- •Кафедра лісівництва курсова робота з лісознавства
- •1.1. Типоутворююча роль породи.
- •1.2. Класифікація типів лісу.
- •1.3. Діагностична характеристика типу лісу.
- •1.3.1. Опис аналізованого типу лісу.
- •1.3.2. Характеристика можливого травостою у даному типі лісу.
- •1.3.3. Опис відповідного типові лісу ґрунту.
- •2.1 Визначення фактичної і потенційної продуктивності
- •2.2 Розподіл насаджень на корінні і похідні деревостани
- •3. Лісівничо-економічна ефективність типологічного аналізу
- •Розділ 4. Висновки про сучасний стан насаджень
- •Список використаної літератури
- •Додатки
2.1 Визначення фактичної і потенційної продуктивності
Визначення вказаних показників та вирахування ступені типологічного потенціалу зведені в табл. 2.2.
Таблиця 2.2.
Типологічний потенціал вологої смереково – ялицевої субучини і ступінь його використання смеречині
Група віку, роки |
Загальна площа, га |
Фактичний запас на всій площі, м3 |
Середній фактичний запас га 1 га, м3 |
Середній фактичний приріст, м3/га |
Існуючий типологічний еталон |
Потенційний запас на площі, м3 |
Ступінь використання типологічного потенціалу |
|||
Склад дерево-стану |
Приріст на 1 га, м3/га |
Повнота |
Запас, м3/га |
|||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11,0 |
1-10 |
198,1 |
4975 |
25,1 |
5,0 |
6Бк3См1Яц |
5,0 |
1 |
50 |
9905 |
50,2 |
11-20 |
216,9 |
14723 |
67,9 |
4,5 |
8Бк1Яц1См |
3,5 |
0,7 |
70 |
15183 |
97,0 |
21-30 |
85,4 |
11882 |
139,1 |
5,6 |
4Бк4См2Яц |
5,7 |
0,9 |
170 |
14518 |
81,8 |
31-40 |
130,2 |
23362 |
179,4 |
5,1 |
8Бк1Яц1См+Б |
5,5 |
1 |
220 |
28644 |
81,6 |
41-50 |
234,8 |
25404 |
108,2 |
2,4 |
7Бк2Яц1См |
6,0 |
1 |
270 |
63396 |
40,1 |
51-60 |
103,0 |
26314 |
255,5 |
4,6 |
5Бк3Яц2См |
5,5 |
0,8 |
300 |
30900 |
85,2 |
61-70 |
138,6 |
42420 |
306,1 |
4,7 |
6Бк3Яц1См |
5,7 |
0,9 |
400 |
55440 |
76,5 |
71-80 |
108,3 |
39838 |
367,8 |
4,9 |
4Бк3Б2Яц1См |
5,3 |
0,7 |
420 |
45486 |
87,6 |
81-100 |
135,4 |
50512 |
373,1 |
4,1 |
9Бк1См+Яц |
5,6 |
0,5 |
500 |
67700 |
74,6 |
101 і › |
104,1 |
39287 |
377,4 |
3,4 |
7Бк2См1Яц |
4,3 |
1 |
510 |
53091 |
74,0 |
Всього |
1454,8 |
278717 |
|
|
|
|
|
|
384273 |
|
Середнє |
|
|
191,6 |
4,2 |
|
5,2 |
|
291 |
|
74,9 |
Для визначення показників табл. 2.2 виконуємо наступну роботу:
середній фактичний запас на 1 га (гр. 4) отримаємо, як частку від ділення фактичного запасу на всій площі (гр. 3) на загальну площу групи (гр. 2);
середній фактичний приріст на 1 га. (гр. 5) визначається шляхом ділення середнього запасу на середній вік даної групи, тобто на 5, 15, 25, і т.д. років;
середній вік насаджень типу лісу визначається, як середньозважена величина. Для цього перемножуємо площу кожної вікової групи на її середній вік. Відтак сумуємо їх і розділяємо на загальну площу лісу.
Асер = 46,7р.
А сер - середній вік насаджень.
склад деревостану типологічного еталону (гр. 6) вибирається для кожної вікової групи з табл. 2.1. За типологічний еталон приймаємо корінний деревостан високої повноти і максимальної продуктивності. Вказані показники заносимо у графи 7, 9, 10. на основі цих даних визначаємо середній приріст потенційного насадження (гр. 7);
Середній склад еталонного деревостану визначається як середньозважена величина, але за запасом ( табл. 2.2.1.). Для визначення участі породи її запас ділять на загальний запас на 1 га.
Таблиця 2.2.1
Розрахунок усередненого запасу еталонних насаджень
Група віку |
Склад еталону |
Запас на 1 га |
Участь порід, м3 |
|||
См |
Б |
Бк |
Яц |
|||
1-10 |
6Бк3См1Яц |
50 |
15 |
- |
30 |
5 |
11-20 |
8Бк1Яц1См |
70 |
7 |
- |
56 |
7 |
21-30 |
4Бк4См2Яц |
170 |
68 |
- |
68 |
34 |
31-40 |
8Бк1Яц1См+Б |
220 |
22 |
- |
176 |
22 |
41-50 |
7Бк2Яц1См |
270 |
27 |
- |
189 |
54 |
51-60 |
5Бк3Яц2См |
300 |
60 |
- |
150 |
90 |
61-70 |
6Бк3Яц1См |
400 |
40 |
- |
240 |
120 |
71-80 |
4Бк3Б2Яц1См |
420 |
42 |
126 |
168 |
84 |
81-100 |
9Бк1См+Яц |
500 |
50 |
- |
450 |
- |
101 і старше |
7Бк2См1Яц |
510 |
102 |
- |
357 |
51 |
Разом |
2910 |
433 |
126 |
1884 |
467 |
|
Участь порід у формулі |
10 |
1,5 |
0,4 |
6,5 |
1,6 |
|
Усереднений склад |
6Бк2Яц2См+Б |
|||||
потенційний запас (гр. 10) кожної вікової групи визначаємо шляхом перемножування запасу на 1 га типологічного еталону (гр. 9) на загальну площу вікової групи (гр. 2);
ступінь використання типологічного потенціалу (гр. 11) визначаємо: К = (гр. 3/ гр. 10)∙100%
В порядку перевірки ступеня використання типологічного потенціалу його можна визначити шляхом співставлення середнього фактичного запасу на 1 га (гр. 4) з потенційним (гр. 10).
Фактичну і потенційну продуктивність насадження відповідного типу лісу зображено на рис. 2.1. Для побудови кривих використовуємо показники гр.4 та гр. 9 граф (табл. 2.2). Такий графік є особливо необхідний при відсутності еталонів для окремих вікових груп. Вважається, що це величина буде знаходитися на кривій, що приходить через сусідні точки.
Рис 2.1 Фактична та потенційна продуктивність насаджень.
