- •Міжнародна торгівля: суть, причини виникнення, труднощі.
- •Політика дорогих і дешевих грошей.
- •Заощадження та його функція. Аналіз графіка схильності до заощадження, середня і гранична схильність до заощадження.
- •Дифлятор внп. Інфліювання та дефілювання обсягу номінального внп.
- •Споживання та його функція. Аналіз графіка схильності до споживання. Середня та гранична схильності до споживання.
- •Фіскальна політика, що спрямована на пропозицію.
- •Крива Філліпса.
- •Зовнішньоторговельна політика держави.
- •Визначення рівноважного обсягу виробництва за методом «вилучення-ін'єкції».
- •Зовнішня торгівля і рівноважний обсяг виробництва.
- •Рівноважний обсяг виробництва в умовах повної зайнятості.
- •Антикризова політика держави.
- •Фіскальна політика та державний бюджет.
- •Заощадження, інвестиції та норма процента в класичній економічній теорії.
- •Ефект мультиплікатора.
- •Кейнсіанська модель рівноваги.
- •17. Попит та пропозиція грошей. Грошовий ринок.
- •19. Крива Лаффера.
- •22. Абсолютна та порівняльна теорії міжнародної торгівлі.
- •23. Класичний, кейнсіанський та альтернативний підходи до безробіття.
- •24. Аналіз сукупної пропозиції. Характеристика кривої сукупної пропозиції.
- •25. Природа і специфіка циклічності економічного розвитку.
- •26. Гроші та грошові агрегати
- •27. Грошово-кредитне регулювання економіки.
- •28. Збільшення попиту на кейнсіанському, проміжному та класичному відрізках сукупної пропозиції
- •29. Класична модель макрорівноваги
- •30. Система національних рахунків та її головне завдання
- •31. Кредитна система.
- •32. Дискреційна фіскальна політика.
Рівноважний обсяг виробництва в умовах повної зайнятості.
Ринок, забезпечуючи рівноважний ЧНП в економіпі, не гарантує такого рівня сукупних витрат (Е=С+І„),за якого економіка може перебувати в стані повної зайнятості та без інфляції. Лінія сукупних витрат (Е) може бути розташована нижче або вище лінії Е0, що перетинає бісектрису при безінфляційному рівні виробництва в умовах повної зайнятості. Відповідно можуть виникати рецесій-ний чи інфляційний розриви.
Рецесійний розрив - це величина, на яку фактичні сукупні витрати мають збільшитися, з тим щоб забезпечити безінфляційний рівень ЧНП в умовах повної зайнятості. Графічно це відрізок КАо на рис. 5.4.
В
умовах рецесійного розриву економіка
недовиробляє певну величину ЧНП, яка
дорівнює різниці між потенційним і
фактичним ЧНП.
Протилежні результати мають місце в умовах шфляїпиного розриву.
Інфляційний розрив - це величина, на яку фактичні сукупні витрати повинні скоротитися, щоб забезпечити безінфляційний ЧНП за умов повної зайнятості.
Інфляційний розрив виникає тому, що зростання сукупних витрат (сукупного попиту) не супроводжується відповідним зростанням сукупної пропозиції за умов повної зайнятості. Коли економіка досягла повної зайнятості за менших сукупних витрат (Е0, рис.5.5), підприємці не можуть негайно відповісти на збільшення цих витрат відповідним збільшенням фактичних обсягів виробництва. Для цього потрібен певний час. Тому природним наслідком цих процесів є зростання цін. Отже інфляційний розрив збільшує тільки номінальний ЧНП. Цей розрив утворюється, коли АВ зростає на класичному відрізку кривої А8 (рис. 5. 6).
Визначення рівноважного обсягу виробництва за методом «вилучення-ін'єкції».
Метод "вилучення-ін'єкції". Частину доходу після сплати податків домогоспо-дарства можуть заощадити. Отже заощадження (8) представляють собою вилучення із потоку "доходи-витрати". Внаслідок заощаджень Е<ЧНП, що може призвести до зниження обсягів виробництва. Однак виробництво може частково переключитися зі споживчих товарів на інвестиційні (засоби виробництва). Це може відбутися за умови перетворення 8 на інвестиційні витрати. Інвестиції, на противагу 8, можна розглядати як ін'єкцію втрат у потік "доходи - витрати", вони компенсують зменшення Е, обумовлене вилученням частки доходів на 8.
Перетин ліній 8 та І„ (точка Ао, рис. 5.2) означає, що 8=1,, звідси Е = ЧНП. Таким чином, рівноважний рівень ЧНП=0о. Якщо 8>І„ (точка А2), то Е<ЧНП. Це зумовлює скорочення ЧНП у напрямку до сукупних втрат. Коли 8<І„ (точка А]), то Е>ЧНП. Це спонукає підприємців збільшувати обсяги виробїгицтва в напрямку до рівня Е
Зовнішня торгівля і рівноважний обсяг виробництва.
Формула сукупних витрат у відкритій економіці: Е=С+Іп+Хп, де Х„" чистий експорт (експорт"-" імпорт).
Залежно від співвідношення між експортом та імпортом Хп може бути позитивним або від'ємним. У зв'язку з цим результати зовнішньоекономічної діяльності можуть збільшувати або зменшувати сукупні витрати, пов'язані зі споживанням та інвестуванням.
З метою спрощення аналіз, припустимо, що Х„ не залежить від ЧНП, тобто імпорт країни не залежить від рівня внутрішнього ЧНП. За початкову величину Е приймається величина, яка відповідає умовам закритої економіки: Е=С+І„.
Припустимо, що Х„ є позитивним. На рис. 5.7 цим умовам відповідає лінія Е+Х„і, яка розташована вище лінії Е. Внаслідок цього точка рівноваги переміститься з Ао до Аі. Такій ситуації відповідає більший за обсягом рівноважний ЧНП, який дорівнює тепер 0, на вісі ЧНП.
Отже, позитивний Хп викликає збільшення сукупних витрат порівняно з їхньою величиною в закритій економіці і, таким чином, обумовлює зростання ЧНП. При цьому збільшення сукупних витрат за рахунок Х„ впливає на ЧНП мультиплікативно.
Коли Х„ є від'ємною величиною лінія Е+ (-Хп2) зміщується нижче від лінії Е. Відповідно рівноважний ЧНП тепер дорівшоє 02 на вісі ЧНП (рис.5.7). Тут, як і в попередньому прикладі, вплив Х„ на ЧНП має мультиплікативний характер. Від'ємний Х„ приводить, до зменшення сукупних витрат порівняно з їхньою величиною в умовах закритої економіки і відповідно, скорочує обсяг рівноважного ЧНП.
