3.1.1. Технологія проектування змісту освіти

Основні вимоги до змісту розділів ОКХ:

Розділ 1. Галузь використання

Вказуються:

• назва освітньо-кваліфікаційного рівня;

• код і назва спеціальності, код і назва напряму підготовки;

• назва освітнього рівня;

• код і назва кваліфікації. Кваліфікація визначається на підставі Державного класифікатора професій ДК 003-95 (розділ “Класифікація професій”). При відсутності у класифікаторі назви потрібної кваліфікації її доцільно визначати за допомогою галузевих документів;

• узагальнений об’єкт діяльності фахівця, який відповідає назві спеціальності. Об’єкт діяльності - процеси або (та) явища, або (та) матеріальні об’єкти, на які спрямована діяльність фахівця;

• професійне призначення та умови використання фахівця. Найменування і код видів економічної діяльності за Державним класифікатором видів економічної діяльності ДК 009-96;

• коди та професійні назви робіт за Державним класифікатором професій ДК 003-95;

розподіл

змісту навчання

за освітньо-

кваліфікаційними рівнями

обсяг часу на

засвоєння;

критерії

діагностики

досягнення

цілей підготовки;

процедуру

та час

на виконання

кваліфікаційних

завдань

науковий

рівень

викладання;

обсяг часу на засвоєння;

зміст та рівень тестових

завдань

розподіл

змісту

за циклами навчання

кваліфікаційний рівень;

види та форми навчальних

занять;

структуру

кваліфікаційних завдань;

умови

діагностики рівня сформованості умінь

освітній рівень підготовки;

структуру

програм

дисциплін;

структурно-

логічну схему навчання;

форми тестових завдань

СТРУКТУРА ЗАДАЧ,

УМІНЬ ТА ЗНАНЬ

кваліфікацію

фахівця

зміст

професійної

підготовки

зміст

теоретичної

підготовки

3.4. Блок-схема проектування змісту освіти

РІВНІ

ВИДИ

• назви первинних посад згідно з галузевими нормативними документами або штатними розкладами підприємств галузі з урахуванням принципів формування назв посад, що викладені у Державному класифікаторі професій ДК 003-95.

Розділ 2. Нормативні посилання

Подається перелік державних стандартів, на які існують посилання у тексті ОКХ.

Розділ 3. Позначення і скорочення

Подаються прийняті позначення та скорочення.

Розділ 4. Виробничі та соціальні функції, типові задачі діяльності, здатності та уміння, якими повинен володіти фахівець

Перелік функцій, задач, здатностей та умінь фахівця подаються у вигляді таблиці та формуються з урахуванням поданих нижче чинників.

Виробнича функція - коло обов’язків, котрі виконує фахівець у відповідності до посади і які визначаються посадовою інструкцією або кваліфікаційною характеристикою.

На підставі аналізу професійної діяльності фахівця для кожної виробничої функції визначається перелік, вид та рівень типових задач, які має вирішувати спеціаліст для виконання посадових обов’язків.

Опис діяльності випускника ВНЗ на первинній посаді повинен віддзеркалювати прогноз змін цієї діяльності. Прогнозування діяльності фахівців здійснюється шляхом визначення структури проблем прогресу, які вони повинні вирішувати в майбутній діяльності. Зміст проблем визначають, виходячи з галузей наукових досліджень і виробництва, відокремлюючи “проблеми” від “труднощів”. Вирішення перших входить до компетенції фахівців, другі є зовнішніми перешкодами їх діяльності.

Задача діяльності - мета діяльності, що підпорядкована професійним функціям.

Назва типової задачі діяльності повинна містити процедуру та продукт діяльності фахівця.

За видами задачі діяльності розділяють на:

• професійні - задачі діяльності, що безпосередньо спрямовані на виконання завдання (завдань), яке (які) поставлено(і) перед фахівцем як професіоналом;

• соціально-виробничі - задачі діяльності, що пов`язані з діяльністю фахівця у сфері виробничих відносин у трудовому колективі (наприклад, інтерактивне та комунікативне спілкування, тощо);

• соціально-побутові - задачі діяльності, що виникають у повсякденному житті й пов’язані з домашнім господарством, відпочинком, родинним спілкуванням, фізичним і культурним розвитком тощо і можуть впливати на якість виконання фахівцем професійних та соціально-виробничих задач.

Рівень задач діяльності відповідає рівню складності їх виконання. Класифікація задач діяльності:

• стереотипні, які передбачають діяльність відповідно до заданого алгоритму, що характеризується однозначним набором добре відомих, раніше відібраних операцій;

• діагностичні, які передбачають діяльність відповідно до заданого алгоритму, що містить процедуру часткового конструювання рішення;

• евристичні, які передбачають діяльність за складним алгоритмом, що містить процедуру конструювання рішень.

Вимоги до соціально значущих властивостей та якостей випускника вищого навчального закладу наводяться у вигляді переліка здатностей вирішувати певні проблеми і задачі соціальної діяльності та системи умінь, яка є відображенням наявності цих здатностей.

Здатність розуміється як поєднання генетичної схильності особи (здібності) та набутої в процесі навчання і професійної підготовки спроможності (готовності) до певної продуктивної діяльності.

Особливу увагу слід приділяти здатностям, що забезпечують спроможність фахівця до рефлексії власних дій, аналізу та відбору інформації, синтезу знань і умінь для досягнення мети діяльності. Ці здатності мають бути сформовані у випускника ВНЗ при засвоєнні, в основному, фундаментальної частини змісту навчання - знань щодо об’єктивних законів гармонійного розвитку природи й суспільства, методологій діяльності, засобів та стратегій досягнення мети діяльності, технологій формування індивідуальних систем діяльності тощо.

На підставі аналізу змісту задач діяльності формується система умінь, які необхідні фахівцю для рішення задач виробничої та соціальної діяльності, з визначенням рівня сформованості кожного з них для вирішення проблемної ситуації.

Враховуючи, що уміння формуються у навчальному процесі, види та зміст умінь обумовлюють зміст навчання (у вигляді змістових модулів освітньо-професійних програм підготовки фахівців), а також вибір тих чи інших форм, методів та засобів навчання. Все це обумовлює розподіл навчального часу, обсяг навчальних дисциплін і форм державної атестації, які мають бути наведені у відповідних нормативних документах.

Уміння - здатність людини виконувати певні дії при здійсненні тієї чи іншої діяльності на основі відповідних знань.

За видами уміння поділяються на:

• предметно-практичні - уміння виконувати дії щодо переміщення об’єктів у просторі, зміни його форми тощо;

• предметно-розумові - уміння щодо виконання операцій з розумовими образами предметів (аналіз, класифікація, узагальнення, порівняння тощо).

• знаково-практичні - уміння щодо виконання операцій зі знаками та знаковими системами (письмо, прокладання курсу по карті, одержання інформації від пристроїв тощо).

• знаково-розумові - уміння щодо розумового виконання операцій зі знаками та знаковими системами (логічні та розрахункові операції).

Доцільно при визначенні змісту кожного уміння віддзеркалювати всі компоненти структури діяльності:

• предмет діяльності - те, що суб’єкт має до початку своєї діяльності і що підлягає трансформації у продукт;

• засіб діяльності - об’єкт, що опосередковує вплив суб’єкта на предмет діяльності, або те, що звичайно називають “знаряддям” праці, в тому числі - інтелектуальної;

• процедура - технологія одержання продукту праці;

• умови - характеристика оточення суб’єкта в процесі діяльності;

• продукт - те, що одержано в результаті трансформації предмета в процесі діяльності.

Вид уміння пов’язаний зі змістом задачі, виконання якої потребує цього уміння.

Розділ 5. Вимоги до державної атестації випускників вищих навчальних закладів

Наводяться вимоги до державної атестації випускників вищих навчальних закладів щодо встановлення фактичної відповідності рівня освітньої підготовки вимогам ОКХ. Встановлюється нормативна форма державної атестації: дипломний проект (робота) або тестовий державний іспит, або їх поєднання. Вказується, що атестація випускників проводиться на основі аналізу успішності навчання, оцінки якості вирішення випускниками задач діяльності, передбачених ОКХ.

Розділ 6. Відповідальність за якість освітньої та професійної підготовки випускників вищих навчальних закладів

На підставі чинного законодавства наводяться відомості про відповідальність за якість освітньої та професійної підготовки випускників вищих навчальних закладів.

Нижче подано приклад оформлення освітньо-кваліфікаційної характеристики.