2.7. Ергономіка, технічна естетика та організація робочого місця

Студентам, що розробляють теоретичні дипломні роботи, слід відобразити ергономічні вимоги до робіт, що виконувались в кабінетах дипломного проектування, в лабораторії, на ЕОМ або на дослідних установках. В розділі необхідно проаналізувати гігієну розумової праці і передбачити заходи, що попереджують нервові захворювання і підвищують працездатність персоналу, зайнятого розумовою працею [3, 7, 47, 48].

3. Пожежна безпека

Необхідно вказати всі вибухо- та пожежонебезпечні речовини і матеріали, що знаходяться на даному робочому місці і в приміщенні загалом, навести їх вибухо- та пожежонебезпечні характеристики (можливо, у вигляді таблиці). Слід провести короткий аналіз можливих місць і причин загорань і вибухів у приміщенні.

Визначити (розрахувати) категорію приміщення щодо вибухо-пожежонебезпечності, вказати вибухонебезпечну зону, пожежонебезпечний клас даного приміщення [50, 51]. Потім слід вибрати засоби пожежогасіння (первинні або автоматичні установки пожежогасіння), засоби пожежної сигналізації.

Перелік рекомендованої літератури, що може бути використаний у розділі наданий к додатку Ж.

12. Висновки

Висновки формулюються з акцентом на те, що може бути направлено на підвищення ефективності використання форм і методів.

У висновках міститься узагальнене викладення результатів роботи. Висновки повинні випливати із результатів дослідження, аналізу (додаток К).

13. Список використаних джерел

Список використаних джерел повинен включати перелік вивчених та використаних робіт і технічну інформацію. У список включають монографії, підручники, законодавчі, довідкові, нормативні матеріали, наукові статті, газетні публікації. Всі джерела подаються в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків. Опис кожного джерела повинен відповідати вимогам бібліографічного стандарту (включати прізвища та ініціали авторів, назву, місце і рік видання (для статті - назву періодичного видання), кількість сторінок.

Список використаних джерел до дипломного проекту повинен містити не менш ніж 35-40 джерел.

14. Додатки

В додатки включаються первинні матеріали, які не ввійшли в основний текст дипломного проекту, аналітичні матеріали, копії документів, фотографії, специфікації та ін. Додатки оформляються як продовження роботи, розташовуються в порядку виникнення посилань на них у тексті основних розділів роботи. Додатки оформлюються на стандартних аркушах без рамки та мають порядкову нумерацію і назви, що відповідають їхньому змісту. Нумерація аркушів з додатками продовжує загальну нумерацію сторінок основного тексту роботи.

Додатки обов’язково повинні містити:

• зображення аналогів;

• ескізи;

• варіанти різних кольорових рішень;

• анкета для проведення маркетингового опитування;

• зображення планшетів.

3Вимоги до оформлення пояснювальної записки дипломного проекту

15. Загальні вимоги

Оформлення дипломної роботи повинно відповідати загальним вимогам, що ставляться до технічних проектів створення нової техніки, науково-дослідних звітів і т.п. Тому при виконанні роботи студент повинен керуватися нормативно-технічними документами, що визначають вимоги з його оформлення: державний стандарт України ДСТУ 3008-95 "Документація. Звіти в сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення".

Обсяг дипломного проекту повинен складати не менше 60 сторінок. Робота повинна бути оформлена на аркушах білого паперу формату А4 (210297) за допомогою комп’ютера у текстовому редакторі WORD. При оформленні тексту використовуються наступні параметри:

• шрифт Times New Roman Cyr;

• розмір шрифту - 14 пт;

• тип накреслення – «Обычный»;

• полуторний міжрядковий інтервал;

• вирівнювання тексту в абзацах – «по ширине»;

• абзацний відступ – 1,25 см.

Текст друкувати, залишаючи береги таких розмірів: лівий – 30 мм, правий – 10 мм, верхній та нижній – по 20 мм.

Вписувати в текст роботи окремі слова, формули, умовні знаки можна пастою або чорнилом тільки чорного кольору, при чому щільність вписаного тексту повинна бути наближена до щільності основного тексту.

Друкарські помилки можна виправляти зафарбуванням білим коректором і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту. Допускається наявність не більше двох виправлень на сторінці.

Роздруковані на ЕОМ програмні документи повинні відповідати формату А4, їх вміщають, як правило, в додатках.

Текст основної частини поділяють на розділи, підрозділи, пункти та підпункти.

Заголовки структурних частин роботи “ЗМІСТ”, “ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ”. “ВСТУП”, “РОЗДІЛ”, “ВИСНОВКИ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ” друкують великими літерами з вирівнюванням по центру без абзацного відступу. Найменування розділів, підрозділів повинне бути коротким, чітким, розкривати їх зміст. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в підбір до тексту. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка. Переноси слів в заголовках розділів не дозволяються.

Відстань між заголовком розділу і текстом повинна дорівнювати 3 інтервалам (2 полуторні інтервали). Відстань між заголовком підрозділу і текстом та між заголовком підрозділу і пункту (підпункту) повинна дорівнювати 1-2 інтервали (1 полуторний інтервал). Відстань між основами строчок заголовку, а також заголовком пункту (підпункту) і текстом така як і в усьому тексті.

Кожну структурну частину роботи (крім підрозділів, пунктів та підпунктів) треба починати з нової сторінки.

Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту та підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту.

Приклад подання назви розділу та підрозділу:

РОЗДІЛ 1

ПЕРЕДПРОЕКТНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

1.1. Аналіз аналогів та прототипів

До загального обсягу роботи не входять додатки, список використаних джерел, таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки. Але всі сторінки зазначених елементів підлягають нумерації на загальних засадах.

Текст пояснювальної записки повинен бути коротким, точним, виключати різні тлумачення. Варто уникати зайвого вживання дієприкметникових зворотів, шаблонних і загальних фраз. Терміни і визначення повинні бути єдиними прийнятими в науковій літературі, відповідати встановленим стандартам. Якщо в тексті застосовуються специфічні скорочення, символи і терміни, то необхідно дати їм спеціальне пояснення. Не можна вживати вирази-штампи, вести виклад від першої особи: "я спостерігав", "я вважаю", "мені здається", "на мою думку". Варто уникати в тексті частих повторень слів або словосполучень.

Прізвища, назви закладів, організацій, фірм та інші власні імена наводять на мові оригіналу. Дозволяється транслювати власні імена та наводити назви у перекладі на мову роботи з додаванням (при першому згадуванні) оригінальної назви.

При згадуванні в тексті прізвищ (вчених-дослідників, практиків) ініціали, як правило, ставляться перед прізвищем (В.М. Петров, а не Петров В.М., як це прийнято в списках літератури).

Пояснювальна записка переплітається або підшивається в папку.