2) Міжнародна кооперація та науково-технічне співробітництво;

3) міжнародні валютні відносини;

4) Міжнародний рух капіталів;

5) Міжнародна міграція робочої сили.

Характерні особливості розвитку форм МЕВ:

• зростання масштабів та якісна зміна характеру міжнародної традиційної торгівлі готовою продукцією;

• інтенсифікація міграції капіталу у різних формах;

• зростання міграційних масштабів робочої сили;

• прискорення розширення інтеграції економік країн і регіонів;

• швидкий обмін науково-технічними знаннями;

• розвиток сфери послуг;

• об’єднання зусиль у вирішенні глобальних проблем людства.

2. Теорія порівняльних переваг і міжнародний поділ праці.

Міжнародний поділ праці - це спеціалізація окремих країн у межах світового господарювання на виробництві певної продукції та послуг, що зумовило необхідність обміну на світовому ринку результатами видів діяльності (в першу чергу і як правило у вигляді товарів). МПП є вищим ступенем суспільного поділу праці, об’єктивною основою міждержавних економічних відносин і передумовою загальної економічної взаємозалежності.

Форми МПП:

1. Загальний поділ праці – ґрунтується на галузевій спеціалізації окремих країн (сільськогосподарське виробництво, переробні галузі).

2. Частковий поділ праці - ґрунтується на спеціалізації у виробництві готових виробів (мед апаратура, взуття, меблі, трактори тощо).

3. Одиночний поділ праці – ґрунтується на по детальній спеціалізації (виробництво вузлів та машинокомплектів).

Фактори, що зумовлюють МПП:

• природні, сировинні, кліматичні умови;

• рівень розвитку НТП;

• рівень національних витрат виробництва та конкурентоспроможність продукції;

• конкурентна боротьба на світовому ринку;

• вивезення капіталу;

• створення міжнародних монополій;

• абсолютні та порівняльні переваги.

Сучасний етап розвитку МПП характеризується:

• розвитком спеціалізації та кооперування виробництва наукомісткої продукції, прогресивних технологій, що зумовлює деіндустріалізацію промислово розвинутих країн (скорочення у їхніх структурах виробництва базових галузей);

• поглибленням спеціалізації у сфері науково-технічних знань та інформації;

• інтернаціоналізацією сфери послуг, тісним переплетінням продажу послуг з виробництвом та збутом товарів, експортом капіталу. Обміном інформацією;

• загостренням конкуренції на міжнародних ринках, глобалізацією її змісту, зростанням значення інтернаціональних конкурентних переваг.

Існування міжнародної торгівлі є настільки звичайним, що мало хто замислюється, чому виник і розвивається світовий ринок. Але свого часу це питання цікавило багатьох дослідників і теорії міжнародної торгівлі, що беруть свій початок від англійської класичної політекономії, пройшли в своєму розвитку ряд етапів разом з розвитком світової економічної думки.

А.Сміт, класик економічної науки, застосував для з’ясування причин розвитку світового ринку поняття витрат виробництва на одиницю товару і обґрунтував тезу, згідно якої основою розвитку міжнародної торгівлі є різниця абсолютних витрат. Тобто, країна повинна спеціалізуватися та експортувати ту продукцію, абсолютні витрати (витрати на одиницю продукції) якої менші. Якщо порівняти, наприклад, витрати виробництва вівса і вина у Шотландії і Португалії, то зрозуміло, що через відмінності у кліматі овес вигідніше вирощувати у Шотландії, виноград (отже, вино) - у Португалії. Якщо ці країни відповідно спеціалізуватимуться й обмінюватимуться результатами своєї праці, то це буде вигідно для кожної з них.

Погляди А.Сміта були доповнені і розвинуті Д.Рікардо, який сформулював теорію порівняльних переваг і обґрунтував, чому вигідний міжнародний обмін навіть тими товарами, виробництво яких не залежить від природних умов. Рікардо винайшов принцип порівняльних переваг і довів, що необхідною умовою існування міжнародної торгівлі є виробництво в різних країнах одних і тих же товарів з різними витратами, а тому кожній країні вигідніше виробляти і експортувати ті товари, при виготовленні яких продуктивність праці на її підприємствах найвища, тобто вона має порівняно більш низькі витрати праці і капіталу.

Сучасна економічна наука розвинула і модифікувала модель розвитку міжнародної торгівлі, обґрунтовану Д.Рікардо (модель альтернативних витрат Г.Хаберлера, модель Хекшера-Оліна, неотехнологічні теорії міжнародної торгівлі); але всі вищеназвані моделі є тільки певними модифікаціями теорії порівняльних переваг, пристосованими до сучасних умов.

Світовий ринок — історично створена на базі МПП система міжнародних товарно-грошових, торгово-економічних і кредитно-фінансових відносин різних країн.

Таблиця 1