14. Заощадження, інвестиції та норма процента в класичній економічній теорії.

Середня схильність до заощадження (АРS) - це частина У, яка заощаджується.

АР8= S/Ух100%.

Гранична схильність до заощадження (МРS) - це частка приросту заоща­джень (_∆S) у додатковій одиниці доходу (_∆У) після сплати податків.

МР8=_∆S/∆Ух100%.

Функція заощадження: S= -С₀+МРSхУ=-С₀+ (І-МРС)хУ.

1-МРС=МРS.

Функція 8 є похідною від функції С і відповідно показує співвідношення між за­ощадженнями та доходом після сплати податків в їхній динаміці (рис.4.2).

Рис. 4. 2. Функція заощадження

S= -С₀+МРSхУ

Рис. 4. 2 є дзеркальним відображенням рис. 4. 1. Сектор І "життя в борг",

сектор II - споживання, сектор III — заощадження.

Оскільки С+S=У то АРС+АРS=1 і, відповідно, МРС+МРS=1.

Інвестиції є другим, після С, компонентом сукупних витрат.

Інвестиції (І) - це економічні ресурси, що направляються на збільшення ре­ального капіталу суспільства, тобто на капітальне будівництво, розширення виробництва, придбання та модернізацію устаткування.

Інвестиції відчутно впливають на АО обсяг сукупного виробництва, зайня­тість. Вони сприяють нагромадженню фондів підприємств і створюють основу для економічного зростання в майбутньому.

Валові І - це суми відшкодування (амортизації) і приросту інвестицій. Використання валових І.

1. Будівництво службових приміщень та виробничих споруд.

2. Придбання обладнання.

3. Приріст виробничих запасів.

4. Житлове будівництво.

Чисті І = Валові І - Амортизація. Чисті інвестиції ідуть на приріст капіталу суспільства (нові споруди, обладнання, приріст матеріально-виробничих запасів тощо).

Спонукальним мотивом здійснення витрат на інвестиції є прибуток. Підпри­ємці купують засоби виробництва тільки тоді, коли очікується, що подібні за­купки будуть прибутковими.

Значний вплив на попит на інвестиції справляє і процентна ставка. Процент­на ставка - це ціна, яку фірма повинна заплатити, щоб узяти в борг грошовий капітал, необхідний для придбання реального капіталу.

Номінальна ставка процента виражається в поточних цінах.

Реальна ставка процента - це номінальна ставка за одрахуванням рівня ін­фляції. Саме реальна процентна ставка, а не номінальна, відіграє суттєву роль в прийнятті інвестиційних рішень.

Рис. 4. 3. Крива попиту на інвестиції:

г-процентна ставка; цін зменшує попит на гроші і ставку

І - обсяг інвестицій

На рис 4.3 зображена зворотна за-

г

лежність між процентною ставкою і

попитом на інвестиції. Держава може

змінювати ставку процента, змінюючи

пропозицію грошей. Це робиться для

того, щоб змінити попит на інвестиції.

Якщо пропозиція грошей фіксована,

І то зміни в рівні цін впливають на обсяг

І інвестицій внаслідок дії ефекту процентної ставки (див.Т.З). Зниження рівня процента та збільшує інвестиції. І навпаки.

Крім зазначених вище факторів, на інвестиції впливають також чинники, що не пов'язані з доходом.

1.Витрати на придбання, експлуатацію та обслуговування устаткування. 2.Податки на підприємців.

3.Технологічні зміни (прискорення чи уповільнення науково-технічного прогресу).

4.Наявність основного капіталу (його надлишок або відносна недостат­ність).

5.Очікування (оптимістичні чи песимістичні прогнози стосовно майбутніх умов підприємництва).

Залежно від того, які фактори визначають обсяг попиту на інвестиції, вони поділяються на автономні та індуційовані.

Автономні І - це інвестиції, що здійснюються при фіксованому НД, тобто при незмінному АО на товари і послуги.

Автономні інвестиції здійснюються в нову техніку, спричиняючи підви­щення якості продукції, і стають умовою зростання НД.

Індуційовані І - це інвестиції, причиною здійснення яких є стійке зростання попиту на товари і послуги в результаті зростання НД.

Індуційовані інвестиції є функцією від приросту НД. Коефіцієнт приростної капіталоемкості називається акселератором (Ь).

Акселератор (Ь) - це коефіцієнт,який показує скільки одиниць додаткового основного капіталу (_∆К₀) необхідно для виробництва додаткової одиниці націо­нального доходу (_∆У).

Ь=_∆¥/_∆К₀.

_ДК₀ - зростання основного капіталу під впливом індуційованих інвестицій. Величину індуційованих інвестицій можна визначити за формулою: Іn^НД=Ь(У_П.₁-У_П.₂), де

І - індуційовані інвестиції в п-му році; Ь - акселератор; Уn_-1 - НД в (n-1)-му році; Уn-2 - НД в (n-2)-му році.

Якщо в поточному році розмір НД скоротився порівняно з минулим (Уn≤Уn-1), то індуційовані інвестиції набувають від'ємного значення. Це означає, що в ре­зультаті скорочення виробництва підприємці частково або повністю не віднов­люють зношений капітал.