- •Предмет, зміст, актуальні завдання курсу «Організація рекреаційних послуг».
- •Здобуток українських та іноземних вчених, що займаються розвитком рекреалогії та рекреаційної географії.
- •Рекреація – відпочинок – туризм: відмінності та спільні риси.
- •Рекреаційна діяльність: зміст, чинники, види.
- •Територіальна організація рекреаційної діяльності, поняття «територіальна рекреаційна система».
- •Рекреаційні потреби: зміст, класифікація, характерні риси, способи задоволення.
- •Вільний час: структура, властивості та особливості використання з метою рекреації.
- •Елементарні рекреаційні заняття як компоненти рекреаційної діяльності. Цикли рекреаційної діяльності.
- •Фактори зростання популярності різних видів рекреаційної діяльності.
- •Фактори, які стимулюють рекреаційну діяльність:
- •Сучасні тенденції у розвитку рекреаційної діяльності.
- •К ласифікація рекреаційної діяльності
- •Характерні риси рекреаційної послуги.
- •Класифікація рекреаційних послуг.
- •Ринок рекреаційних послуг (визначення, функції, характерні риси та суб’єкти ринку рекреаційних послуг).
- •Ринок покупця рекреаційних послуг (чинники формування попиту на рекреаційні послуги, сегментування споживацького ринку: призначення та критерії, види споживацького ринку).
- •Ринок продавця рекреаційних послуг (види пропозиції рекреаційних послуг, чинники її формування).
- •Перелік Законів та інших нормативних актів, що регулюють сферу надання рекреаційних послуг.
- •Закон України «Про курорти».
- •«Положення про рекреаційну діяльність у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду України».
- •Принципи державної політики у сфері рекреаційної діяльності.
- •Основи рекреаційного права.
- •Поняття якості. Споживацькі вимоги до якості рекреаційних послуг.
- •Нормативні вимоги до якості рекреаційних послуг: стандартизація та сертифікація як механізми державного контролю якості. Стандартизація та сертифікація продукції ( послуг)
- •Стандартизація продукції
- •Сертифікація товарів, робіт, послуг у сфері туристичної діяльності здійснюється з метою:
- •Система стандартів серії iso 9000, iso 9001: 2000 призначення та практичний потенціал використання для проектування якості рекреаційних послуг.
- •Система проектування якості Total Quality Management.
Територіальна організація рекреаційної діяльності, поняття «територіальна рекреаційна система».
РД відбув на певній території – виконуєці функції та територія яка спрямована на забезпечення рекр попиту населення і грунтується на системі взаємопов язаних природних та соц. компонентах.
Рекреац територ формує рекреац систему – вона розуміється як комплексне утворення що складається з соц, природ, техногенних складових які спрямовані на задоволення рек потр населення.
ТРС- є поняттям більш ширшим ніж рекреаційна система, часто розглядається як потужний рекреаційний комплекс,що характеризується єдністю території, має значний рекреаційний потенціал, багато рекреаційних устанаов, і закладів що функціонують на основі тісних виробничиз звязків. ТРС- піддається єдиній формі управління і здійснює єдину програму маркетингу.
Властивості ТРС – (спеціалізація,універсальність, цілісність, динамічність, мінливість, різноманітність, стійкість,ефективність, комфортність, надійність управління, ємність, ієрархічність трс.)
Базову модель ТРС розробив Преобреженський в її стрктуру входить:підсистеми – група рекреантів, обслуговуючий персонал, природні та культ-істор обєкти, технічні обєкти, органи управління.)
ТРС – має вхід (розглядає основні рекреац потреби населення), та вихід (рівень задоволення рекр потреби рекреантів та економічну ефективність від діяльності ТРС)
Методологічні підходи дослідження рекреації як форми задоволення фундаментальних потреб людини у відпочинку та саморозвитку.
Ресурсний
Ринковий
Рекреаційні потреби: зміст, класифікація, характерні риси, способи задоволення.
Рекреаційні потреби – необхідність у психофізіологічному і духовно-інтелектуальному розвитку сил людини. Рекреаційні потреби – це вимоги до умов відновлення сил людини.
Рекреаційну діяльність визначають суспільні, групові й індивідуальні рекреаційні потреби.
Суспільні рекреаційні потреби - це потреби всього суспільства у відновленні фізичних і психологічних сил, а також усебічний розвиток усіх його членів.
Групові рекреаційні потреби відбивають зміст потреб визначених соціальних і вікових груп населення.
Індивідуальні рекреаційні потреби містять у собі множину рекреаційних занять, що задовольняють ці потреби в зміні звичної обстановки, у відновленні здоров'я, знятті втоми, у пізнанні навколишнього світу, у подоланні перешкод, задоволенні естетичних потреб, у духовному збагаченні, утечі від повсякденності і т.д.
Усі суспільні потреби реалізуються шляхом задоволення різноманітних групових і особистих потреб.
Формування рекреаційних потреб відбувається під впливом таких чинників:
1. Соціально-економічні чинники:
- рівень матеріального статку масового споживача;
- рівень цін на рекреаційні товари та послуги;
- наявність вільного часу;
- доступність інформації (реклама) про рекреаційні об’єкти та послуги
- рівень розвитку інфрастуктури і транспортних засобів;
- тривалість відпусток;
- соціальний і фаховий склад населення;
- рівень культурного життя;
- рухливість населення;
- національні традиції.
2. Демографічні чинники:
- співвідношення міського і сільського населення (ступінь урбанізації);
- статево-вікова структура населення;
- склад і розмір сім'ї (сімейний стан);
- особливості розселення;
- освіта, професія;
- соціальний стан (статус).
3. Особистісно-поведінкові чинники:
- індивідуальні особливості;
- стиль життя;
- інтереси;
- система духовних цінностей;
- мотивація рекреаційної діяльності.
4. Соціально-психологічні чинники:
- інтенсивність культурних і ділових зв'язків (комунікабельність),
- тип культурного життя;
- вплив моди;
- ціннісні орієнтації особистості;
- традиції проведення відпочинку.
5. Медико-біологічні чинники:
- стан здоров'я населення.
6. Природні чинники:
- природна зона, у який живе людина;
- особливості географічного положення стосовно моря, гір і т.п.
7. Ресурсно-екологічні чинники:
- масштаби і забезпеченість території рекреаційними ресурсами;
- екологічний стан довкілля.
8. Політичні чинники:
- безпека рекреаційних регіонів і об’єктів;
- відсутність збройних конфліктів, тероризму, піратства;
- дотримання міжнародних норм і правил щодо прав і свобод людини.
