2.2. Результати та аналіз дослідження емоційно-вольової сфери підлітків

Тест " Самооцінка сили волі " показав сильне розходження в прояві вольових якостей у хлопчиків і дівчаток. Це можна простежити за таблицею

Рівень сили волі	Дівчата	Хлопчики
Слабкий	4	2
Середній	6	9
Високий	5	0

Якщо перевести ці дані у відсотки, то можна сказати що 23% учнів мають низький рівень сили волі, з них 15% у дівчат і 8% у хлопчиків. Середній рівень волі мають – 58%, з них 23% у дівчат і 35% – хлопчиків. Звісно є і високий рівень сили волі, але він спостерігається лише у дівчаток і займає 19% від учнів. Все це можна зобразити у діаграмі. На діаграмі 1.1. зображено загальна сила волі учнів 9 класу. За діаграмою 1.2. можемо порівняти відсоткове співвідношення між дівчатами та хлопчиками.

Загальна рівень сила волі учнів 9 класу

Д іаграма 1.1.

В ідсоткове співвідношення між дівчатами та хлопчиками

Діаграма1.2.

Серед досліджуваних підлітків не виявлено хлопчиків з сильно розвиненою дисциплінованістю, самостійністю, але наполегливість та ініціативність навпаки. При цьому у дівчат навпаки можна спостерігати сильно розвинену дисциплінованість та самостійність, але і серед дівчат є такі, що дисциплінованість не дуже відрізняється від хлопчиків. При вивчені витримки відмічено, що у 3 хлопчиків вона слабо розвинена. У дівчаток ця характеристика відрізняється. Сильну витримку мають 5 дівчаток. Фактор, за якими у хлопчиків вище набагато показники ніж у дівчат – це рішучість. З сильно розвиненою рішучістю хлопчиків майже вдвічі більше ніж дівчаток.

Після тесту було проведено бесіду, щоб більше ознайомитись з дітьми і зрозуміти наскільки правдиво та точно вони давали відповіді. Тому можна зробити висновок про те, що результати тесту кількісно відрізняються від результатів спостереження, але якісно ні. За результатами дослідження у дівчаток сила волі більш розвинена, ніж у хлопчиків. Практично у всіх хлопчиків сила волі перебуває на середньому рівні розвитку. Велика частина дівчаток також мають середню ступінь розвитку сили волі. Однак проведений експеримент показав, що з низьким рівнем вольового зусилля дівчаток дещо більше, ніж хлопчиків.

Результати проведеного дослідження шкільної тривожності (за Р.Філіпсом), що наведені у Таблиці 2.1 показують кількісні показники рівня тривожності у відсотках. Відповідно до цих результатів серед 26-ти учнів 9-го класу 5 мають підвищений рівень тривожності. Це – Вєрєщагіна Олена (70%), Петренко Ксенія (56%), Абалуєва Іринина (55%), Дзюбан Христина (51%), Новікова Агнеса (51%). В решти 21-го учня підвищеного рівня загальної тривожності виявлено не було.

Проте, з наведених в Таблиці 2.2 результатів вираження симптомів тривожності видно, що учні, в яких не було виявлено загальної тривожності, проявляється тривожність лише за певними синдромами . Так із 26-ти учнів у 14-ти є підвищена, а в деяких висока, тривожність за декількома синдромами.

Відповідно до середнього показника синдрому в класі, до групи ризику можна віднести: Абалуєва Іринина (вище середнього показника 6 синдромів), Алтухова Дарина(4 синдроми), Вєрєщагіна Олена (8 синдромів), Данченко Вадим (5 синдромів), Дубовий О. (5 синдромів), Новікова Агнеса

(8 синдромів), Живчик Ксенія (7 синдромів), Кора Єва (4 синдроми), Ніколаєв Тихон (4 синдроми). В інших учнів проявлено 1-3 синдроми. Лише в трьох учнів (Боярко Сергій, Подосинікова А. , Роянова Марина) жоден із синдромів не показав результату вище середнього показника класу.

Результати даного дослідження також свідчать про те, що найвищий показник тривожності у класі має синдром – проблеми та страхи у стосунках з учителями ( у 70 % учнів цей синдром має показник підвищеної тривожності); наступний за рівнем вираження – страх самовираження (55% учнів); ще менший показник тривожності має синдром страху ситуації перевірки знань (40% учнів); синдроми страху невідповідності сподіванням оточення та фрустрації потреби у досягненні успіху мають однаковий показник (35% учнів); нижчий показник мають синдроми переживання соціального стресу та загальна тривожність у школі (20% учнів); найнижчий показник тривожності у класі має синдром низького фізіологічного опору стресу (5% учнів).

Отже, відповідно до результатів проведеного тесту шкільної тривожності за Філіпсом у 9 класі, підвищена загальна тривожність була виявлена у 5-ти учнів із 26-ти, тобто кожен четвертий учень має підвищений рівень тривожності. Проте за окремими шкалами в більшості учнів, а це 85%, виявлено підвищений, а то й високий рівень тривожності, що свідчить про те, що тривожність тою чи іншою мірою має місце у емоційній сфері цих підлітків.