2. Функції держави в сучасній економіці.

Зміст і форми практичної реалізації принципів державного регулювання економіки знаходять своє відображення у певній сукупності виконуваних державою економічних функцій.

1) Створення необхідної правової бази. Правову основу такого регулювання становлять законодавчі та нормативні акти, котрі визначають порядок формування і функціонування елементів ринкового середовища.

2)  Розробка та сприяння здійсненню стратегії економічного розвитку народного господарства. Стратегічні напрямки розвитку економіки мають бути визначені в процесі макроекономічного планування, котре є центральною ланкою державного регулювання.

Таке планування має передбачати:

– по-перше, досягнення цілей і розв’язання завдань, які не можуть бути досягнуті та розв'язані нижчими структурними ланками;

– по-друге, перехід від галузевого до територіального комплексного управління економікою з відданням переваги органічній взаємодії економічного й соціального прогресу;

– по-третє, сприяння формуванню нового господарського механізму, основною метою якого мають стати узгодження та реалізація інтересів усіх суб'єктів власності з орієнтацією на досягнення цілей більшості;

– по-четверте, формування плану як певної сукупності цільових комплексних програм, межі та етапи реалізації котрих визначаються їхнім спрямуванням та змістом.

3) Регулювання інноваційних процесів та інвестиційної діяльності. Економічний розвиток кожної країни є наслідком її науково-технічного прогресу й відбувається насамперед через науково-технічні та організаційні інновації, тому з метою реалізації економічної, науково-технічної та соціальної політики здійснюється управління інвестиційною діяльністю. Державне регулювання інвестиційної діяльності включає як пряме управління інвестиціями, так і визначення державою належних економічних передумов для цієї діяльності.

4) Перерозподіл консолідованих (централізованих) доходів і ресурсів, стабілізація економіки й соціальний захист населення. Практична реалізація цієї функції передбачає:

– установлення мінімальних розмірів заробітної плати і пенсій;

– трансфертні платежі (допомога багатодітним сім’ям, безробітним тощо);

– надання неподільних суспільних благ і послуг (шляхи сполучення, зв'язок, комунальні послуги тощо);

– регулювання цін;

– надання податкових пільг і застосування особливих податків (відрахувань);

– регулювання гранично допустимих розмірів інфляції та безробіття;

– забезпечення функціонування на належному рівні освіти, науки. культури, охорони здоров'я, збройних сил, владних структур тощо через безпосереднє бюджетне фінансування й матеріально-технічне постачання.

5) Моніторинг і регулювання процесів охо­рони і відтворення навколишнього природного середовища. Визначальними елементами обґрунтованої та далекоглядної екологічної політики держави мають бути:

– по-перше, гарантування екологічної безпеки, охорона та ефективне використання довкілля на засаді багатоманітності форм власності й прав користування відповідними видами природних ресурсів;

– по-друге, створення необхідних соціально-економічних умов для сприятливого спілкування людини з навколишнім природним середовищем;

– по-третє, опрацювання довгострокових і поточних екологічних програм, що передбачають не лише постійний моніторинг стану довкілля та здоров'я людини, а й низку заходів для ощадливого використання і відтворення природних ресурсів.