- •Державне регулювання економіки
- •Тема: державне регулювання економіки як функція держави
- •1. Сутність державного регулювання економіки.
- •1. Сутність державного регулювання економіки.
- •2. Функції держави в сучасній економіці.
- •3. Об’єкти та суб’єкти державного регулювання економіки.
- •4. Система органів державного регулювання економіки.
- •5. Методи державного регулювання економіки.
- •1. Соціально-економічне прогнозування.
- •2. Макроекономічне планування.
- •Тема: стратегія соціально-економічного розвитку країни
- •3. Директивне та індикативне планування.
- •4. Державне програмно-цільове планування.
- •Тема: фінансова політика
- •1. Фінансово-бюджетне регулювання.
- •2. Видатки та доходи державного бюджету.
- •3. Бюджетний процес.
- •4. Податкове регулювання.
- •5. Види податків, податкові ставки, податкові шкали.
- •6. Грошово-кредитне регулювання.
4. Податкове регулювання.
Особлива роль у державному регулюванні належить податковій політиці. Податки є одним із найважливіших видів державних доходів, що їх одержує держава на підставі своїх владних повноважень.
Податок – це обов'язковий платіж, який стягується до бюджету з юридичних осіб і громадян.
Основними функціями податків є:
1) фіскальна, яка полягає в тому, що податки забезпечують фінансування державних витрат;
2) соціальна, яка полягає в тому, що за допомогою податків здійснюється підтримання соціальної рівноваги через зменшення надто великої розбіжності в реальних доходах окремих соціальних груп населення;
3) регулююча, яка полягає в тому, що за допомогою податків здійснюється регулювання економічної кон'юнктури, секторної, галузевої та регіональної структури економіки, інвестиційної активності тощо.
4) стимулююча, яка полягає в тому, що податки дозволяють спрямовувати кошти на підтримку та розвиток тих або інших економічних процесів.
Сукупність податків, зборів, інших обов'язкових платежів до бюджетів і внесків до державних цільових фондів, а також сукупність державних податкових органів та їх компетенція становлять податкову систему.
Податкова система має ґрунтуватися на таких засадних принципах:
1) Принцип обов'язковості сплати податків.
2) Принцип рівності суб'єктів оподаткування.
3) Принцип соціальної справедливості
4) Принцип стабільності.
5) Принцип наукової обґрунтованості.
6) Принцип рівномірності сплати податків.
7) Принцип компетенції.
8) Принцип єдиного підходу.
9) Принцип доступності.
Податкова система складається із системи оподаткування та системи податкових органів.
Система оподаткування – це нормативно визначені органами законодавчої влади платники податків, їхні права та обов'язки, об'єкти оподаткування, види податків, зборів та інших обов'язкових платежів до бюджетів, внесків до державних цільових фондів, а також порядок стягнення встановлених податкових платежів, зборів і внесків.
Система податкових органів складається із законодавчо визначених органів Державної податкової служби, до якої входять Головна державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в областях, державні податкові інспекції в районах, а також податкова міліція України.
У той же час податкова система України характеризується низкою особливостей, що відрізняють її від податкових систем розвитих країн. До них відносяться:
– існування двох підсистем оподатковування – стандартної та спрощеної, що порушує цілісність податкової системи;
– значна нерівномірність розподілу податкового тягаря внаслідок масштабного ухиляння від сплати податків і наявності податкових пільг;
– високий рівень податкової заборгованості;
– неповна відповідність податкової системи України основним принципам оподатковування – справедливості, стабільності, доступності.
5. Види податків, податкові ставки, податкові шкали.
Класифікація податків здійснюється за кількома ознаками:
– за рівнем бюджетної системи (загальнодержавні та місцеві);
– за суб'єктом оподаткування (юридичні та фізичні особи);
– за способом стягнення (прямі та непрямі);
– за економічним змістом об'єкта оподаткування (на доходи, на споживання, на майно);
– за системою ціноутворення (податки, які відносять на собівартість, та податки, які сплачують з прибутку).
Основними податками, що сплачуються на території України є:
Податок на прибуток підприємств (ІІІ розділ ПКУ). Платниками податку є юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами. Базою оподаткування є прибуток, визначений як різниця доходів та витрат. Ставка податку на прибуток станом на 2014 рік складає у загальному випадку 18%.
Податок на доходи фізичних осіб (IV розділ ПКУ). Платниками податку є фізичні особи резиденти та нерезиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні. Базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід. Ставки податку коливаються від 1% до 30% в залежності від джерела походження доходу.
Податок на додану вартість (V розділ ПКУ). Платниками податку є особи, що здійснюють господарську діяльність на території України, та зареєстровані як платники податку. Базою оподаткування є договірна реалізаційна вартість продукції, робіт та послуг. Ставки податку складають 0% у випадку безмитної торгівлі та 20% у інших випадках. Деякі операції звільняються від оподаткування, переважно це стосується банківської сфери.
Акцизний податок (VІ розділ ПКУ). Платниками податку є особи, які виробляють або ввозять підакцизні товари (продукцію) на митну територію України. Базою оподаткування є вартість реалізованого товару (продукції) без податку на додану вартість або певні фізичні одиниці виміру. Ставки податку можуть бути адвалорними (у відсотках) або специфічними (грн./од.). До підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; нафтопродукти, скраплений газ; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли.
Збір за першу реєстрацію транспортного засобу (VII розділ ПКУ). Платниками є юридичні та фізичні особи, які здійснюють першу реєстрацію. Базою оподаткування є об’єм або потужність двигуна, довжина судна, злітна маса. Ставки податку є специфічними.
Екологічний податок (VIII розділ ПКУ). Платниками податку є суб’єкти підприємницької діяльності, що забруднюють зовнішнє середовище. Базою оподаткування є обсяги викидів з урахуванням забруднюючої речовини. Ставки є специфічними. Передбачені спеціальні підвищуючи коефіцієнти, значення яких залежить категорії відходів, місця їх утилізації тощо.
Мито (Митний кодекс України). Платниками мита особи, які ввозять товари на митну територію України чи вивозять товари з митної території України. Базою оподаткування є митна вартість товарів або фізичні одиниці виміру. Ставки податку можуть бути адвалорними (у відсотках) або специфічними (грн./од.). Товари, що перетинають державний кордон, класифікуються відповідно до УКТ ЗЕД, тож ставки встановлюються для кожного окремо узятого виду товару.
Окремо слід відзначити місцеві податки та збори, до яких згідно ПКУ відносяться: податок на нерухоме майно, збір за місця для паркування транспортних засобів, збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності та туристичний збір.
Основу податкової системи України формують податки, що складають ядро податкових систем розвинутих західноєвропейських країн: податок на доходи фізичних осіб, податок на прибуток підприємств, податок на додану вартість, акцизний збір та мито.
Податкова шкала визначає залежність податкової ставки від обсягу бази оподаткування. Розрізняють прогресивну, пропорційну і регресивну податкові шкали. За прогресивної шкали податкова ставка зростає по мірі зростання бази оподаткування. За пропорційної шкали податкова ставка постійна і не залежить від обсягу бази оподаткування. За регресивної шкали податкова ставка зменшується по мірі зростання обсягу бази оподаткування.
