2.2. Розвиток свідомості і самосвідомості у ранньому віці

Вже у ранньому дитинстві з’являється тимчасова перспектива життя. У свідомості дитини прояснюється його індивідуальне минуле, теперішнє та майбутнє, вона по-новому починає відноситися до самої себе: відкриваються подальші можливості її особистісного розвитку [10, с. 11].

Самосвідомість – упорядкована сукупність уявлень і знань, оцінок і установок людини стосовно своєї власної особистості; ототожнюється насамперед із Я-конценцією; один із проявів свідомості як відокремлення себе („Я”) від об’єктивного світу („не Я”); усвідомлення, оцінка людиною себе, свого місця у світі, своїх інтересів, знань, переживань тощо [14, с. 51]. Самосвідомість має ієрархічно побудовану структуру від елементарного самопочуття до самопізнання і найвищого рівня самостановлення, що виявляються у самоконтролі та саморегуляції своєї поведінки, як зазначав відомий психолог К.К. Платонов [7, с. 275].

Найважливіший етап у розвитку самосвідомості протягом раннього віку – це третій рік життя, коли формується особистісне новоутворення, гордість за досягнення. Це новоутворення яскраво виражається в прагненні зафіксувати результати своєї діяльності, продемонструвати власні успіхи дорослому. Потрібно враховувати, що похвала, заохочення викликають у дитини почуття гордості, демонструючи дорослим свої досягнення, вона намагається заслужити їх позитивну оцінку [19, c. 45].

Ми підкреслюємо те, що без належного схвалення ці успіхи значною мірою втрачають для дитини свою цінність, а радісні переживання з цього приводу затьмарюються. Негативне чи байдуже ставлення дорослих спонукає дитину з більшою енергією добиватися уваги й позитивної оцінки, але все ж якщо дорослі не визнають її досягнень тоді у дитини може зумовлюватися підвищена образливість, емоційні вибухи. Поява цього новоутворення пов’язана з тим, що на третьому році життя дитина під впливом дорослого дедалі частіше цікавиться результатом своїх дій, прагне досягнути бажаного. Звичайно, процес дії ще дуже важливий для неї, а результат не є досконалим, проте в будь-якій діяльності дитина, як і дорослий, прагне здобути його. Таким чином у предметній діяльності акцент переміщується з процесу на результат, який стає регулятором дій дитини .

Дещо пізніше, ніж почуття гордості, дитина починає переживати почуття сорому, якщо він неправильно вимовляє слова, помиляється, розповідаючи віршик. Іноді почуття сорому може пригнічувати інші спонукання, змушуватиме відмовитися від привабливої іграшки або здійснення важливого вчинку. Звичайно, розвиток самоповаги, почуття гордості і сорому зовсім не означає, що дитина під їх впливом систематично контролює свої вчинки, можливість свідомо керувати своєю поведінкою у дитини раннього віку вкрай обмежена [11, с. 152-153].

Саме тому предметна діяльність, провідна в цьому віці, веде за собою психічний розвиток, як особистісний, так і інтелектуальний. В особистісному плані ма­люк засобами предметної діяльності відкриває власні можливості, що стимулюють його самостійність . Прагнення дитини до самостійності стає окремим мотивом, переплітаючись із мотивом „бути великим, дорослим”. Неодноразове виконання дії разом з дорослим та прагнення до відособлення породжують мотив („Я сам”. Виникає усвідомлення своєї особистості як діяча („Я їстиму. Я гратимусь”)) [7, с. 280].

Розвитку самосвідомості сприяє взаємодія з ровесником, що має наступні прояви:

– з 2-х р.  малюк коментує власні дії (егоцентричне мовлення), називає себе у 3-й особі;

– з 1 р. – впізнає себе у дзеркалі;

– усвідомлює себе як особистість (новоутворення „Я”, поява займенника „я”);

– з 2 р. – діти порівнюють себе з іншими, зароджується самооцінка, прагнення відповідати вимогам дорослого [24, с. 74].

Отже, в процесі спілкування з оточуючими дитина вчиться розуміти іншу людину. З 1,5 р. виникає прагнення втішити засмучену людину, емоційний відгук на її переживання. До кінця раннього віку руйнуються попередні стосунки дитина-дорослий, перебудовується соціальна ситуація розвитку. Дитина починає усвідомлювати певний рівень своєї компетентності в діяльності, успіх в оволодінні предметами, наслідуванні дорослого і стає ініціатором зміни відносин з дорослим, спрямованої на розширення самостійності. Тепер входження у доросле життя пов’язане із сюжетно-рольовою грою, де дитина переживає себе дорослою.

ВИСНОВКИ

В ході виконання курсової роботи увага приділялась формуванню особистості дитини в ранньому віці; вивчали та аналізували передовий досвід відомих психологів минулих років та сучасних; були розкриті особливості психічного розвитку дитини раннього віку. Насамперед це – інтенсивний темп як фізичного, так і нервово-психічного розвитку. Наприкінці третього року життя малюк оволодіває всіма основними рухами (ходьбою, бігом, повзанням, киданням у ціль). Наступна особливість – надзвичайна вразливість організму, нервової системи, психіки малюка.

Проаналізувавши спілкування дитини з дорослим і однолітками, визначили, що у дитини раннього віку розвивається ситуативно-ділова форма спілкування з дорослими, зароджується спілкування з однолітками, виникають передумови ігрової і продуктивної діяльності, дитина переходить від пасивного до активного мовлення. У відносинах з дорослими дитина проявляє наслідування як найпростішу форму ідентифікації, яка готує малюка до емоційної причетності до іншого, до людей. Дорослий стимулює розвиток важливих потреб дитини. При цьому у дитини з’являється почуття довіри до людей, готовність до присвоєння матеріальної, психічної та духовної культури.

Розглянувши психічну характеристику поведінки дитини раннього віку, ми дійшли до наступних висновків. Важливу роль у психічному розвитку дітей раннього віку відіграє формування „комплексу пожвавлення”. Дитині раннього віку притаманна позитивна емоційність реакція на появу дорослої людини та імпульсивність поведінки. На початку раннього віку над дитиною володарює предмет: він диктує її бажання, визначає поведінку, проте уже трирічний малюк сам стає володарем предметів. Ситуативність усіх психічних процесів – ще одна особливість раннього дитинства. Характерною є емоційна залежність від настрою дорослих та інших дітей, легка змінюваність емоційного стану. Складний процес психічного розвитку у ранньому дитинстві залежить від умов життя та виховних впливів на дитину.

Вивчили розвиток свідомості та самосвідомості у ранньому дитинстві. На основі фізичного розвитку значно розширюється самостійність дитини, що призводить до усвідомлення нею себе як діяча – суб’єкта („Я сам”). Виконуючи предметні дії разом з дорослим, дитина прагне робити їх самостійно, без вказівок та дорікань. У мовленні дитини раннього віку з’являється займенник („Я”).

Отже, ми прийшли до висновку,що особистість дитини починає формуватися саме в ранньому віці. У цей час відбувається стрімкий психічний і фізичний розвиток, закладається основа для подальшого формування та становлення дитини, як особистості.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Білан О.І. Програма розвитку дитини дошкільного віку „Українське дошкілляˮ / О.І. Білан, Л.М. Возна, О.Л. Максименко та ін. – К. : Тернопіль, Мандрівець, 2013. – 264 с.

2. Виготский Л.С. Детская психология / Л.С. Выготский; под ред. Д.Б. Эльконіна. – К. : Педагогика, 1984, – 432 с.

3. Виготський Л.С. Педагогическая психология/ Л.С.Выготский – М.: АСТ, Астрель, Хранитель, 2000 – 617 с.

4. Гербова В.В. Виховання та розвиток дітей раннього віку: Посібник для вихователя дит. саду / В.В. Гербова, Р.Г Козакова, І.М. Кононова та ін; под. ред. Г.І Ляминий. – М. : Просвещение, 2000, – 224 с.

5. Гурковська Т.Л. Дитина до трьох : психологічний портрет з рекомендаціями / Т.Л. Гурковська / Дошк. виховання. – 2007. – 11-15 с.

6. Дитина в дошкільні роки. Програма розвитку, навчання та виховання дітей. – К. : Запоріжжя:ЛІПС.Лтд, 2000. – 268 с.: іл.

7. Дуткевич Т. В. Дитяча психологія : Навч. посіб. / Т.В.Дуткевич – К. : Центр учб. л-ри, 2012. – 424 с.

8. Журов В.В. Психокорекційна робота з дітьми дошкільного віку / В.В. Журов, В.Г. Шибирин. – К. : Психолог, 2009. – № 5. – с. 6-12.

9.Коломинский Я.Л. Психология детского коллектива. – М. : Минск, Народная асвета,1984. – 240 с.

10. Кочерга О.Д. Двигунчик розвитку: психофізіологічні особливості розвитку психомоторики дитини в ранньому віці / О.Д. Кочерга / Дитячий садок, 2011. – Ч. 7. – 2-4 с.

11. Мухина В.С. Детская психология / В.С. Мухина. – М. : Апрель Пресс, 2000. – 352 с.

12. Низковська О.В. Цілісний підхід до виховання наймолодших / О.В. Низковська // Дошкільне виховання, 2007. – 7–10 с.

13. Павелків Р.В. Дитяча психологія: Навч. посіб. / Р.В. Павелків, О.П. Цигипало – К. : Академвидав, 2008. – 432 с.

14. Пальм Г.А. Загальна психологія: Навч. посіб. – К. :Центр учбової літератури, 2009. – 256 с.

15. Поліщук В.М. Вікова і педагогічна психологія : Навч. посіб. / В.М. Поліщук. – Вид. 3-тє, виправ. – Суми : Університ. книга, 2010. – 352 с.

16. Савчин М.В. Вікова психологія. 2-ге видання, доповнене. М.В Савчин, Л.П Василенко. Навч посіб – К. : Академвидав, 2011. – 368 с.

17. Савчин М.В. Загальна психологія / М.В. Савчин.Навч. посіб. – К. : Академвидав, 2011. – 464 с. Я концепція

18. Сіроштан С.В. Соціальний та емоційний розвиток малят / С.В Сіроштан / Психолог. – 2005. – № 12. – 3–10 с.

19. Смірнова Е.Є Дитяча психологія Учеб. для студ. вищ. пед. учеб. зав. – М. :Гуматін. Вид.центр ВЛАДОС, 2003, – 368 с.

20. Степанов О.М Основи психології і педагогіки. 3-тє видання, доповнене / О.М. Степанов М.М. Фіцула. Навч посіб. – К. :Академвидав, 2012. – 528 с.

21. Степанов О. М Педагогічна психологія. / О.М Степанов. Навч. посіб. – К. :Академвидав, 2011. – 416 с.

22. Столяренко Л.Д. Основи психології. Видання третє, перероблене і доповнене. – К. : Ростов-на-Дону, Фенікс, 2002. – 233 с.

23. Терлецька Л.Г. Вікова психологія та психодіагностика : підручник / Терлецька Л.Г. – К.: Видавничий Дім, Слово , 2013. – 608 с.

24. Хьелл Л.А. Теории личности / Л.А Хьелл, Д.Дж. Зиглер. – 3-е изд. – СПб, Питер, 2007. – 607 с.

25 Яшкова, А. Н. Вікова психологія. / А.Н. Яшкова, Н.Ф. Сухарєва. Навч. посіб, Молдов. держ. пед. ін. – Саранськ, 2011. – .101 с.

ДОДАТОК А

Соціальна ситуація розвитку дитини в період 1-3років

Форма спілкування	Зміст потреби у спілкуванні	Провідний мотив спілкування	Значення спілкування у загальному розвитку дитини
I	II	III	IV
„Дитина - дорослий”	Потреба у доброзичливій увазі, співпраці й повазі	Дорослий є прикладом дій з предметами (дитина відкриває світ предметів),партнер обговорення	Розвиток наочного мислення,пізнання про поза ситуативні об’єкти
„Дитина - ровесник”	Потреба у змістовних та глибинних особистісних відносин	Ровесник створює умови, що забезпечують дитині самопізнання й самооцінку	Створення сприятливих умов вільного виявлення творчих потенцій дитини

ДОДАТОК Б

Розкрито видатними психологи минулих років:

- Л.С. Виготський,

- Я.Л. Коломинський,

- С.Л. Рубінштейн,

- В.О. Запорожець,

- Д.Б. Ельконіна,

- А.Н. Леонтьєв,

- Л.І. Божовіч,

- А.В. Петровський,

- Б.Г. Ананьєв.

Розкрито сучасними видатними психологи:

- В.С. Мухіна,

- І.Ю. Кулагіна,

- В.Н. Колюцький,

- В.М. Поліщук,

- Т.В. Дуткевич.