8.3. Класифікація нс за характером джерела

За характером джерела надзвичайні ситуації поділяються на техногенні та природні.

НС техногенного характеру, що можуть виникнути в мирний час - це промислові аварії з викидом небезпечних отруйних хімічних речовин; пожежі і вибухи, аварії на транспорті: залізничному, автомобільному, морському та річковому, а також у метрополітені. Об’єкти таких НС - ХНО (хімічно небезпечні об’єкти); газо-, нафто-, аміако-, продуктопроводи; гідротехнічні спорудження; пожежо- та вибухонебезпечні об’єкти; об’єкти комунального господарства; транспорт; РНО( радіаційно небезпечні об’єкти).

Природні НС:

1. Геологічні - землетрус, сель, зсув, лавини.

2. Метеорологічні - урагани (тайфуни, циклони), шторм, смерч, буря.

3. Гідрологічні – повені. Причини: сильні опади, інтенсивне танення снігу, нагонні вітри в гирла річок, підводні землетруси, що викликають гігантські хвилі – цунамі.

4. Пожежі - лісові і степові.

5. Інфекційні захворювання людей - чума, холера, сибірська виразка, гепатит В, С, СНІД. Епізоотії – Інфекційні захворювання тварин: сибірська виразка, КЧС (класична чума свиней), туберкульоз. Епіфітотії – Інфекційні захворювання лісу та рослин: метелик, сарана, колорадський жук.

Стихійне лихо – це природні явища, які носять надзвичайний характер і призводять до порушення нормальної діяльності населення, загибелі людей, знищення матеріальних цінностей.

Залежно від масштабу надзвичайні події (НП) поділяються на:

аварії - небезпечні події техногенного характеру, що створюють на об’єкті, території загрозу для життя і здоров’я людей і призводять до руйнування будівель, споруд або завдають шкоди довкіллю. При аваріях спостерігаються руйнування технічних систем, споруджень, транспортних засобів, але немає людських жертв;

катастрофи - великомасштабні аварії, які призводять до важких наслідків для людини, тваринного й рослинного світу, змінюючи умови середовища існування. При катастрофах спостерігаються не тільки руйнування матеріальних цінностей, але і загибель людей.

Незалежно від походження катастроф, для характеристики їх наслідків застосовуються критерії:

- кількість загиблих під час катастрофи;

- кількість поранених (загиблих від ран, ті, що стали інвалідами);

- індивідуальне і суспільне потрясіння;

- віддалені фізичні і психологічні наслідки;

- економічні наслідки;

- матеріальний збиток.

8.4. Види діяльності та об’єкти, що становлять підвищену небезпеку для навколишнього середовища

Дії людини на довкілля мають різнобічний характер. Вони поділяються за формою, масштабом, часом та метою. Насамперед розрізняють діяльність цілеспрямовану, метою якої є зміна стану довкілля та місць проживання, та нецілеспрямовану, що є результатом різних форм господарської діяльності людини. Саме ці дії сприяють порушенню нормального функціонування природних та природно-антропогенних систем, що пов’язане з раптовими природними або технічними діями (стихійні лиха, катастрофи, аварії та пожежі на інженерно-технічних об’єктах).

Кабінет Міністрів України затвердив розроблений Міністерством охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки і Міністерством охорони здоров’я перелік видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. До переліку внесено:

1. Атомна енергетика й атомна промисловість (у тому числі видобування і збагачення руди, виготовлення тепловидільних елементів для атомних електростанцій, регенерація відпрацьованого ядерного палива, зберігання чи утилізація радіоактивних відходів).

2. Біохімічне, біотехнічне і фармацевтичне виробництва.

3. Збір, обробка, зберігання, поховання, знешкодження і утилізація всіх видів промислових і побутових відходів.

4. Видобування нафти, нафтохімія і нафтопереробка (включаючи всі види продуктопроводів).

5. Добування і переробка природного газу, будівництво газосховищ.

6. Хімічна промисловість (включаючи виробництво засобів захисту рослин, стимуляторів їх росту, мінеральних добрив), текстильне виробництво (з фарбуванням тканин і обробкою їх іншими хімічними засобами).

7. Металургія (чорна і кольорова).

8. Вугільна, гірничодобувна промисловість, видобування і переробка торфу, сапропелю.

9. Виробництво, зберігання, утилізація і знищення боєприпасів усіх видів, вибухових речовин і ракетного палива.

10. Виробництво електроенергії і тепла на базі органічного палива.

11. Промисловість будівельних матеріалів (виробництво цементу, асфальтобетону, азбесту, скла).

12. Целюлозно-паперова промисловість.

13. Деревообробна промисловість (хімічна переробка деревини, виробництво деревостружкових і деревоволокнистих плит та інше з використанням синтетичних смол, консервування деревини просочуванням).

14. Машинобудування і металообробка (з литтям із чавуну, сталі, кольорових металів та хімічною обробкою).

15. Будівництво гідроенергетичних та гідротехнічних споруд і меліоративних систем, включаючи хвостосховища та шламонакопичувачі.

16. Будівництво аеропортів, залізничних вузлів і вокзалів, річкових і морських портів, залізничних і автомобільних магістралей, метрополітенів.

17. Тваринництво (тваринницькі комплекси продуктивністю понад 5000 голів і птахофабрики).

18. Виробництво харчових продуктів (м’ясокомбінати, молокозаводи, цукрозаводи, спиртозаводи).

19. Обробка продуктів і переробка відходів тваринного походження (переробка шкіри, виготовлення клею і технічного желатину, утильзаводи).

20. Будівництво каналізаційних систем і очисних споруд.

21. Будівництво водозаборів поверхневих і підземних вод для централізованих систем водопостачання населених пунктів, водозабезпечення меліоративних систем, окремих промислових підприємств.