- •З мікромодулю м – 2/4
- •Мікромодуль м – 3/4.
- •Заняття № 1 мікромодуля м – 2/4.
- •1. Правові підстави застосування працівниками міліції вогнепальної зброї.
- •2. Підстави застосування зброї.
- •Заняття № 2 мікромодуля м - 2/4.
- •1. Обставини і категорія осіб, відносно яких застосування зброї заборонено.
- •2. Порядок застосування вогнепальної зброї.
- •Дії працівника міліції до застосування зброї
- •Застосування табельної вогнепальної зброї.
- •Дії працівника міліції після застосування вогнепальної зброї.
- •3. Відповідальність працівників міліції за незаконне застосування зброї, наручників, спеціальних засобів, а також за невикористання права по їх застосуванню.
- •Заняття № 3 мікромодуля м - 2/4.
- •Завдання 1
- •Рішення
- •Завдання 2
- •Рішення
- •Завдання 3
- •Рішення
- •Завдання 4
- •Рішення
- •Завдання 5
- •Рішення
- •Завдання 6
- •Рішення
- •Завдання 7
- •Рішення
- •Завдання 8
- •Рішення
Заняття № 2 мікромодуля м - 2/4.
1. Підготовча частина - 10 хв.
1.1. Організаційна частина.
1.1.1. Прийняти доповідь командира навчальний групи та привітати курсантів.
1.1.2. Перевірити присутність курсантів, їх зовнішній вигляд та зробити необхідні записи в журналі.
1.1.3. Перевірити готовність аудиторії та матеріального забезпечення, щодо проведення заняття.
1.2. Вступна частина.
1.2.1. Опитування курсантів з навчальних питань заняття № 1:
1.2.1.1. Правові підстави застосування працівниками міліції вогнепальної зброї.
1.2.1.2. Підстави застосування зброї.
1.2.1. Ознайомити курсантів з темою, дидактичною метою, змістом та літературою заняття № 2.
1.2.2. Ознайомити курсантів з навчальними питаннями заняття № 2.
Навчальні питання заняття № 2:
Вступ.
1. Обставини і категорія осіб, відносно яких застосування зброї заборонено.
2. Порядок застосування вогнепальної зброї.
3. Відповідальність працівників міліції за незаконне застосування зброї, наручників, спеціальних засобів, а також за невикористання права по їх застосуванню.
2. Основна частина - 140 хв.
Актуалізація знань курсантів з навчальних питань заняття № 2.
Вступ.
На попередньому занятті ми вивчили, що є правовою основою застосування зброї, а також підстави, за яких працівнику міліції дозволяється застосувати зброю.
Зростаючі, злочинні посягання змушують працівників ОВС усе частіше застосувати вогнепальну зброю із метою захисту інтересів громадян, держави і свого життя. Аналіз застосування зброї працівниками ОВС області за період 1995-1996 можливо дасть змогу зробити висновки для більш ефективного навчання особового складу прийомам і навикам володіння зброєю, уміння правильно оцінити в екстремальній ситуації обстановку і можливість правомірного застосування зброї.
1. Обставини і категорія осіб, відносно яких застосування зброї заборонено.
У відповідності до ст.12 Закону України "Про міліцію" забороняється застосовувати зброю до такої категорії осіб:
- проти жінок з явними ознаками вагітності;
- осіб похилого віку;
- осіб з явними ознаками інвалідності;
- малолітніх, крім випадків вчинення ними групового нападу, що загрожує життю і здоров'ю людей, працівників міліції або озброєного нападу чи збройного опору.
До першої категорії слід відносити осіб жіночої статі, які за об'єктивними ознаками сприймаються працівником міліції як вагітні.
До осіб похилого віку належать особи, які сприймаються працівником міліції такими, що внаслідок вікових змін неспроможні створювати небезпеку для життя та здоров'я громадян і працівників міліції. Особами з явними ознаками інвалідності є такі, які внаслідок відсутності або ушкодження будь-якого органа, втрати його функцій не можуть створювати небезпеку для життя і здоров'я громадян.
Закон не роз'яснює, яких громадян слід вважати малолітніми. Враховуючи процеси, що прискорюють розвиток молоді, особами, що через малолітній вік не можуть створювати небезпеку для життя і здоров'я, вважаються такі, що сприймаються працівником міліції як особи, які не досягли 14 річного віку.
Визначаючи категорію осіб, відносно яких заборонено застосовувати зброю, законодавець виходив, перш за все, з гуманних обставин. Практика діяльності ОВС також підтверджує, що вище означені категорії осіб можуть вчинити суспільно-небезпечні дії лише у виключних випадках і при надзвичайних обставинах.
Якщо у працівника міліції в якості крайнього заходу все ж з'являється право на застосування зброї /ці умови визначені законом/, то він повинен достовірно знати, а не припускати те, що жінка вагітна і цим вона відрізняється від інших властивими для вагітних ознаками.
Нормативні акти не визначають юридичної норми, переступивши яку громадяни України можуть вважатися особами похилого віку. В зв'язку з цим вирішення даного питання може бути перенесено на базу інших юридичних норм. Так, у відповідності до пенсійного законодавства, право на одержання пенсії по старості в нашій країні мають громадяни, які досягли граничного віку: 60 років - чоловіки і 55 років жінки, які за своїми фізичними даними не зможуть надати активного опору працівнику міліції. Виходячи із цього, можна вважати, що до осіб похилого віку відносяться громадяни, що досягли вищезгаданого віку. Але все ж тут повинні ураховуватися і індивідуальні ознаки кожного громадянина при визначені віку, а також інші обставини, які об'єктивно впливають на достовірне визначення віку /темний час доби, акселерація та ін./. Якщо по обставинах розвитку подій, передуючих застосуванню зброї, працівник міліції не знав, не передбачав і не міг передбачити, що зброя застосовується проти перерахованої категорії осіб, то його дії у відповідності із правилами необхідної оборони визначаються правомірними.
Забороняється застосовувати і використовувати вогнепальну зброю при значній скупченості людей, якщо від цього можуть постраждати сторонні особи.
ВИСНОВОК: Працівник міліції повинен знати відносно якої категорії осіб і при яких обставинах застосування зброї заборонено.
