- •Міністерство освіти і науки України
- •1.1. Актуальність безпеки життєдіяльності. Сталий розвиток людини
- •1.2. Терміни та визначення безпеки життєдіяльності
- •1.3. Характеристика системи “людина – життєве середовище”
- •1.4. Класифікація небезпечних і шкідливих факторів (ншф)
- •1.5. Основні положення теорії ризику
- •1.6. Управління та прогнозування ризиків
- •2.1 Людський чинник в системі безпеки
- •2.2 Значення аналізаторів людини в системі ”людина - життєве середовище”
- •2.3. Структура аналізаторів, їх властивості. Закон Вебера-Фехнера
- •Основні види рецепторів
- •2.4. Характеристика основних аналізаторів
- •2.5. Природа людських помилок
- •3.1. Складові природного середовища та їх характеристика
- •3.2 Гігієнічна характеристика чинників природного середовища
- •3.3. Природні небезпеки
- •План лекції
- •4.1. Антропогенний вплив на природне середовище та сучасні екологічні проблеми
- •4.2. Урбанізоване середовище
- •4.3. Небезпечні та шкідливі чинники техногенного середовища
- •4.4. Показники оцінки шкідливої дії речовин
- •4.5. Сукупна дія небезпечних і шкідливих чинників міського і побутового середовища
- •Лекція 5. Пожежна безпека.
- •5.1. Загальні поняття про основи теорії розвитку та припинення горіння
- •5.2. Небезпечні для людини чинники пожежі
- •5.3. Вибух. Фактори техногенних вибухів.
- •5.4. Законодавча база в галузі пожежної безпеки.
- •Лекція 6. Глобальні проблеми людства. Соціально-політичні небезпеки.
- •6.1. Глобальні проблеми людства.
- •6.2. Соціальні чинники, що впливають на життя та здоров’я людини.
- •6.3. Соціально-політичні небезпеки, їх види та особливості.
- •6.4. Психологічна надійність людини та її роль у забезпеченні безпеки
- •7.1. Загальні принципи забезпечення державної безпеки
- •7 .2. Загальні аспекти управління безпекою життєдіяльності
- •7.3. Правові основи безпеки життєдіяльності
- •7.4. Нагляд і контроль у галузі безпеки життєдіяльності
- •8.5. Правові основи захисту населення України у надзвичайних ситуаціях.
- •8.6. Схема державного управління безпекою та захистом у нс в Україні.
- •8.7. Порядок надання населенню інформації про наявність загрози або виникнення нс
- •8.1. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •8.2. Класифікація нс за масштабами
- •8.3. Класифікація нс за характером джерела
- •8.4. Види діяльності та об’єкти, що становлять підвищену небезпеку для навколишнього середовища
- •8.5. Правові основи захисту населення України у надзвичайних ситуаціях
- •8.6. Схема державного управління безпекою та захистом у нс в Україні
- •4. Що є правовими основами захисту населення України у надзвичайних ситуаціях ?
- •Список літератури
8.5. Правові основи захисту населення України у надзвичайних ситуаціях.
8.6. Схема державного управління безпекою та захистом у нс в Україні.
Питання для самостійної роботи:
8.7. Порядок надання населенню інформації про наявність загрози або виникнення нс
8.8.Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт
Надзвичайна ситуація (НС) — порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, яка призвела (може призвести) до загибелі людей або значних матеріальних втрат.
8.1. Класифікація надзвичайних ситуацій
Відповідно до причин походження подій, що можуть зумовити виникнення НС на території України, розрізняють такі їх види:
Надзвичайні ситуації техногенного характеру — транспортні аварії (катастрофи), пожежі, неспровоковані вибухи або їх загроза, аварії з викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптове руйнування споруд та будівель, аварії на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення, гідродинамічні аварії на греблях, дамбах.
Надзвичайні ситуації природного характеру — небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні явища, деградація ґрунтів чи надр, природні пожежі, зміна стану повітряного басейну, інфекційні захворювання людей, сільськогосподарських тварин, масове ураження сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідниками, зміна стану водних ресурсів та біосфери.
Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру пов’язані з протиправними діями терористичного й антиконституційного спрямування; здійснення або реальна загроза терористичного акту (збройний напад, захоплення й утримання важливих об’єктів, ядерних установок, і матеріалів, систем зв’язку та телекомунікацій, напад чи замах на екіпаж повітряного чи морського судна), викрадення (спроба викрадення) чи знищення суден, захоплення заручників, встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях, викрадення або захоплення зброї, виявлення застарілих боєприпасів.
Надзвичайні ситуації воєнного характеру пов’язані з наслідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення внаслідок руйнування атомних і гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних і токсичних речовин та відходів, нафтопродуктів, вибухівки, транспортних та інженерних комунікацій.
Відповідно до територіального поширення, обсягів заподіяних або очікуваних економічних збитків, кількості людей, які загинули, за класифікаційними ознаками визначаються чотири рівні надзвичайних ситуацій: загальнодержавний, регіональний, місцевий, об’єктовий.
У процесі визначення рівня НС послідовно розглядаються три групи факторів:
- територіальне поширення;
- розмір заподіяних (очікуваних) економічних збитків та людських втрат;
- класифікаційні ознаки надзвичайних ситуацій.
Надзвичайна ситуація загальнодержавного рівня — це надзвичайна ситуація, яка виникає на території двох та більше областей або загрожує транскордонним перенесенням, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріали і технічні ресурси в обсягах, що перевищують можливості окремої області, але не менше 1% обсягу видатків відповідного бюджету.
Надзвичайна ситуація регіонального рівня — це надзвичайна ситуація, яка виникає на території двох або більше адміністративних районів (міст обласного значення), або загрожує перенесенням на територію суміжної області України, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують можливості окремого району, але не менше 1% обсягу видатків відповідного бюджету.
Надзвичайна ситуація місцевого рівня — це надзвичайна ситуація, яка виходить за межі потенційно небезпечного об’єкта, загрожує поширенням самої ситуації або її вторинних наслідків на довкілля, сусідні населені пункти, інженерні споруди, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують можливості потенційно-небезпечного об’єкта, але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету. До місцевого рівня також належать всі надзвичайні ситуації, які виникають на об’єктах житлово-комунальної сфери та інших, що не входять до затверджених переліків потенційно небезпечних об’єктів.
Надзвичайна ситуація об’єктового рівня — це надзвичайна ситуація, яка розгортається на території об’єкта або на самому об’єкті і наслідки якої не виходять за межі об’єкта або його санітарно-захисної зони.
