2.11.5 Зміст підпункту «Статті калькулювання витрат обслуговуючих та допоміжних виробництв»

Витрати, які виникають у ході реалізації заходів з поліпшення якісних характеристик машин і обладнання, можуть бути обчислені за статтями калькулювання обслуговуючих та допоміжних виробництв. Типовою номенклатурою таких статей є:

• сировина та матеріали (зворотні відходи вираховуються),

• куповані напівфабрикати й комплектуючі вироби, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх організацій,

• паливо та енергія на технологічні потреби,

• основна заробітна плата виробничих робітників,

• додаткова заробітна плата виробничих робітників,

• відрахування на соціальне страхування,

• витрати на утримання й експлуатацію обладнання,

• загальновиробничі витрати,

• адміністративні (позавиробничі) витрати.

Стаття «Сировина і матеріали» враховує витрати на основні, допоміжні матеріали, транспортно-заготівельні витрати.

Загальні витрати на матеріали визначаються за формулою:

,(2.11.18)

де: – витрати на матеріали, грн.

– кількість найменувань виробів, що виготовляється;

– кількість видів матеріалів, що використані виробництві виробів;

– випуск виробів і-го найменування в натуральних одиницях виміру;

– норма витрат матеріалів j-го найменування в натуральних одиницях виміру для виробництва виробу і-го найменування;

– ціна одиниці матеріалів j-го виду (без ПДВ);

– частка транспортно-заготівельних витрат у вартості купованих матеріалів (у магістерській роботі може бути прийнята 3–5%), %;

- кількість зворотних відходів матеріалів j-го найменування в усій сукупності виробів і-го виду у натуральному виразі, грн.

- ціна одиниці відходів матеріалів j-го найменування.

Розраховані величини сумують по усіх видах виробів, сума становить витрати за цією статтею. Розрахунок зручно робити у табличній формі. Приклад оформлення таблиці наведено у табл. 2.11.1.

Таблиця 2.11.1 – Розрахунок витрат на основні матеріали для виготовлення робочого колеса відцентрового насоса

Види матеріалів	Од. виміру	Норма витрати матеріалів, нат. од.	Ціна за одиницю матеріалів, грн..	Норма зворотних відходів, %	Ціна одиниці відходів, грн.	Витрати на матеріали, грн..
Сталь 20ХН2М ГОСТ 4543-71	кг	50	12,5	5	2,0	620,0
Всього						620,0

Стаття «Куповані напівфабрикати й комплектуючі вироби, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх організацій» враховує вартість купованих виробів, що купуються готовими для укомплектування виробів і потребують витрат на їх установку чи складання, вартість купованих напівфабрикатів, виробничих послуг сторонніх підприємств, які стосуються конкретних виробів.

Витрати обчислюються аналогічно витратам на матеріали. Витрати на виробничі послуги сторонніх організацій визначаються за договірною ціною на виконання роботи. Зворотні відходи – відсутні.

Стаття «Паливо та енергія на технологічні потреби» включає витрати палива та енергії на безпосереднє виконання технологічних процесів. Обчислюють аналогічно попереднім статтям за нормами витрат і встановленими цінами (тарифами). Коли ці витрати незначні, або їх неможливо нормувати, їх включають до загальновиробничих витрат або до статті «утримання й експлуатація машин та устаткування»

Стаття «Основна заробітна плата виробничих робітників» включає оплату праці робітників, безпосередньо зайнятих виготовленням цільової продукції.

Витрати за цією статтею обчислюються з формулою:

, (2.11.19)

де: – витрати на основну заробітну плату виробничих робітників, грн.;

n – кількість технологічних операцій з виготовлення виробів;

– трудомісткість технологічної операції і-го виду, нормо-год.;

– годинна тарифна ставка працівника і-го розряду, що залучається до виконання технологічної операції і-го виду, грн.;

– кількість робітників, що залучається до виконання технологічної операції і-го виду, чол.

Годинна тарифна ставка працівника і-го розряду визначається відповідно до тарифної сітки, прийнятої згідно тарифних умов підприємств, але з розрахунку тарифної ставки працівника 1-го розряду не нижче рівня мінімальної заробітної плати:

, (2.11.20)

де: – годинна тарифна ставка працівника і-го розряду, грн.;

– годинна тарифна ставка працівника 1-го розряду, грн.;

– тарифний коефіцієнт і-го розряду, за прийнятою тарифною сіткою.

_{Для визначення тарифних ставок працівників може бути використана тарифна сітка наведена у табл. 2.11.2.}

Таблиця 2.11.2 – Тарифна сітка

Тарифний розряд	I	II	III	IV	V	VI
Тарифний коефіцієнт	1,0	1,06	1,224	1,376	1,576	1,865

Розрахунок витрат за статтею зручно робити у табличній формі. Приклад оформлення таблиці наведено у табл. 2.11.3.

Стаття «Додаткова заробітна плата виробничих робітників» враховує додаткові виплати понад встановлені норми за трудові успіхи, особливі умови праці, оплату відпусток виробничих робітників тощо. Планова величина цих витрат обчислюється згідно з передбаченими умовами праці, а у разі їх відносної стабільності – у % до підсумку за статтею «Основна заробітна плата виробничих робітників». В магістерській роботі ця величина може бути прийнята на рівні 30– 40%.

Стаття «Відрахування на соціальні заходи» передбачає витрати на відрахування до фондів соціального страхування у вигляді єдиного соціального внеску (ЄСВ). Такі витрати встановлюється у % до фонду заробітної плати виробничих робітників (сума основної та додаткової заробітної плати). Ставка ЄСВ залежить від виду економічної діяльності підприємства.

Таблиця 2.11..3 – Розрахунок витрат на основну заробітну плату при виготовленні відцентрового колеса

Види технологі-чних операцій	Розряд робіт	Норма часу (трудомі-сткість), нормо-год	Годинна тарифна ставка, грн.	Кількість виконавців, осіб	Витрати на основну заробітну плату, грн..
ливарна	4	0,52	18,6	1	9,67
фрезерна	5	0,92	21,3	1	19,60
токарна	3	0,84	16,55	1	13,90
шліфувальна	4	0,32	18,6	1	5,95
слюсарна	4	1,2	18,6	1	22,32
Всього		3,8			71,44

Стаття «Витрати на утримання й експлуатацію машин та устаткування» включає:

• амортизаційні відрахування на реновацію машин та устаткування, їх поліпшення та відновлення;

• витрати на експлуатацію обладнання (на електроенергію, паливо-мастильні матеріали, заробітну плату обслуговуючого персоналу з нарахуваннями, інші експлуатаційні витрати);

• витрати на обслуговування та ремонт машин і устаткування;

• витрати на швидкозношуваний інструмент і пристосування (термін служби яких < 1 року).

Планові витрати на електроенергію можна визначити на основі сумарної потужності електородвигунів, показників її використання і часу роботи:

, (2.11.21)

де: – планові витрати на електроенергію для приведення в дію двигунів машин та устаткування, грн.;

Р – сумарна паспортна потужність електродвигунів устаткування, що беруть участь у виготовленні виробу, кВТ;

Т_м – машинний час, необхідний для виробництва продукції, маш.-год.;

k_ОД – коефіцієнт одночасної роботи моторів верстатів (k_ОД < 1);

k_Р – середній коефіцієнт використання виробничої потужності електродвигунів (k_Р < або = 1);

k_М – середній коефіцієнт машинного часу роботи верстатів (k_М < або = 1);

k_К.Д – середній коефіцієнт корисної дії двигунів верстатів (k_К.Д < 1);

– ціна (тариф) однієї кіловат-години електроенергії, грн.

Витрати за статтею «витрати на утримання й експлуатацію машин та устаткування» частіше за все являють собою непрямі витрати, тому їх значення може визначатися укрупненим розрахунком у % до підсумку за статтею «основна заробітна плата виробничих робітників». Величина такого відсотку залежить від конкретних умов виробництва.

Стаття «Загальновиробничі витрати» – включає витрати на організацію та управління виробництвом, а саме:

• витрати на управління виробництвом;

• витрати на службові відрядження;

• амортизацію основних засобів, що не беруть безпосередньої участі у виробничому процесі та його транспортному обслуговуванні;

• на обслуговування виробництва;

• на утримання і ремонт будівель, споруд (опалення освітлення, поточний ремонт);

• на пожежну, сторожову охорону;

• інші витрати загальновиробничого призначення.

Зазначені витрати на практиці є накладними непрямими витратами, тому їх планова величина визначається укрупненим розрахунком у % до підсумку за статтею «основна заробітна плата виробничих робітників».

Стаття «Адміністративні витрати» включає загальногосподарські витрати та витрати пов’язані з управлінням підприємством в цілому. Такі витрати є також накладними непрямими. Їх величина встановлюється у % до підсумку за статтею «Основна заробітна плата виробничих робітників» чи до підсумку виробничих витрат (сума витрат за всіма попередніми статтями).

Таким чином, підсумок витрат за наведеними статтями калькулювання становить повну собівартість виробу (роботи, послуги).

Після визначення всіх складових формули (2.11.4) здійснюється підстановка розрахованих величин та обчислюється економічний ефект від впровадження певного технічного рішення. Економічно доцільним вважають впровадження такого технічного (технологічного) рішення, при якому співвідношення витрат понесених підприємством на впровадження технічної пропозиції до отриманого ефекту, не перевищує 0,15.

2.11.6 Зміст підпункту «Висновки до розділу «Економічні розрахунки»

У висновках до розділу «Економічні розрахунки» на основі аналізу отриманих економічних показників робиться остаточний висновок щодо доцільності впровадження технічної новації у виробництво.

Перелік рекомендованої літератури

1. Бойко В. С. Довідник з нафтогазової справи / Бойко В.С., Кондрат Р.М., Яремійчук Р.С. – Львів: Світ, 1996. – 620 с.

2. Економіка підприємства : Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Я. С. Витвицький, У. Я. Витвицька, М. О. Данилюк, А. О. Устенко, І. І. Цигилик. За ред.. Я.С.Витвицького – Івано-Франківськ : ІМЕ, 2002. – 318 c.

3. Іщенко І. І. Оцінка економічної ефективності виробництва і затрат: Навч. посіб. / Іщенко І. І., Терещенко С. П. – К.: Вища шк., 1991.–173 с.

4. Лузан В.В. Економіка і організація геологорозвідувального виробництва: Навч. посіб. – К. : ДГП „Геопрогноз”, 2001. – 302 с.

5. Методические рекомендации по формированию себестоимости продукции (работ, услуг) в промышленности. Государственный институт комплексных технико-экономических исследований. – К.: ДП «ДІКТЕД» : М. Изд-во промышленной политики Украины, 2007. – 321с.

6. Організація і планування операційної діяльності нафтогазових підприємств: Навч. посіб. / Я. С. Витвицький, І. В. Андрійчук, О. І. Лесюк, У. Я. Витвицька, В. М. Чарковський. За ред. М. О. Данилюк. – Івано-Франківськ, 2009. – 364 c.

7. Планирование на предприятиях нефтяной и газовой промышленности: Учебник для вузов / А. Д. Бренц, А. Ф. Брюгеман и др. – М.: Недра, 1989. – 333 с.

8. Экономика предприятий нефтяной и газовой промышленности : Учебник / В.Ф. Дунаев, В. А. Шиаков, Н. П. Епифанова, В. Н. Ладынин. Под ред. В.Ф. Дунаева. – М. : ФГУП. Изд-во «Нефть и газ» РГУ нефти и газа им. И.М. Губкина. – 2006. – 352 с.