcw-78/95. Основні положення.
- •6. Конвенція marpol. Основні положення.
- •7. Конвенції imdg, ism-code, іамsar.Основні положення.
- •8. Ршсу-98. Основні положення.
- •9.Основи несення штурманської вахти
- •1. Підготовка плану переходу судна (Passage Plan).
- •2.Дії вахтового помічника капітана при плаванні в прибережних водах.
- •3. Обставини, про які вахтовий помічник капітана негайно повідомляє капітанові.
- •4.Дії вахтового помічника капітана при підході до району зі зниженою видимістю.
- •5.Прийом і висадка лоцмана. Особливості плавання з лоцманом на борту. Лоцманська картка. Взаємодія вахтового помічника капітана з лоцманом.
- •6. Принципи несення ходової вахти.
Причини утворення туманів та їх вірогідність в різних широтах.
Туманы. При конденсации или сублимации водяного пара в воздухе образуются мельчайшие капли воды или ледяные кристаллы. Скопление таких частиц непосредственно у земной поверхности называется туманом, если дальность видимости меньше -1 км, или туманной дымкой, если дальность видимости меньше 10 км.
Туманы представляют серьезную угрозу для мореплавания. Они относятся к часто повторяющимся явлениям, поэтому изучение условий их образования, а также географическое распределение имеют большое практическое значение.
Содержащиеся в воздухе капли воды и кристаллы льда уменьшают его прозрачность, и поэтому дальность видимости в тумане может быть очень малой. В зависимости от интенсивности тумана или дымки по условиям видимости различают:
сильный туман, дальность видимости менее 50 м
умеренный 50-500 м
слабый 500-1000 м
умеренная дымка 1-2 км
слабая 2-10 км
Иногда ухудшение, видимости вызывается присутствием в воздухе твердых частиц пыли, дыма и т. д., при этом относительная влажность бывает небольшой. Такое явление называют мглой. По своему происхождению мгла не имеет ничего общего с туманом.
Радиус частичек дымки менее 1 мкм. Радиус капель тумана колеблется от 1 до 50 мкм. Большинство капель в тумане при положительных температурах имеет радиус 7—15 мкм, при отрицательных 2—5 мкм,. Число капель в 1 см3 колеблется от 50—100 (при слабом тумане) до 500—600 (при сильном тумане).
При положительных и отрицательных температурах воздуха (до —20°С) туман состоит из капель воды (при отрицательных температурах капли находятся в переохлажденном состоянии). При дальнейшем понижении температуры появляются ледяные кристаллы и туман становится смешанным. При очень низких температурах туман может стать целиком кристаллическим, однако наблюдались случаи капельно-жидкого тумана даже при температурах ниже -30°.
В приземных слоях всегда в большом количестве имеются ядра конденсации. Вследствие их высокой гигроскопичности образование тумана начинается при относительной влажности меньше 100% (около 90—95%). Образование тумана при температурах ниже —30°С возможно при относительной влажности 80% и меньше.
Обычно туман образуется в результате охлаждения водяного пара, находящегося в воздухе (туманы охлаждения), реже — вследствие испарения с теплой поверхности в холодный воздух, когда образуются так называемые туманы испарения. Туманы могут возникнуть также при смешении двух воздушных масс, близких к состоянию насыщения, но имеющих разную температуру. В дополнение к перечисленным причинам образования тумана над морем следует упомянуть случаи, когда туман образуется над сушей или ледяными полями и относится, ветром к морю, а также случаи, когда туман образуется в результате опускания слоистых облаков.
Туманы охлаждения делятся на адвективные и радиационные.
Адвективные туманы возникают в теплых воздушных массах, движущихся на более холодную поверхность. На море такие туманы образуются обычно весной и летом, когда воздушная масса перемещается с теплой суши на холодное море, или в любое время года при перемещении воздушной массы с теплых участков морской поверхности на холодные (например, у Ньюфаундленда при переносе воздуха с теплых вод Гольфстрима на холодные воды Лабрадорского течения).
Адвективные туманы занимают обширные пространства и постираются в высоту на сотни метров. Они возникают при значительных скоростях ветра, поэтому в них может происходить коагуляция капель и наиболее крупные капли из них выпадают.
Радиационные туманы образуются над сушей и над районами сплошных льдов, как следствие выхолаживания подстилающей поверхности путем излучения. Возникновение радиационных туманов происходит при ясном небе и небольшом (до 2 м/с) ветре. Ясное небо способствует повышенному радиационному охлаждению, а слабый ветер, вызывает небольшую турбулентность обусловливающую распространение охлаждения и туманообразовання вверх.
Радиационные туманы бывают двух типов: поземные и высокие. Первые возникают в слое инверсии и после восхода Солнца исчезают вместе с ней. Высокие туманы могут наблюдаться и над сушей, и над морем в устойчивых антициклонах в холодное время года в результате постепенного выхолаживания воздуха в нижних слоях антициклонов. Такой туман может сохраняться неделями над большими районами, сплошь их захватывая.
Туманы испарения. Кроме этих двух основных типов существует несколько менее распространенных разновидностей туманов. Паровой туман, или “курение моря”, возникает, когда масса холодного воздуха перемещается над морем и происходит постоянное быстрое испарение водяных паров. Туман испарения обычно клубится, но строго локализован над теплой испаряющей поверхностью. Такие туманы возникают в холодную часть года в заливах Мурманского побережья, в районах Одессы, Стамбула.
Фронтальный туман, или туман смешения, образуется на границе между двумя воздушными массами с различными температурой и влажностью, каждая из которых близка к насыщению. Образование такого тумана иллюстрируется линией DFE (рис. 1.5).
Общая особенность распределения туманов по земной поверхности — увеличение их повторяемости к высоким широтам. Особенно часты туманы в Арктике, где число дней с туманами в году более 80. Причинами тумана здесь являются, с одной стороны, перенос теплых воздушных масс с материков на холодную поверхность моря и льда, а с другой — перемещение холодного воздуха со льда или с холодных материков на открытую воду. Высока повторяемость туманов и над водами, омывающими Антарктиду. В умеренных широтах северного полушария туманы особенно характерны для района острова Ньюфаундленд (до 80 дней в году и более). Высока повторяемость туманов вдоль побережий, омываемых холодными течениями (у западных берегов Северной Америки, на Дальневосточном побережье России). В Северном море и прилегающих к нему проливах повторяемость туманов также велика. Наиболее продолжительны и интенсивны туманы в этом районе в холодную половину года.
В субтропических широтах Южного полушария туманы часто также до 80 дней в году и более образуются над водами, омывающими Южную Америку и Южную Африку, где теплый воздух прибрежных пустынь попадает на холодные океанические течения.
Повторяемость туманов имеет хорошо выраженный суточный и годовой ход. Особенно четко выражен суточный ход повторяемости радиационных туманов: они развиваются ночью, достигают наибольшей интенсивности к утру (во время минимума температуры и максимума относительной влажности) и рассеиваются после восхода Солнца. Туманы других видов усиливаются радиационными процессами, поэтому и общая их повторяемость имеет максимум ночью и минимум днем.
Повторяемость туманов увеличивается с широтой. Наиболее часты туманы в Арктике и у берегов Антарктиды, где число дней с туманами превышает 80—90. Часты туманы в районе Ньюфаундленда, у юго-западных берегов Африки и Южной Америки, у о-ва Мадагаскар и др.
Годовой ход повторяемости туманов зависит от географических условий. В умеренных широтах наблюдается два максимума повторяемости: осенью и весной. При этом над континентами туманы образуются чаще всего осенью, над морями и океанами — весной, когда водная поверхность наиболее холодная.
