6 Методика проведення контролю якості

Візуальний  вимірювальний контроль займає важливе місце серед різних видів контролю виробів. І дійсно, візуальний контроль – це єдиний не руйнуючий метод контролю, що може виконуватися й часто виконується без якого-небудь устаткування й проводиться з використанням найпростіших вимірювальних засобів. Візуальний контроль у багатьох випадках досить інформативний і є найбільш дешевим і оперативним методом контролю. 

Перед проведенням візуального і вимірювального контролю поверхню об'єкта в зоні контролю підлягає зачистці до чистого металу від іржі, окалини, бруду, фарби, масла, вологи, шлаку, бризок розплавленого металу, продуктів корозії та інших забруднень, що перешкоджають проведенню контролю.

Виконані зварені сполуки (конструкції, вузли) піддають візуальному вимірювальному контролю з метою виявлення деформацій, поверхневих тріщин, підрізів, напливів, кратерів, свищів, пор, раковин і інших дефектів форми швів; перевірки геометричних розмірів зварених швів і допустимості виявлених деформацій, поверхневих дефектів форми зварених швів.

Зварені шви часто порівнюють по зовнішньому вигляді зі спеціальними еталонами. Геометричні параметри швів вимірюють за допомогою шаблонів або вимірювальних інструментів.

Деталі, вузли або вироби, зібрані під зварювання з відхиленням від технічних умов або встановленого технологічного процесу, бракують.

Тільки після проведення візуального контролю й виправлення неприпустимих дефектів зварені сполуки піддають контролю іншими фізичними методами для виявлення внутрішніх дефектів.

Як і будь-який вид дефектоскопії проводять тільки кваліфіковані фахівці. Для ефективного виявлення дефектів фахівці з будь-якого виду візуального вимірювального контролю повинні вміти вибрати підхід, розробити методику проведення випробування й створити необхідні пристосування.

Крім того, ці фахівці повинні відповідним чином підготувати технічний персонал для проведення необхідного випробування й обробки його результатів.

Примінивши радіографічний контроль зварних з'єднань дозволяє виявити у зварних з'єднаннях (шві і околошовной зоні):

• тріщин;

• непроварів;

• пор;

• сталевих і неметалевих включень, щільність яких відрізняється від щільності металу зварного з'єднання (вольфрамових, шлакових, оксидних і т.п.);

• недоступних для зовнішнього огляду підрізів, прожогов і т.п.

Радіографічний контроль зварних з'єднань має таку послідовність виконання основниx операцій:

• вибір джерела випромінювання,

- вибір радіографічної плівки,і визначення оптимальних режимів просвічування;

- просвічування об'eкта;

- проведення фотообробки знімків і иx розшифровки;

- офоpмленіе результатів контролю.

Під дією іонізуючого випромінювання з фотопровідного шару випускаються фотоелектрони, які прискорюються електричним полем і реєструються катодом трубки. Далі отриманий сигнал передається через телевізійний блок зв'язку на прийомну трубку, де електронне зображення перетвориться у світлове.

Перед просвічуванням шов повинен бути очищений від шлаку, бризок металу, окалини та інших забруднень. Зовнішні дефекти (підрізи, зовнішні пори, незаплавлених кратери та ін.) Повинні бути виправлені. Просвічування швів з видимими дефектами категорично забороняється, оскільки на рентгенівській екраніповинні фіксуватися тільки приховані дефекти.

До істотних недоліків слід віднести тривалий час експозиції. Крім того, контейнер з ампулою радіоактивної речовини вимагає особливого приміщення для зберігання, при роботі з ним необхідні ретельні заходи безпеки, щоб уникнути опромінення, що часто буває важко виконати.

Радіаційний метод проводимо не на кожній конструкції, а перевіряємо одну конструкції, через виготовлення десяти конструкцій.

Один із основного контроля якості є перевірка зварних швів на герметичність.

Порушення герметичності пов’язане з наскрізними дефектами (тріщинами, щілинами) у структурі матеріалу або з’єднані, називаються течами. Через них безперервно, в тій чи іншій мірі відбувається витікання робочої рідини, якщо виріб знаходиться під надлишковим тиском, або протікання будь якої рідини або газу, якщо виріб підтримує знижений тиск. У цьому випадку уява про повну (абсолютну) герметичність стає помилковою і слід казати про ступінь герметичності виробів.

Пневматичний метод контролю полягає у тому, що у порожнину виробу, необхідно перевірити. Подається сухе повітря під надлишковим тиском 0,1 – 0,5 МПа, а інколи і таким як робочий тиск у виробі. Реєстрація підтікання ведеться за допомогою акваріума або бароакваріума.

При першому способі виріб занурюється у резервуар з водою – акваріум, і підтікання визначаються по появі повітряних кульок. Діаметр кульок, який залежить від властивостей рідини та розміру підтікання, будуть тим менше чим менше підтікання. І у перспективі він може стати таким малим , що його важко буде візуально визначити. Незважаючи на це метод знаходить широке використання дякуючи доступності та простоті.