5. Територіальна організація рекреаційної діяльності, поняття «територіальна рекреаційна система».

РД відбув на певній території – виконуєці функції та територія яка спрямована на забезпечення рекр попиту населення і грунтується на системі взаємопов язаних природних та соц. компонентах.

Рекреац територ формує рекреац систему – вона розуміється як комплексне утворення що складається з соц, природ, техногенних складових які спрямовані на задоволення рек потр населення.

ТРС- є поняттям більш ширшим ніж рекреаційна система, часто розглядається як потужний рекреаційний комплекс,що характеризується єдністю території, має значний рекреаційний потенціал, багато рекреаційних устанаов, і закладів що функціонують на основі тісних виробничиз звязків. ТРС- піддається єдиній формі управління і здійснює єдину програму маркетингу.

Властивості ТРС – (спеціалізація,універсальність, цілісність, динамічність, мінливість, різноманітність, стійкість,ефективність, комфортність, надійність управління, ємність, ієрархічність трс.)

Базову модель ТРС розробив Преобреженський в її стрктуру входить:підсистеми – група рекреантів, обслуговуючий персонал, природні та культ-істор обєкти, технічні обєкти, органи управління.)

ТРС – має вхід (розглядає основні рекреац потреби населення), та вихід (рівень задоволення рекр потреби рекреантів та економічну ефективність від діяльності ТРС)

6. Методологічні підходи дослідження рекреації як форми задоволення фундаментальних потреб людини у відпочинку та саморозвитку.

Ресурсний

Ринковий

7. Рекреаційні потреби: зміст, класифікація, характерні риси, способи задоволення.

Рекреаційні потреби – необхідність у психофізіологічному і духовно-інтелектуальному розвитку сил людини. Рекреаційні потреби – це вимоги до умов відновлення сил людини.

Рекреаційну діяльність визначають суспільні, групові й індивідуальні рекреаційні потреби.

Суспільні рекреаційні потреби - це потреби всього суспільства у відновленні фізичних і психологічних сил, а також усебічний розвиток усіх його членів.

Групові рекреаційні потреби відбивають зміст потреб визначених соціальних і вікових груп населення.

Індивідуальні рекреаційні потреби містять у собі множину рекреаційних занять, що задовольняють ці потреби в зміні звичної обстановки, у відновленні здоров'я, знятті втоми, у пізнанні навколишнього світу, у подоланні перешкод, задоволенні естетичних потреб, у духовному збагаченні, утечі від повсякденності і т.д.

Усі суспільні потреби реалізуються шляхом задоволення різноманітних групових і особистих потреб.

Формування рекреаційних потреб відбувається під впливом таких чинників:

1. Соціально-економічні чинники:

- рівень матеріального статку масового споживача;

- рівень цін на рекреаційні товари та послуги;

- наявність вільного часу;

- доступність інформації (реклама) про рекреаційні об’єкти та послуги

- рівень розвитку інфрастуктури і транспортних засобів;

- тривалість відпусток;

- соціальний і фаховий склад населення;

- рівень культурного життя;

- рухливість населення;

- національні традиції.

2. Демографічні чинники:

- співвідношення міського і сільського населення (ступінь урбанізації);

- статево-вікова структура населення;

- склад і розмір сім'ї (сімейний стан);

- особливості розселення;

- освіта, професія;

- соціальний стан (статус).

3. Особистісно-поведінкові чинники:

- індивідуальні особливості;

- стиль життя;

- інтереси;

- система духовних цінностей;

- мотивація рекреаційної діяльності.

4. Соціально-психологічні чинники:

- інтенсивність культурних і ділових зв'язків (комунікабельність),

- тип культурного життя;

- вплив моди;

- ціннісні орієнтації особистості;

- традиції проведення відпочинку.

5. Медико-біологічні чинники:

- стан здоров'я населення.

6. Природні чинники:

- природна зона, у який живе людина;

- особливості географічного положення стосовно моря, гір і т.п.

7. Ресурсно-екологічні чинники:

- масштаби і забезпеченість території рекреаційними ресурсами;

- екологічний стан довкілля.

8. Політичні чинники:

- безпека рекреаційних регіонів і об’єктів;

- відсутність збройних конфліктів, тероризму, піратства;

- дотримання міжнародних норм і правил щодо прав і свобод людини.