- •Міністерство освіти і науки України
- •1.1. Актуальність безпеки життєдіяльності. Сталий розвиток людини
- •1.2. Терміни та визначення безпеки життєдіяльності
- •1.3. Характеристика системи “людина – життєве середовище”
- •1.4. Класифікація небезпечних і шкідливих факторів (ншф)
- •1.5. Основні положення теорії ризику
- •1.6. Управління та прогнозування ризиків
- •2.1 Людський чинник в системі безпеки
- •2.2 Значення аналізаторів людини в системі ”людина - життєве середовище”
- •2.3. Структура аналізаторів, їх властивості. Закон Вебера-Фехнера
- •Основні види рецепторів
- •2.4. Характеристика основних аналізаторів
- •2.5. Природа людських помилок
- •3.1. Складові природного середовища та їх характеристика
- •3.2 Гігієнічна характеристика чинників природного середовища
- •3.3. Природні небезпеки
- •План лекції
- •4.1. Антропогенний вплив на природне середовище та сучасні екологічні проблеми
- •4.2. Урбанізоване середовище
- •4.3. Небезпечні та шкідливі чинники техногенного середовища
- •4.4. Показники оцінки шкідливої дії речовин
- •4.5. Сукупна дія небезпечних і шкідливих чинників міського і побутового середовища
- •Лекція 5. Пожежна безпека.
- •5.1. Загальні поняття про основи теорії розвитку та припинення горіння
- •5.2. Небезпечні для людини чинники пожежі
- •5.3. Вибух. Фактори техногенних вибухів.
- •5.4. Законодавча база в галузі пожежної безпеки.
- •Лекція 6. Глобальні проблеми людства. Соціально-політичні небезпеки.
- •6.1. Глобальні проблеми людства.
- •6.2. Соціальні чинники, що впливають на життя та здоров’я людини.
- •6.3. Соціально-політичні небезпеки, їх види та особливості.
- •6.4. Психологічна надійність людини та її роль у забезпеченні безпеки
- •7.1. Загальні принципи забезпечення державної безпеки
- •7 .2. Загальні аспекти управління безпекою життєдіяльності
- •7.3. Правові основи безпеки життєдіяльності
- •7.4. Нагляд і контроль у галузі безпеки життєдіяльності
- •8.5. Правові основи захисту населення України у надзвичайних ситуаціях.
- •8.6. Схема державного управління безпекою та захистом у нс в Україні.
- •8.7. Порядок надання населенню інформації про наявність загрози або виникнення нс
- •8.1. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •8.2. Класифікація нс за масштабами
- •8.3. Класифікація нс за характером джерела
- •8.4. Види діяльності та об’єкти, що становлять підвищену небезпеку для навколишнього середовища
- •8.5. Правові основи захисту населення України у надзвичайних ситуаціях
- •8.6. Схема державного управління безпекою та захистом у нс в Україні
- •4. Що є правовими основами захисту населення України у надзвичайних ситуаціях ?
- •Список літератури
8.2. Класифікація нс за масштабами
Кабінет Міністрів України затвердив 15.07.1998 р. за № 1099 Положення «Про класифікацію надзвичайних ситуацій». Загальними ознаками НС є:
- наявність або загроза загибелі людей чи значне порушення умов їх життєдіяльності;
- заподіяння економічних збитків;
- істотне погіршення стану довкілля.
У разі коли наслідки аварії (катастрофи) можуть бути віднесені до різних галузей, або конкретних видів НС, остаточне рішення щодо її класифікації приймає Комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій на тому рівні, до якого належить ця ситуація.
Для кожного виду надзвичайних ситуацій міністерства та інші центральні органи виконавчої влади розробляють конкретні класифікаційні ознаки (фізичні, хімічні,технічні, статистичні та інші) і спеціальні ознаки, що характеризують загрозу або виникнення надзвичайної ситуації, а також три значення кожної ознаки, що визначають:
- порогове значення ознаки, перевищення якої відносить ситуацію до рангу надзвичайних і вимагає від оперативного чергового персоналу потенційно небезпечного об’єкта або диспетчерської служби населеного пункту чи адміністративного району сповістити про це (без зупинки робіт із ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, що виникла) оперативних чергових і штаби ЦЗ району та області для прийняття першого рішення щодо віднесення ситуації до відповідного рівня;
- порогове значення ознаки, у разі досягнення чи перевищення якої регіональні органи повинні негайно сповіщати про факт надзвичайної ситуації галузеві міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, на об’єкті яких виникла ця ситуація, а також оперативного чергового Державної служби НС (ДСНС) терміново залучати до ліквідації надзвичайної ситуації необхідні сили та засоби, включаючи аварійно-рятувальні формування з інших адміністративних районів (міст);
- порогове значення ознаки, у разі досягнення чи перевищення якої вимагається термінове залучення до реагування на надзвичайну ситуацію необхідних сил та засобів, матеріальних та технічних ресурсів або резервів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, на об’єктах яких виникла ця ситуація, включаючи аварійно-рятувальні формування з інших регіонів та підприємств, а також ДСНС, яке у разі потреби залучає до ліквідації надзвичайної ситуації необхідні сили та засоби військ і спеціалізованих формувань цивільної оборони, координує зусилля всіх залучених організацій, несе відповідальність за своєчасне, повне і адекватне реагування на надзвичайну ситуацію. На кожну конкретну надзвичайну ситуацію органи виконавчої влади, розробляють класифікаційні карти, які після необхідних узгоджень передаються на затвердження ДСНС.
ДСНС несе відповідальність за своєчасне затвердження класифікаційних ознак і карт окремих видів надзвичайних ситуацій, узагальнення матеріалів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, видання Державного класифікатора надзвичайних ситуацій, забезпечення ним усіх міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, своєчасне його доповнення і періодичне, не рідше одного разу на два роки, коригування.