Матеріали для самостійної підготовки до семінарських занять Тема № 1. Міжнародне право та його особливості

1. Як виникла галузь міжнародного права. Виникнення і розвиток МП пов’язане з виникненням держав і їхнім розвитком. У рабовласницькому суспільстві міжнародно-правовий звичай був головним джерелом МП. У період феодалізму з’явилися поняття суверенітету, відкритого моря, нейтралітету, з’явилися посольства. Ідеї рівності, суверенітету, невтручання у внутрішні справи іншої держави з’явилися після французької буржуазної революції. Перше кодифікування дипломатичного права відбулося на Віденському конгресі 1815 р. У 1919 р. була заснована Ліга Націй, основне завдання якої - забезпечення миру – не було вирішене. ООН була створена в 1945 р. Її статут закріпив основоположні імперативні принципи МП і організаційно-правовий механізм системи універсальної безпеки.

2. Суть міжнародного права. Міжнародне право є особливою правовою системою, незалежною і відмінною від внутрішньодержавної. МП – сукупність юридичних принципів і норм, що регулюють відносини між державами і іншими суб’єктами МП. Головна функція міжнародного права - регулювання міжнародних відносин.

3. Співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права. МП і внутрішньодержавне право є самостійними системами права, хоча, впливаючи один на одного, вони активно взаємодіють у процесі правозастосування і нормотворення.

Більшість держав у своєму внутрішньому законодавстві виходить з пріоритету норм МП над внутрішньодержавними. Цей принцип переважаючого значення норм МП закріплений у ст.27 Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969 р.

4. Процес нормотворення в міжнародному праві. Норма МП - це правило поведінки, визнане державами і іншими суб’єктами МП як юридично обов’язкове. У процесі нормотворення держави виступають як суб’єкти МП на основі властивих їм суверенітету, рівності і вільного, добровільного волевиявлення. Створення нових норм відбувається шляхом укладення міжнародних договорів і формування звичаїв. Сьогодні у цій сфері зросло значення міжнародних організацій, особливо ООН і її спеціалізованих установ.

5. Система міжнародного права. Система МП - це цілісний комплекс взаємопов’язаних юридичних норм: суспільних принципів, норм міжнародного права (договірних і звичайно-правових), рішень міжнародних організацій, рекомендаційних резолюцій міжнародних органів, а також інститутів міжнародного права (міжнародного визнання, правонаступництва щодо договорів, міжнародної відповідальності тощо).

II. Джерела міжнародного права

1. Поняття норми міжнародного права. Норма МП - це правило поведінки, визнане державами і іншими суб’єктами МП як юридично обов’язкове. Створення нових норм відбувається шляхом укладання міжнародних договорів і формування звичаїв.

2. Класифікація норм міжнародного права. За сферою дії норми поділяються на універсальні, партикулярні і регіональні. За нормативною силою міжнародні правові норми поділяються на імперативні і діапозитивні.

3. Джерела міжнародного права. Джерела МП - це ті форми, в яких виражені норми права. МП не містить вичерпного переліку джерел. Держави і інші суб’єкти МП, погоджуючи свою волю щодо правил поведінки, ухвалюють рішення і про форму втілення узгодженого правила, тобто про те джерело МП, де повинна бути закріплена норма. Основним і головним джерелом МП прийнято вважати, у першу чергу, міжнародний договір. Також джерелом можуть бути звичаї.

4. Що розуміється під кодифікуванням міжнародного права. Кодифікування - це систематизація міжнародно-правових норм, що здійснюється суб'єктами МП, їх точне формулювання і віддзеркалення міжнародних звичаїв у договірній формі. Наявне як офіційне кодифікування, що реалізується у формі міжнародних договорів, так і неофіційне, що здійснюється приватними особами, національними інститутами і організаціями.