Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК ПНПО(остання версія).doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
3 Мб
Скачать
☆

2.11 Розділ «Економічні розрахунки»

Розділ «Економічні розрахунки» є останнім з основних розділів розрахунково-пояснювальної записки до магістерської кваліфікаційної роботи.

При виконанні даного розділу студент визначає економічний ефект від використання запропонованої технічної пропозиції на виробництві, а також ефективність (за можливості кількісного та вартісного оцінювання результатів за весь період експлуатації) здійснених витрат.

Розділ виконується обсягом 10-15 аркушів формату А4 та складається з текстових, формульних і табличних матеріалів.

Структура розділу «Економічні розрахунки» складається з наступних основних підпунктів:

2.11.1 Основні теоретичні положення щодо визначення економічної ефективності впровадження технічної пропозиції;

2.11.2 Визначення приведених витрат на одиницю базового та нового обладнання (машини, приладу);

2.11.3 Визначення коефіцієнту зростання продуктивності одиниці нового засобу праці порівняно з базовим;

2.11.4 Визначення економії річних експлуатаційних витрат споживача при використанні ним нового засобу праці;

2.11.5 Статті калькулювання витрат обслуговуючих та допоміжних виробництв;

2.11.6 Висновки до розділу «Економічні розрахунки».

2.11.1 Зміст підпункту «Основні теоретичні положення щодо визначення економічної ефективності впровадження технічної пропозиції»

При розгляді питання економічної ефективності використання нової техніки слід розрізняти поняття економічної ефективності та економічного ефекту від упровадження тих чи інших заходів.

Ефективність – це відносна величина, що характеризує результативність будь-яких витрат. Ефективність технічних нововведень є відношенням ефекту від здійснення заходів до витрат на них.

Ефект – це результат будь-якого заходу, який частіше виражається певною грошовою сумою.

Річний економічний ефект нової техніки (винаходів та раціоналізаторських пропозицій) відображає сумарну економію всіх виробничих ресурсів (живої праці, матеріалів, капітальних вкладень), яку отримує господарство у результаті виробництва й використання нової техніки.

Визначення річного економічного ефекту засновується на зіставленні приведених витрат по базовій і новій техніці. Приведені витрати одиниці продукції (в гривнах), тобто сума собівартості та нормативного прибутку:

, (2.11.1)

де: – собівартість одиниці продукції (ремонту), грн.;

– нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень ( );

– питомі капітальні вкладення у виробничі засоби, грн.

Річний економічний ефект від застосування нових технологічних процесів, механізації та автоматизації виробництва, засобів організації виробництва й праці, що забезпечують економію виробничих ресурсів при випуску однієї і тієї ж продукції, визначається за формулою:

, (2.11.2)

де: – приведені витрати на одиницю продукції (робіт), що виробляється відповідно, за допомогою базової та нової техніки, визначаються за формулою 2.11.1;

– річний обсяг виробництва продукції (робіт) за допомогою нової техніки у розрахунковому році, натуральні одиниці.

Виходячи зі змісту приведених витрат, формула (2.11.1) може бути представлена у наступному вигляді:

, (2.11.3)

де: – собівартість одиниці продукції (ремонту), що виробляється відповідно за допомогою базової та нової техніки, грн.;

– питомі капітальні вкладення у виробничі засоби відповідно за базовим варіантом та варіантом використання нової техніки, грн.

Річний економічний ефект при використанні нових засобів праці довготривалого застосування (машини, обладнання, прилади тощо) з поліпшеними якісними характеристиками (продуктивність, довговічність, експлуатаційні витрати тощо) визначають за формулою

,(2.11.4)

де: – приведені витрати на одиницю відповідно базового та нового обладнання (машини, приладу), грн.;

– коефіцієнт зростання продуктивності одиниці нового засобу праці порівняно з базовим;

– коефіцієнт зміни строку служби нового засобу праці порівняно з базовим:

(2.11.5)

де: – частки відрахувань на повне відновлення (реновацію) базового і нового засобу праці. Розраховуються як величини, обернені строкам служби засобів праці виражені в роках;

складова – економія споживача на поточних витратах, експлуатації і відрахуваннях від супутніх капітальних вкладень за весь термін нового засобу праці порівняно з базовим, грн.;

– супутні капітальні вкладення споживача (без урахування вартості засобів праці) відповідно при використанні базового та нового засобу праці у розрахунку на обсяг продукції (роботи), що виконується за допомогою нового засобу праці (це вартість додаткових обладнання, приладів, споруд, будівельно-монтажних робіт, інших робіт капітального характеру, які супроводжують капітальні витрати, пов’язані з об’єктом впровадження), грн.;

– економія річних експлуатаційних витрат споживача при використанні ним нового засобу праці порівняно з базовим у розрахунку на обсяг продукції (роботи), що виконується за допомогою нового засобу праці або зниження собівартості річного обсягу продукції (робіт, послуг), грн. У цих витратах ураховують тільки частину амортизації, призначеної для капітального ремонту засобів праці, а також амортизаційні відрахування по супутніх капітальних вкладеннях споживача;

– річний обсяг використання (виробництва) нових засобів праці у розрахунковому році в натуральних одиницях.

Річний економічний ефект від виробництва і використання нових або вдосконалених предметів праці (матеріали, сировина, паливо), а також засобів праці із строком служби менше від одного року визначають за формулою

, (2.11.6)

де: – приведені витрати відповідно базового та нового предметів праці, грн.;

– питомі витрати відповідно базового і нового предметів праці в розрахунку на одиницю продукції (роботи), що випускається споживачем, у натуральних одиницях;

– витрати на одиницю продукції (роботи), що випускається, відповідно з використанням базового й нового предметів праці;

– супутні капітальні вкладення споживача відповідно при використанні базового та нового предметів праці у розрахунку на одиницю продукції (роботи), що виробляється із застосуванням базового і нового предметів праці, грн.;

– річний обсяг використання нового предмета праці у розрахунковому році в натуральних одиницях.