Д

Проблема вибору і виробничі можливості національної економіки

ля найкращої ілюстрації проблеми вибору зро­бимо декілька припущень:

1. Національна економіка функціонує за умов повної зайнятості й досягає повного обсягу виробництва.

2. Наявні ресурси постійні як за кількістю, так і за якістю.

3. Технологія виробничих процесів є постійною. Припущення 2 і 3 означають, що ми розглядаємо ситуацію на певний момент часу або упродовж дуже короткого проміжку часу. Для тривалого періоду ці припущення були б нереалістичними.

4. Національна економіка виготовляє не величезну кількість товарів і послуг, а лише два продукти – вершкове масло і трактори. Масло є споживчим благом, тобто продуктом, який безпосередньо задовольняє потреби людей. Трактори символізують блага виробничого призначення, тобто продукти, які задовольняють потреби людей опосередковано, забезпечуючи ефективніше виробництво. Це припущення означає, що всі ресурси будуть розподілені між виробництвом цих двох продуктів.

За усіх цих припущень перед економікою постає проблема вибору між двома альтернативами. Обмеженість ресурсів означає, що економіка здатна виробляти обмежений обсяг продукції: будь-яке збільшення виробництва одного продукту потребуватиме переміщення частини ресурсів із виробництва іншого. Суспільство не може водночас досягати двох взаємопротилежних цілей.

Тепер поміркуємо над альтернативними комбінаціями кількостей тракторів і масла, які наше суспільство може вибирати. Хоч наші дані гіпотетичні, але положення, які вони ілюструють, мають величезне практичне значення. Нехай усі ресурси суспільство зосередило на виробництві масла. Максимальна кількість масла, яку можна виготовити за існуючого рівня технології з наявних ресурсів, становить 5 млн кг.

Уявімо тепер, що усі 100 % ресурсів спрямовано на виробництво тракторів. Їх максимально можливе виробництво становить 15 тис штук. Отже, якщо суспільство цілком відмовиться від виробництва масла, то можна буде виробити 15 тис. тракторів.

Це – дві крайності, або альтернативи. Будь-яка економіка виробляє і споживчі блага, і капітальні блага. Варіанти вибору між виробництвом масла і тракторів за умови повного використання обмежених ресурсів відображені у табл. 2.2. Із неї видно: якщо суспільство відмовляється від певної кількості масла, то має певну кількість тракторів і навпаки. Масло, отже, трансформується у трактори через переорієнтацію ресурсів. Повне використання обмежених ресурсів означає, що суспільство мусить вибирати між виробництвом тракторів і виробництвом масла. Якщо врахувати, що трактори символізують капітальні блага, а масло – споживчі, то суспільству завжди доводиться робити вибір між виробництвом засобів виробництва і виробництвом предметів споживання.

Переміщення ресурсів із виробництва капітальних благ на виробництво предметів споживання видається спокусливим: суспільство повніше задовольнятиме власні щоденні потреби. Однак така думка є недалекоглядною. Переміщення ресурсів завдасть удару по самому суспільству, оскільки запас його капітальних благ зменшиться або, принаймні, не збільшуватиметься звичним темпом, а в результаті потенціал майбутнього виробництва знижуватиметься. Переміщуючись від альтернативи А до альтернативи F (табл. 2.2), суспільство віддає перевагу задоволенню нинішніх потреб, тобто реалізує підхід "більше зараз" за рахунок "набагато більше потім". І навпаки, переміщуючись від альтернативи F до альтернативи А, суспільство утримується від поточного споживання, що сприятиме збільшенню капітальних благ, і можна сподіватися на більший обсяг виробництва, а отже, більший обсяг споживання у майбутньому.

Отже, у будь-який момент часу економіка за певної зайнятості і повного обсягу виробництва мусить жертвувати частиною одного продукту, щоб отримати більше іншого продукту. Обмеженість ресурсів не дає змоги одночасно збільшувати виробництво обох продуктів.

Таблиця .2.2