Тема № 9. Міжнародне співробітництво в боротьбі зі злочинністю

1. Правові проблеми співробітництва держав у боротьбі з міжнародною злочинністю. Головна проблема – проблема юрисдикцій. Кримінальна юрисдикція визначається національним законодавством. В основі визначення юрисдикції лежить територіальний принцип. Можлива колізія юрисдикцій – територіальна і національна. Вирішується через угоди. Рівень співробітництва в цих питаннях залежить від ступеня збігу інтересів міжнародного співтовариства. Виділяють: міжнародні злочини з відповідальністю фізичних осіб і держав; злочини міжнародного характеру; загальнокримінальні.

2. Основні сфери співробітництва держав у сфері боротьби з міжнародними злочинами. Держави співпрацюють у сфері боротьби з: міжнародним тероризмом, захопленням заручників, незаконним захопленням повітряних суден, незаконним розповсюдженням наркотичних засобів, вербуванням найманців, піратством, рабством і работоргівлею, торгівлею людьми, відмиванням доходів від злочинної діяльності, підробленням грошових знаків, злочинами проти осіб, які користуються міжнародним захистом. Розробляються нові домовленості, уживаються нові заходи, йде обмін інформацією, надається взаємна кримінально–процесуальна допомога тощо.

3. Надання правової допомоги у кримінальних справах при міжнародному співробітництві у сфері боротьби з міжнародними злочинами. Звернення із проханням по правову допомогу є єдиною можливістю виконати кримінально-процесуальні дії. Види правової допомоги: вручення і пересилка документів, надання інформації про чинне право і судову практику, допит обвинувачених, підсудних, свідків, експертів, проведення експертиз і судового огляду, передача речових доказів, порушення кримінального переслідування, видача осіб, які вчинили злочин. У разі домовленості між державами можлива видача (екстрадиція).

4. Міжнародні стандарти поводження з правопорушниками. Найважливішим документом у цій сфері є Мінімальні стандартні правила поводження з в’язнями 1955 р. Вимоги до поводження з в’язнями: роздільне утримання залежно від статі, віку, попередньої судимості; до житлових і робочих приміщень; до одягу; до їжі. Правила забороняють застосовувати кайдани і ланцюги, тілесні покарання і тортури. Передбачається право в’язнів на контакти із зовнішнім світом. Обмеження застосування сили.

5. Міжнародні організації, що здійснюють співробітництво у боротьбі зі злочинністю. Цією проблемою займається ЕКОСОС, при якому як постійний експертний орган створений Комітет ООН з попередження злочинності і кримінального правосуддя. Основну практичну роботу в цій сфері здійснює міжнародна організація кримінальної поліції (ІНТЕРПОЛ) - орган представників національних поліцейських установ, який здійснює співробітництво між поліцейськими органами і об’єднує зусилля всіх національних правоохоронних органів у боротьбі зі злочинністю.

Питання для підготовки до заліку

1. Поняття та особливості міжнародного права.

2. Співвідношення міжнародного та національного права.

3. Джерела міжнародного права.

4. Договір та звичай як основні джерела міжнародного права

5. Поняття норми міжнародного права. Види норм міжнародного права.

6. Основні (фундаментальні) принципи міжнародного права.

7. Поняття та види суб’єктів міжнародного права. Основні ознаки суб’єкта міжнародного права.

8. Держави – основні суб’єкти міжнародного права (прості та складні держави).

9. Міжнародна правосуб’єктність націй та народів, які борються за незалежність.

10. Міжнародна правосуб’єктність “державоподібних” утворень.

11. Правосуб’єктність міжнародних міжурядових організацій.

12. Проблема міжнародної правосуб’єктності індивіда.

13. Визнання, його види та форми.

14. Поняття правонаступництва, його види.

15. Поняття та юридична природа міжнародних договорів.

16. Види міжнародних договорів.

17. Порядок укладання, форми, структура, мова та найменування договорів. Сторони в міжнародному договорі.

18. Підписання та ратифікація, анулювання та денонсація міжнародних договорів.

19. Поняття населення та громадянства. Склад населення.

20. Способи набуття громадянства.

21. Способи втрати громадянства.

22. Подвійне громадянство.

23. Особи без громадянства.

24. Поняття іноземця. Режим іноземців та міжнародне право.

25. Біженці та переміщені особи.

26. Правовий статус працівників–мігрантів.

27. Зміст права притулку. Поняття політичного притулку та умови його надання.

28. Поняття та значення території в міжнародному праві. Види територій.

29. Державна територія (поняття і склад). Державні кордони та їхній прикордонний режим.

30. Делімітація та демаркація державного кордону.

31. Міжнародні простори. Міжнародні земні простори як об’єкти загального користування.

32. Відкрите море та повітряний простір над ним. Морське дно та його надра за межами національної юрисдикції.

33. Міжнародні ріки та канали.

34. Міжнародно-правовий режим Антарктики. Система Договору про Антарктику.

35. Правовий режим Арктики. “Секторальний принцип” володінь в Арктиці.

36. Поняття та історія створення міжнародних організацій. Класифікація міжнародних організацій.

37. Порядок створення міжнародних організацій, компетенція, повноваження та їхні функції.

38. Ліга Націй.

39. Організація Об’єднаних Націй: мета та принципи, головні органи, членство.

40. Генеральна Асамблея ООН.

41. Рада Безпеки ООН.

42. Європейський Союз: історія створення, основні органи.

43. Організація Північноатлантичного договору (НАТО).

44. Регіональні та міжрегіональні міжнародні організації.

45. Поняття та підстави міжнародно-правової відповідальності.

46. Поняття міжнародного правопорушення.

47. Види та форми відповідальності суб’єктів міжнародного права.

48. Обставини, що виключають відповідальність держав.

49. Міжнародні злочини та злочини міжнародного характеру.

50. Міжнародний кримінальний суд.

51. Європейський суд з прав людини.

52. Відповідальність міжнародних міжурядових організацій.

53. Історичні аспекти виникнення та розвитку міжнародного гуманітарного права. Поняття та види збройних конфліктів.

54. Правові наслідки початку збройного конфлікту.

55. Гаазьке право.

56. Женевське право.

57. Правовий статус цивільного населення і цивільних об’єктів під час збройного конфлікту.

58. Заборонені засоби та методи ведення війни.

59. Закінчення збройного конфлікту та його міжнародно-правові наслідки.

60. Правовий статус нейтральних держав.

61. Поняття та джерела дипломатичного права.

62. Органи зовнішніх зносин держави.

63. Дипломатичні представництва. Функції дипломатичних представництв.

64. Голова та персонал дипломатичного представництва.

65. Дипломатичні привілеї та імунітети.

66. Консульства. Голова та персонал консульської установи.

67. Консульські привілеї та імунітети.

68. Постійні представництва держав при міжнародних організаціях.

69. Спеціальні місії.

70. Злочинність як міжнародне явище.

71. Організаційно-правові форми міжнародного співробітництва в боротьбі зі злочинністю.

72. Боротьба з міжнародним тероризмом.

73. Протидія незаконному обігу наркотичних засобів та психотропних речовин.

74. Інститут екстрадиції в міжнародному праві. Міжнародно-правове регулювання видачі злочинців (екстрадиція).

75. Міжнародна організація кримінальної поліції (Інтерпол): історія створення, мета, функції.

44