Висновки

Емоціями (афектами, душевними хвилюваннями) називають такі стани, як страх, гнів, туга, радість, любов, надія, смуток, відраза, гордість і т.п. Емоції виявляються у визначених психічних переживаннях, кожному відомих по своєму досвіду, і в тілесних явищах. Як і відчуття, емоції мають позитивний і негативний почуттєвий тон, пов'язані з почуттям задоволення або незадоволення.

Воля – потреба у подоланні перешкод; свідома мобілізація особистістю своїх психічних і фізичних можливостей для подолання труднощів і перешкод, для здійснення цілеспрямованих дій і вчинків.

Емоції і воля є психологічними характеристиками особистості і є її невід'ємною частиною. Поява емоцій починається в дитинстві і полягає в комплексі пожвавлення.

Остаточне розвиток емоційно-вольової сфери відбувається в підлітковому віці. У цьому віці стабілізуються риси характеру та основні форми міжособистісного поведінки. Головна риса, що виявляється в психології підлітка – це більш високий рівень самосвідомості.

У процесі дослідження були виділені особливості формування емоцій і волі. Головним чинником становлення особистості є почуття дорослості, як центральне новоутворення підлітка. На основі, якого здійснюється розвиток самосвідомості, що виражається в критичності мислення, схильності до рефлексії, формування самоаналізу. Фізіологічно обумовлена підвищена збудливість, часта зміна настроїв, неврівноваженість і здійснення контролю над цими станами призводить до помітного розвитку вольових якостей. Успішне протікання провідної діяльності підліткового віку: інтимно-особистісне спілкування з однолітками і суспільно-корисна діяльність на основі цього спілкування, викликає потребу в самоствердженні, у діяльності, що має особистісний сенс.

Експериментальне вивчення особливостей розвитку емоцій і волі, організоване в ЗОШ № 1 м. Бердянськ в 9 класі.

В роботі було проведено дослідження тривожності підлітків. Для того, щоб глибше дослідити це явище, було продіагностовано як шкільну так і загальну тривожність. Результати дослідження підтвердили гіпотезу про те, що в підлітків рівень тривожності буде підвищеним і найвищий рівень тривожності буде пов’язаний із проблемами у спілкуванні з дорослими. Так, отримані результати свідчать про те, що у більшості підлітків рівень шкільної тривожності перевищує середній показник і досягає підвищеного, а то й високого рівня.

Найвищий показник має шкала „ Проблеми і страхи у стосунках з вчителями ”. Підвищений рівень тривожності у підлітків можна пояснити тим, що у цей віковий період тривожність у підлітків є вищою ніж у інші вікові періоди. Це пов’язано із тим, що в нього виникає багато внутрішніх конфліктів і протиріч, і сама ситуація розвитку підлітка має в собі протиріччя – він відчуває себе дорослим, водночас дорослі його сприймають як дитину. Всі ці протиріччя за несприятливих умов, а це може бути базальна тривожність, конфлікт в класному колективі, нерозуміння із сторони дорослих, роблять підлітка більш вразливим до різних психотравм, порушень у значущій для підлітка сфері, що призводить до підвищеної тривожності.

Тривожність підлітків особливо проявляється у сфері спілкування з однолітками, але іншим вагомим елементом є спілкування з дорослими, а в школі це вчителі. Через перебудову стосунків з вчителями, які відбуваються у зв’язку з виникненням почуття дорослості у підлітків, він прагне бути незалежним від дорослих, зокрема і вчителя. Як наслідок цього виникає конфлікт, що зумовлює тривожні переживання у підлітка, який хоче бути незалежним, але водночас залежить від дорослого.