22. Загальні правила цитування та посилання на використані джерела

Посилання в тексті роботи на слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, “…у працях [1-7]…”.

При цитуванні текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі. Цитування повинно бути повним, без довільного скорочення і перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Кожна цитата супроводжується посиланням на джерело. При непрямому цитуванні слід бути гранично точним у викладенні думок автора і давати відповідні посилання на джерело.

23. Оформлення списку використаних джерел

Список використаних джерел – елемент бібліографічного апарату, що містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщається після висновку. У перелік літератури вносяться лише ті матеріали, що були використані при виконанні роботи.

Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків цілком без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв і т.д. Завдяки цьому можна уникнути повторних перевірок, вставок пропущених відомостей. Приклади оформлення бібліографічного запису в списку джерел, що наводяться в пояснювальній записці, подані в додатку Е.

Джерела можна розміщувати одним з таких способів: у порядку появи посилань у тексті, за абеткою прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку.

24. Оформлення додатків

Додатки оформлюють як продовження роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті. Кожен додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично тексту. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово ”Додаток ___” і велика літера, що означає додаток. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, “Додаток А”.

Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка, наприклад: А.2 – другий розділ додатку А. Ілюстрації, таблиці і формули нумерують у межах кожного додатка, наприклад: Рис. Д.1.

При використанні посилань на додатки у тексті роботи у круглих дужках вказують назву додатку або ту його частину на котру посилаються. Наприклад: «(додаток А)» або «(рис. А.2)».

4Підготовка до захисту та захист дипломного проекту

Дипломний проект друкується та подається в Державну екзаменаційну комісію (ДЕК), з рецензією провідного спеціаліста чи практичного працівника та відгуком наукового керівника.

Захист дипломного проекту проводиться відповідно до графіка, затвердженого кафедрою, в присутності комісії у складі керівника та двох-трьох членів кафедри. Захист дипломного проекту відбувається на відкритому засіданні Державної екзаменаційної комісії та регламентується "Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах".

Захист дипломних проектів може проводитись як у вищому навчальному закладі, так і на підприємствах, у закладах та організаціях, якщо тема для них має науково-теоретичний або практичний інтерес або у разі виконання роботи на їх базі.

До захисту дипломних проектів допускаються студенти, які виконали всі вимоги навчального плану. Списки студентів, допущених до захисту дипломного проекту, подаються в державну комісію деканом факультету.

Державній комісії перед захистом дипломних проектів декан факультету подає такі документи:

• зведена відомість про виконання студентами навчального плану і про отримані ними оцінки з теоретичних дисциплін, курсових робіт, практик, державних екзаменів (тільки перед захистом дипломних проектів);

• пояснювальну записку з відгуком керівника дипломного проекту;

• рецензія на дипломний проект на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра відповідної кваліфікації і профілю.

Склад рецензентів затверджується деканатом факультету за поданням завідувача випускної кафедри.

Державній комісії можуть бути подані також інші матеріали, що характеризують наукову і практичну цінність виконаної роботи: друковані статті за темою роботи, документи, які підтверджують практичне застосування; макети, таблиці, діаграми виробів, схеми тощо.

Члени комісії заздалегідь знайомляться зі змістом роботи. На захист можуть бути запрошені керівники підприємств, організацій, установ, на замовлення яких було здійснено дослідження.

Процедура захисту включає:

• доповідь студента про зміст роботи, в якій слід розкрити такі важливі питання, як обґрунтування актуальності теми дослідження, мета, завдання, об'єкт дослідження; що вдалося з'ясувати, довести; якими методиками це досягнуто; з якими труднощами довелося зіткнутися в процесі виконання роботи; основні положення про авторське рішення та його доцільність тощо. Під час захисту дипломної роботи студент повинен пояснити виконані ним графічні зображення. Доповідь не повинна перевищувати 10 хвилин;

• запитання до автора;

• відповіді студента на запитання членів комісії та інших осіб, присутніх на захисті;

• оголошення відгуку наукового керівника та рецензії;

• рішення комісії про оцінку роботи.

Порядок перерахунку рейтингових показників нормованої 100-бальної університетської шкали оцінювання в традиційну 4-бальну шкалу та європейську шкалу ЕСТS.

За шкалою ECTS	За шкалою університету	Вимоги до знань	За національною шкалою
A	90 – 100 (відмінно)	виставляється студенту, що глибоко засвоїв програмний матеріал, володіє матеріалом і теоретичним поняттям курсу, може зв`язати теорію з практикою сьогодення, може обґрунтувати кожне завдання	Відмінно
B	85 – 89 (дуже добре)	виставляється студенту, що твердо знає матеріал з курсу , справляється з завданнями, добре володіє спеціальною термінологією курсу	Добре
C	75 – 84 (добре)	виставляється студенту, що на достатньому рівні знає матеріал з курсу, в цілому справляється з завданнями, володіє певним обсягом спеціальної термінології курсу
D	70 – 74 (задовільно)	виставляється студенту , який поверхово засвоїв теоретичний курс, не знає твердо фактичний матеріал, припускається помилок при виконанні практичних завдань	Задовільно
E	60 – 69 (достатньо)	виставляється студенту , який поверхово засвоїв теоретичний курс, не знає твердо фактичний матеріал, не орієнтується в термінології курсу, не може застосувати отримані знання на практиці
FX	35 – 59 (незадовільно – з можливістю повторного складання)	виставляється студенту, який не засвоїв теоретичний курс, не знає фактичний матеріал, не володіє термінологією курсу. Має можливість перескласти залік	Незадовільно
F	1 – 34 (незадовільно – з обов’язковим повторним курсом)	виставляється студенту, який зовсім не засвоїв матеріал курсу. Рекомендується повторне проходження курсу

Під час захисту дипломного проекту студент зобов'язаний дати вичерпні відповіді на всі зауваження у відгуках та рецензіях, а також у виступах на захисті. Захист дипломного проекту фіксується у протоколі ДЕК.

Результати захисту дипломного проекту визначаються оцінками "відмінно", "добре", "задовільно" і "незадовільно" з урахуванням якості виконання всіх частин роботи та рівня їх захисту. Оцінка з дипломного проекту виставляється на закритому засіданні ДЕК і оголошується її головою студенту і всім випускникам на відкритому засіданні. При визначенні оцінки слід зважати на якість роботи, рівень наукової та практичної підготовки студента.

Захист дипломний проектів проводиться на відкритому засіданні державної комісії за участю не менш як половини її складу.

Студент, який на захисті дипломного проекту отримав незадовільну оцінку, відраховується з вищого навчального закладу і йому видається академічна довідка.

Коли захист дипломного проекту визнається незадовільним, державна комісія встановлює, чи може студент подати на повторний захист ту саму роботу з доопрацюванням, чи він зобов'язаний опрацювати нову тему, визначену відповідною кафедрою.

Студент, який не захистив дипломний проект, допускається до повторного захисту дипломного проекту протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу.

Студентам, які не захистили дипломний проект з поважної причини (документально підтвердженої ректором вищого навчального закладу, може бути продовжений строк навчання до наступного терміну роботи державної комісії з захисту дипломних проектів, але не більше одного року.

Студенти, які виявили особливі здібності до наукової творчості, захистили дипломний проект на "відмінно", мають публікації, є переможцями Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт, можуть бути рекомендовані державною комісією до вступу в аспірантуру.

Кращі роботи можна рекомендувати на конкурси студентських робіт, а також до друку в студентських збірниках. Дипломні проекти подаються на конкурси, коли вони являють собою розробки, проведені студентами в процесі навчання, і отримані а них результати опубліковані, впроваджені в практику або в навчальний процес. При цьому учасниками конкурсу можуть бути студенти поточного навчального року або ті, хто закінчив ВНЗ у поточному навчальному році.

Захищені дипломні проекти здаються на випускаючу кафедру. Зберігаються дипломні проекти в архіві або бібліотеці ВНЗ протягом 5 років. За необхідності дипломні проекти можуть надсилатися до іншої бібліотеки, установи, закладу за їх замовленням для впровадження в практику висновків і рекомендацій студентів.

Основне завдання захисту дипломного проекту – це розкриття засвоєних знань через володіння методами збору інформації, узагальнення практичного матеріалу, вміння представляти авторські пропозиції, само презентація випускника як спеціаліста з даної спеціальності.