- •Міністерство освіти і науки України
- •1.1. Актуальність безпеки життєдіяльності. Сталий розвиток людини
- •1.2. Терміни та визначення безпеки життєдіяльності
- •1.3. Характеристика системи “людина – життєве середовище”
- •1.4. Класифікація небезпечних і шкідливих факторів (ншф)
- •1.5. Основні положення теорії ризику
- •1.6. Управління та прогнозування ризиків
- •2.1 Людський чинник в системі безпеки
- •2.2 Значення аналізаторів людини в системі ”людина - життєве середовище”
- •2.3. Структура аналізаторів, їх властивості. Закон Вебера-Фехнера
- •Основні види рецепторів
- •2.4. Характеристика основних аналізаторів
- •2.5. Природа людських помилок
- •3.1. Складові природного середовища та їх характеристика
- •3.2 Гігієнічна характеристика чинників природного середовища
- •3.3. Природні небезпеки
- •План лекції
- •4.1. Антропогенний вплив на природне середовище та сучасні екологічні проблеми
- •4.2. Урбанізоване середовище
- •4.3. Небезпечні та шкідливі чинники техногенного середовища
- •4.4. Показники оцінки шкідливої дії речовин
- •4.5. Сукупна дія небезпечних і шкідливих чинників міського і побутового середовища
- •Лекція 5. Пожежна безпека.
- •5.1. Загальні поняття про основи теорії розвитку та припинення горіння
- •5.2. Небезпечні для людини чинники пожежі
- •5.3. Вибух. Фактори техногенних вибухів.
- •5.4. Законодавча база в галузі пожежної безпеки.
- •Лекція 6. Глобальні проблеми людства. Соціально-політичні небезпеки.
- •6.1. Глобальні проблеми людства.
- •6.2. Соціальні чинники, що впливають на життя та здоров’я людини.
- •6.3. Соціально-політичні небезпеки, їх види та особливості.
- •6.4. Психологічна надійність людини та її роль у забезпеченні безпеки
- •7.1. Загальні принципи забезпечення державної безпеки
- •7 .2. Загальні аспекти управління безпекою життєдіяльності
- •7.3. Правові основи безпеки життєдіяльності
- •7.4. Нагляд і контроль у галузі безпеки життєдіяльності
- •8.5. Правові основи захисту населення України у надзвичайних ситуаціях.
- •8.6. Схема державного управління безпекою та захистом у нс в Україні.
- •8.7. Порядок надання населенню інформації про наявність загрози або виникнення нс
- •8.1. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •8.2. Класифікація нс за масштабами
- •8.3. Класифікація нс за характером джерела
- •8.4. Види діяльності та об’єкти, що становлять підвищену небезпеку для навколишнього середовища
- •8.5. Правові основи захисту населення України у надзвичайних ситуаціях
- •8.6. Схема державного управління безпекою та захистом у нс в Україні
- •4. Що є правовими основами захисту населення України у надзвичайних ситуаціях ?
- •Список літератури
5.2. Небезпечні для людини чинники пожежі
Пожежа – це неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що поширюється в часі та просторі.
Пожежна небезпека – можливість виникнення та (або) розвитку пожежі. Коли людина перебуває в зоні впливу пожежі, то вона може потрапити під дію наступних небезпечних та шкідливих чинників: токсичні продукти горіння; вогонь; підвищена температура середовища; дим; недостатність кисню; руйнування будівельних конструкцій; вибухи; витікання небезпечних речовин, що відбулося внаслідок пожежі; паніка.
Токсичні продукти горіння становлять найбільшу загрозу для життя людини, особливо під час пожеж у будівлях. Адже в сучасних виробничих, побутових та адміністративних приміщеннях знаходиться значна кількість синтетичних матеріалів, що є основними джерелами токсичних продуктів. Так під час горіння пінополіуретану та капрону утворюється ціаністий водень (синильна кислота), вініпласту – хлористий водень та оксид вуглецю, лінолеуму – сірководень та сірчистий газ і т.д. Найчастіше під час пожеж відзначається високий вміст у повітрі оксиду вуглецю.
Вогонь – надзвичайно небезпечний чинник пожежі. Під час пожежі температура полум’я може досягати 1200-1400 °С та у людей, що знаходяться у зоні пожежі випромінювання, полум’я можуть викликати опіки та больові відчуття.
Небезпека підвищеної температури середовища полягає в тому, що вдихання розігрітого повітря разом із продуктами горіння може призвести до ураження органів дихання та смерті. В умовах пожежі підвищення температури середовища до 60 °С вже є небезпечним для життя людини.
Дим - це велика кількість видимих найдрібніших твердих та (або) рідких часточок незгорілих речовин, що знаходяться в газах у завислому стані. Він викликає інтенсивне подразнення органів дихання та слизових оболонок.
Недостатність кисню спричинена тим, що в процесі горіння відбувається хімічна реакція окиснення горючих речовин та матеріалів. Небезпечною для життя людини уже вважається ситуація, коли вміст кисню в повітрі знижується до 14% (норма 21%). За концентрації кисню 9-11% смерть настає за кілька хвилин.
Руйнування будівельних конструкцій відбувається внаслідок втрати ними несучої здатності під впливом високих температур та вибухів. При тому люди можуть одержати значні травми, опинитися під уламками завалених конструкцій.
5.3. Вибух. Фактори техногенних вибухів.
Вибухи збільшують площу горіння та можуть призводити до утворення нових осередків пожеж. Люди, що перебувають поблизу, можуть підпадати під дію вибухової хвилі, діставати ураження уламками тощо.
Вибух – це явище надзвичайно швидкого горіння речовин, яке складається з трьох етапів: спалаху, вибуху та детонації. Вибух призводить до утворення та розповсюдження з надзвуковою швидкістю вибухової ударної хвилі (з надлишковим тиском більше 5 кПа), що механічно впливає на предмети.
Швидкість згорання речовини становить:
- під час горіння – від декількох міліметрів до декількох сантиметрів за секунду;
- під час спалаху – десятки метрів за секунду;
- під час вибуху – сотні метрів за секунду;
- під час детонації – 1-4 км/c.
Крім твердих речовин, газів та рідин, вибухонебезпечними є також парові, водогрійні котли, компресори, трубопроводи, ацетиленові генератори, балони, ресивери та інше устаткування та механізми.
Основними причинами виникнення пожеж та вибухів стали: порушення вимог безпеки під час виконання газонебезпечних робіт, несвоєчасне виконання діагностичних та ремонтних робіт, порушення вимог безпеки під час виконання ремонтних робіт.
Гарячі газоподібні продукти вибуху, стикаючись з повітрям, часто займаються, що може призвести і до пожежі. Найменшу і найбільшу концентрацію горючих парів, газів або пилу в повітрі, що утворюють вибухову суміш, називають відповідно нижньою і верхньою межами вибуховості. За більшої, ніж верхня межа вибуховості, концентрації парів вибух не виникне через нестачу кисню (табл. 5.1).
Таблиця 5.1.
Нижня і верхня межі вибуховості деяких газів і парів, а також нижні межі вибуховості пилу в повітрі
Вибухонебезпечні речовини |
Межі вибуховості |
Бензин, % |
1,2–7,0 |
Ацетилен, % |
2,3–81 |
Спирт етиловий, % |
3,3–20 |
Водень, % |
4,1–74,5 |
Сірководень, % |
4,3–45,6 |
Метан, % |
4,9–15,4 |
Аміак, % |
15,5–27 |
Пил кормового брикету, сухе молоко, г/м3 |
7,6 |
Борошно пшеничне, крохмаль, г/м3 |
10,3 |
Цукор (пудра), г/м3 |
17,2 |
Висівки пшеничні, млиновий сірий пил, г/м3 |
17,6 |
Пил макухи, г/м3 |
20,2 |
Пил фуражного жита, г/м3 |
27,7 |
Вугільний пил, г/м3 |
|
Простір приміщення або його частина, де можуть утворитися вибухонебезпечні суміші, або знаходитись горючі матеріали називаються вибухо- або пожежонебезпечною зоною.
Крім твердих речовин, газів та рідин, вибухонебезпечними є також парові, водогрійні котли, компресори, трубопроводи, ацетиленові генератори, балони, ресивери та інше устаткування та механізми.
Вибухонебезпечні і горючі суміші можуть виникати: при вивантаженні екстрагованого матеріалу із колон, при розбиранні та чищенні патронних фільтрів від шламу, який насичений парами бензину; над продуктами (відходами), які містять легкозаймисті і горючі рідини, наприклад, пари спирту можуть концентруватися на поверхні бардяних ям, пари бензину можуть захоплюватися шротом на виході із шнекових випарювачів. При виході масла із пресів, воно може розбризкуватися по приміщенню пресового цеху.
На харчових підприємствах зустрічаються різні випадки запалювання, вибухонебезпечних і горючих сумішей і найбільш частими причинами запалювання можуть бути: іскроутворення механічного походження, яке виникає при ударах металевих частин обладнання (вентилятори і т.п.); попадання металевих предметів в дробарки та інше технологічне обладнання; падіння інструменту на металеву поверхню або бетонну підлогу; відкрите полум'я технологічного обладнання (топки), паяльні лампи, місця спалювання відходів, електрозварювальні роботи, сірники і не погашені цигарки; теплове проявлення електричного струму, іскри або дуги короткого замикання; розряди статичної і атмосферної електрики; перегрів підшипників при неправильному застосуванні змащеного матеріалу, їх несправність, спрацювання або забруднення; недбале обертання з рослинними маслами, промасленими ганчірками.
