12. Ціна зворотного продажу нбу державних цінних паперів залежить від:

а) строку дії операції зворотного РЕПО;

б) ставки рефінансування НБУ;

в) строку дії операції прямого РЕПО.

13. На який строк надається банкові стабілізаційний кредит?

а) до 1 року;

б) до 2 років;

в) до 3 років.

Література:

основна [2, 5, 6, 7, 8, 9, 11, 13,], додаткова[5, 6, 7, 8].

Тема 2. Формування ресурсів комерційного банку План вивчення теми

1.Власні та залучені ресурси банку, їх економічна характеристика.

2.Робота з юридичними та фізичними особами по залученню депозитів.

3.Управління ресурсами банку.

Навчальні цілі: здобуття спеціальних компетенцій щодо формування

ресурсів банку.

Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми

Залежно від джерел формування ресурси поділяються на власні і залучені (рис.2.2).

Рисунок 2.2 - Ресурси банку

Більшу частину ресурсів банку становлять залучені кошти і близько третини - власний капітал.

Залучені кошти-1 це сукупність коштів на поточних, депозитних та інших рахунках банківських клієнтів (юридичних та фізичних осіб), на рахунках громадських організацій, різноманітних громадських фондів, які розміщують власні активи з метою отримання прибутку чи забезпечення ліквідності банку.

Основну суму залучених коштів становлять тимчасово вільні грошові кошти, що утворюються внаслідок кругообігу промислового і торгового капіталу, грошові накопичення держави, особисті грошові накопичення населення.

Депозитні операції - найбільш суттєве і важливе джерело формування та збільшення ресурсної бази банків.

Найбільш стабільними з точки зору прогнозування рівня залишків та визначення термінів повернення коштів є строкові вклади (депозити).

Розвиток та диверсифікація послуг з обслуговування саме цих вкладів є пріоритетним завданням сучасного банку. Ресурси, залучені у строкові депозити, залишаються у розпорядженні банку в межах чітко обумовленого часового інтервалу, а тому можуть використовуватися для фінансування більш тривалих за терміном, а отже і більш доходних активних операцій

Що стосується залишків на депозитних рахунках до запитання, як правило, вітчизняні банки здебільшого не здійснюють плати за цими залишками, оскільки їх розміри є дуже нестійкими та слабо прогнозованими. Вагома частка ресурсів, які залучені саме у вклади до запитання, використовується банками для забезпечення необхідного рівня ліквідності та формування обов'язкових резервів у вигляді залишків на кореспондентському рахунку в Національному банку України.

Необхідно звернути увагу на те, що в останній час все більшої актуальності набуває розвиток системи страхування депозитів у банках, необхідність якої визнана більшістю країн світу. У практиці розвинути країн діють різноманітні форми і види цієї системи, основу якої завжди складає фонд страхування депозитів.

Залучені кошти банку-2 це головним чином кредити на грошовому ринку, які залучаються у формі міжбанківських кредитів і кредитів НБУ, операцій з цінними паперами на вторинному фондовому ринку.

Ці кошти мають суттєве значення для підтримки поточної банківської ліквідності і тому активно використовуються банками України.

Структура ресурсів окремих банків є індивідуальною і залежить від ступеня їх спеціалізації, особливостей діяльності, стану ринку кредитних ресурсів та інших факторів.

Серед недепозитних джерел формування банківських ресурсів найбільш поширеними на сучасному етапі є:

• отримання міжбанківських кредитів;

• рефінансування в Національному банку України;

• операції РЕПО;

• емісія цінних паперів власного боргу (банківські векселі, облігації тощо).

Основним джерелом недепозитних ресурсів є операції з отримання міжбанківських кредитів.

Досить поширеними в міжнародній банківській практиці є операції з залучення ресурсів у системі центрального банку. Центральний банк кредитує банківські установи на короткостроковій основі з метою сприяння їм у вирішенні проблеми з тимчасовою нестачею ресурсів для проведення активних операцій.

В Україні Національний банк здійснює політику рефінансування банків через використання таких інструментів:

• рефінансування банків шляхом операцій на відкритому ринку;

• надання стабілізаційного кредиту;

• операції купівлі-продажу державних цінних паперів на відкритому ринку.

Ті банки, що проводять політику інтенсивного розвитку та диверсифікації діяльності, активно діють на ринку боргових зобов'язань, випускаючи в обіг цінні папери власного борг серед яких переважають фінансові векселі, а також облігації банків".

Постійні зміни умов функціонування банків, посилення конкуренції на фінансовому ринку потребують вдосконалення існуючих та впровадження нових методів управління банківськими операціями. Щодо недепозитних банківських операцій, то тут все більшого розвитку за останні роки набувають так звані операції із позабалансового фінансування. Основними методами позабалансового фінансування є: сек'юритизація активів; продаж кредитів; надання кредитних гарантій.

Пасивні операції виступають ключовим елементом управління банківською діяльністю, оскільки без якісного формування ресурсної бази банку неможливо забезпечити потрібну ефективність проведення активних операцій. При цьому необхідно розуміти, що пасивні операції банків, як і активні, безпосередньо впливають на рівень дохідності, а тому активи і зобов'язання необхідно розглядати як загальний портфель банківських ресурсів, управління яким повинно бути достатньою мірою скоординовано.