Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекції для заочного відділення.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
110 Кб
Скачать
☆

4.3. Об’єкт аудиторських правовідносин

У цілому поняття про об’єкт правовідносин є одним із спірних у загальній теорії вчення про правовідносини. Зважаючи на численні точки зору, в юридичній літературі можна виділити дві концепції до визначення об’єкту права: моністична і плюралістична.

Представники моністичної концепції вважають, що об’єктом можуть виступати лише дії суб’єктів, оскільки саме дії, вчинки людей підлягають регулюванню юридичними нормами, і лише людська поведінка здатна реагувати на правовий вплив. В контексті господарських правовідносин таким єдиним об’єктом може виступати господарська діяльність. В свою чергу представники плюралістичної концепції вважають, що об’єкти правовідносин є настільки різноманітними, наскільки різноманітні самі правовідносини, що регулюються правом, а відтак можна говорити про існування, щонайменше 5 груп об’єктів: матеріальні блага; нематеріальні цінності; поведінка, дії суб’єктів, різного роду послуги і їх результати; продукти духовної творчості; цінні папери, офіційні документи (лише у випадку їх втрати при поновленні, оформленні дублікатів).

Водночас можливість визнання об’єктами аудиторських правовідносин певних матеріальних благ чи цінностей викликає сумніви: в результаті здійснення як аудиторської діяльності, так і при управлінні нею жодних цінностей та благ не виникає, до того ж не сам факт їх існування стає причиною виникнення відносин. Так, не можна стверджувати, що бухгалтерський облік і фінансова звітність виступають об’єктами аудиторських правовідносин, оскільки останні є об’єктами бухгалтерських послуг. Фактично відносини, пов’язані із здійсненням аудиторської діяльності, виникають у зв’язку із необхідністю перевірки «правильності» названих вище об’єктів, а відносини, пов’язані із управлінням аудиторською діяльністю,– у зв’язку із здійсненням аудиторської діяльності.

В свою чергу у економічній літературі, яка не оперує поняттям об’єкту правовідносин, висловлюються думки про необхідність об’єднання ідей і механізмів як системно-орієнтованого, так і ризик-орієнтованого аудиту. Представники цього підходу стверджують, що тоді об’єктами дослідження аудиторів повинні бути система бізнес-процесів, система обліку і звітності, система внутрішньокорпоративного контролю, система управління бізнес-ризиками, система корпоративного управління. Таким чином, з економічної точки зору об’єктом діяльності аудиторів є певні процеси, які виникають у зв’язку із здійсненням господарської діяльності суб’єктами господарювання.

До того ж у економічній літературі починають з’являтися дослідження об’єктів аудиту, під якими виділяють суб’єктів господарювання, види їх діяльності та елементи господарської діяльності. Водночас об’єкти дослідження економічної та правової наук не збігаються, тому при виокремленні об’єкта аудиторських правовідносин слід брати до уваги той факт, що при наданні будь-якого виду послуг у сфері аудиту їх виконавці досліджують інформацію стосовно суб’єкта господарювання та здійснення його діяльності, що відображається за певними встановленими правилами – різноманітні системи системами обліку.

Ми приєднуємось до позиції В. Поєдинок щодо обґрунтованості моністичного підходу до розуміння об’єкта господарських правовідносин із виділенням при цьому загального об’єкта (фактичні господарські відносини) та спеціального об’єкта (об’єкт господарської діяльності, з приводу якого встановлюються правовідносини).

З урахуванням цього, пропонуємо розрізняти загальний об’єкт аудиторських правовідносин (дії аудиторських фірм та незалежних аудиторів) та спеціальний об’єкт (аудиторська діяльність та відповідні системи обліку суб’єктів господарювання).