10. Опишіть зміст, основні недоліки і причини неефективності Комплексної системи керування якістю Продукції
КС КЯП органічно увібрала в себе всі прогресивні елементи раніше розроблених систем. Вона стала першою системою якістю, в якій організаційно_технічними основами кправління стали стандарти підприємства. У стандартах регламентувалося проведення всіх організаційних, технічних і економічних заходів, спрямованих на підвищення якості продукції. У КС КЯП принцип керування якістю продукції використовувався на всіхстадіях життєвого циклу: при дослідженні і проектуванні, виготовленні, обігу і реалізації, експлуатації і споживанні.
У процесі функціонування КС КЯП здійснювалися такі цілі:
1) створення нових виглядів високоякісної продукції, відповідність кращим світовим зразкам;
2) збільшення в загальному обсязі випуску продукції виробів вищої якості;
3) поліпшення показників якості продукції;
4) своєчасне зняття, заміна або модернізація продукції другої категорії якості;
5) планомірне підвищення якості роботи виконавців;
6) суворе дотримання вимог нормативно_технічної документації при виготовленні продукції.
Основна сутність системи КС КЯП – керування якістю на основі стандартів.
Аналіз систем якості на деяких підприємствах дозволив виділити такі характерні недоліки в методології проектування:
1)орієнтація на виробника продукції, а не на споживача;
2)функціональний, а не цільовий підхід у керуванні якістю;
3)високий рівень регламентації положень стандартів підприємства в системі якості;
4)неконструктивність і нетехнологічність багатьох проектних рішень, прийнятих у системі якості;
5)відсутність інформаційно_технологічних моделей керування якістю і засобів їх реалізації та ін.;
6)статичність вимог КС КЯП.
Крім того, неспроможність КС КЯП багато в чому пояснювалася несвоєчасністю впровадження і недоліками самої організації впровадження.
В умовах постійного глобального дефіциту продукції та існування розподільної системи виробник був мало зацікавлений у випуску високоякісної продукції.
Основним недоліком організації впровадження КС КЯП стало перекладання обов'язків з розробку складних систем керування якістю на працівників самих підприємств. Хоча цими питаннями повинні були займатися висококваліфіковані фахівці саме по цих системах.
Опишіть зміст поняття, основних елементів і струкіурну модель схеми управління підприємством згідно теори «Загальне керування якістю» (tqm).
«Загальне керування якістю» (TQM) – це модель управління компанією, яка означає підхід, націлений на якість, заснований на участі всіх її членів і спрямований на досягнення довгострокового успіху шляхом задоволення вимог споживача і вигоди для співробітників і суспільства.
Total Quality Management (далі в тексті TQM) переводиться як «Загальне керування якістю». Система TQM виникла в результаті удосконалення підходів до керування якістю. Вона увібрала в себе все найбільш прогресивне, що було характерне для попередніх концепцій управління.
Сюди можна віднести:
1)визначення оптимальних процедур для роботи і планування виробничого процесу та контроль, розроблених Ф.Тейлором;
2)важливість керування процесами, вивченими В.Шухартом;
3)результати робіт Е.Демінга по статистичному керуванню процесами;
4)дослідження Д.Джурана по удосконаленню процесів.
Однак TQM характеризується саме тим, що воно, поряд з якістю продукції, переслідує також інші кінцеві результати, такі як довгостроковий комерційний успіх, користь для суспільства і задоволеність клієнтів. Тим самим TQM впливає на всі методи управління підприємством, а не тільки на ті, що відносяться до керування якістю.
Концепція TQM ґрунтується на таких основних елементах:
1. У процесі створення якості бере участь кожний член компанії. Ніхто не може бути усунутий від цього процесу. Успіх компанії залежить від дій кожного її працівника.
2. Для компанії дуже важливо задовольнити потреби не тільки зовнішнього споживача, але й внутрішнього. Причому в ролі внутрішнього споживача можуть виступати її внутрішньовиробничі підрозділи. Тоді, наприклад, відділ закупівель буде постачальником для виробництва, виробництво – постачальником для відділу реалізації продукції, відділ реалізації – постачальником для транспортного відділу і т.д. Тому компанія розгляда-ється як система взаємовідносин постачальника і споживача.
3. Успіх компанії значною мірою залежить від визнання й оцінки її заслуг суспільством.
Система TQM – це комплексна система, орієнтована на безперервне поліпшення якості, мінімізацію виробничих витрат, постачання точно в строк, залучення до діяльності підприємства з постійного поліпшення якості всього персоналу. Це новий підхід до управління організацією, який поєднує основні існуючі
методи і технічні засоби в науково обґрунтованій системі. Іншими словами, TQM – це філософія організації, заснована на прагненні до якості і практики управління, що приводить до загальної якості.
З точки зору TQM підприємство розглядається як рівноправний член групи партнерів, які об'єднані спільними інтересами і представляють певне середовище.
До таких партнерів, поряд з постачальниками і споживачами, належать також інвестори, співробітники і суспільство. Особливу позицію займають співробітники, які представлені як партнери по інтересах, а також як складова частина підприємства. Всі вони висувають вимоги до підприємства, і навпаки. Тривале виконання цих вимог належить до вищих цілей підприємства, орієнтованих на якість. Ідеологія TQM ґрунтується на принципі: процесу поліпшення немає меж. Стосовно якості це відображається в прагненні фірми до нульових дефектів, до нульових невиробничих витрат, поставок точно в строк.
Важливим фактором у системі TQM є людський аспект – постійна участь у процесі поліпшення якості всього персоналу підприємства, особлива увага приділяється мотивації.