1.2. Класифікація типів лісу.

Букові ліси поширені в Карпатах досить широко. Вони охоплюють північно-східні передгір’я з висотами 300 м н.р.м., включаючи майже повністю Бескиди і схили низько – і середньогірної частини Полонинського хребта до 1350 – 1450 м. В середньому нижня межа поясу проходить на висоті 450 м /у Закарпатті – 580, у Прикарпатті - 300/, а верхня – на висоті 1130 м /у Закарпатті – 1140, в Прикарпатті - 920/.

На вершинах Рівної, Боржави, Красної, Свидівця та інших гірських масивів сучасна межа букового лісу є майже всюди антропогенною і проходить на 100 – 200 м нижче від природної.

Букові ліси із Fagus silvatica L. Займають в Карпатах 430 тис. га, або 35 % вкритої лісом площі цього регіону. Вони сформувались на середньо – потужних бурих лісових ґрунтах зі слабо вираженими і явними ознаками опідзолення. У Карпатах місцями збереглися непорушені господарською діяльністю праліси. У сприятливих лісорослинних умовах на бурих лісових ґрунтах бук формує високопродуктивні лісостани І – І^а бонітету, досягаючи у 100- річному віці загального запасу фітомаси більше 600 т/га. В Закарпатській області бук є головною лісотвірною породою, займає 284 тис. га. Найбільш поширений бук у західній частині Українських Карпат, менше на сході. В Івано – Франківській області букові ліси займають 63,6 тис. га, в Чернівецькій – 48,7 і в гірській частині Львівської – 33,7 тис. га.

Типи лісу:

Основні типи нижнього поясу – свіжа грабова – дубова субучина і бучина, волога грабова субучина і бучина, сира бучина; середнього поясу – волога грабово – ялицева субучина і бучина, волога ялицева субучина і бучина; верхнього поясу – волога чиста субучина і бучина, волога смереково – ялицева субучина і бучина, волога тисова бучина, свіжий і вологий чисто буковий субір, волога приполонинна яворова субучина.

Вікова структура: переважно різновікова у грабових бучинах і субучинах і абсолютно – різновікова структура – у ялицевих і смериково – ялицевих субучинах і бучинах.

Вертикальна структура: переважно двоярусна у грабових бучинах і субучинах і триярусна в інших типах лісу.

Горизонтальна структура: Переважно групове, а також рівномірне розміщення порід по площі – у культурах.

Таблиця1.1

Основні типи лісу за участю Бука лісового

Тип лісорослинних умов	Типотвірна порода	Характерна кліматична домішка	Назва типу лісу	Склад корінного деревостану
С3	Бук лісовий	Граб	Волога грабова субучина	8Бк2Г
		-	Волога чиста субучина	10Бк
		Граб, ялиця	Волога грабово – ялицева субучина	6Бк3Яц1Г
		Ялиця	Волога ялицева субучина	7Бк3Яц
		Смерека, ялиця	Волога смереково – ялицева субучина	6Бк3Яц1См
		Явір	Волога приполонинна яворова субучина	8Бк2Яв

1.3. Діагностична характеристика типу лісу.

Основними показниками, за якими визначають, тип лісорослинних умов та найбільш характерний тип лісу є едафічні особливості грунту, висота над рівнем моря, та кліматична характеристика місцевості. Найефективнішим способом ідентифікації таких даних є рослини індикатори та гідрологічна та поживна характеристика грунту. У цьому розділі ми спробуємо охарактеризувати основні властиві показники для вологої смереково – ялицевої субучини.