- •Модуль № 3 Лекції 1, 2. (4 години) Проектування та розробка засобів технічного оснащення
- •1 Загальні відомості про пристрої
- •1.1 Призначення пристроїв
- •1.2 Роль технологічного оснащення
- •1.3 Класифікація пристроїв
- •1.4 Проектування технологічного оснащення
- •2 Базування і базові поверхні
- •2.1 Встановлення заготовок у пристроях
- •2.3 Розрахунок пристроїв на точність
- •2 .2 Розрахунок дійсних похибок базування при установці деталей у пристрою плоскою поверхнею
- •2.4 Правила вибору баз
- •3 Загальні відомості про пристрої. Види пристроїв
- •4 Основні елементи пристроїв
- •4.1 Установочні елементи пристроїв
- •4.1.1 Основні правила установки заготовок
- •4.1.2 Види установочних елементів пристроїв
- •4.2 Затискні елементи пристроїв
- •4.2.1 Призначення затискних елементів
- •4.2.2 Види затискних елементів
- •4.3 Напрямні елементи пристроїв
- •4.4 Ділильні й поворотні елементи пристроїв
- •4.5 Корпуси пристроїв
- •4.6 Механізовані приводи пристроїв
- •4.6.1Призначення механізованого приводу
- •4.6.2 Пневматичні приводи
- •4.6.3 Пневмогідравлічні й гідравлічні приводи
- •4.7 Універсально-складальні й налагоджувальні пристрої
- •Список літератури
2 .2 Розрахунок дійсних похибок базування при установці деталей у пристрою плоскою поверхнею
Рис. 2.3 - Схеми для визначення похибок базування при установці оброблюваних деталей у пристрою плоскою поверхнею
Оброблювана
деталь (рис.2.3,а)
встановлена на постійні опори пристрою
нижньою базовою площиною
1, що є вимірювальною
базою, тому що зв'язана
з оброблюваною поверхнею 2
розміром
мм.
У цьому випадку похибка базування для
розміру
мм,
отриманого після фрезерування, дорівнює
нулю і не входить у сумарну похибку, що
впливає на точність розміру. Затиск
деталі виконується силою W.
Оброблювана
деталь (рис. 2.3,б)
встановлена в пристрою нижньою
базовою площиною 1,
але вимірювальною базою
є площина 3,
безпосередньо зв'язана з оброблюваною
поверхнею 2 розміром
мм.
У цьому випадку виникає похибка
базування, обумовлена
наступним шляхом. Розмір С
між віссю фрези і нижньою установочною
базовою площиною 1
оброблюваної деталі є постійним. Отже
положення осі фрези при обробці поверхні
2
залишається незмінним щодо установочної
базової поверхні 1.
Вимірювальна база 3
при фрезеруванні площини 2
у партії деталей буде переміщувати щодо
зовнішнього діаметра фрези в межах поля
допуску 0,40 мм на розмір
мм,
отриманий на попередній операції.
У
даному випадку допуск на розмір
мм
між установочною поверхнею 1
і вимірювальною поверхнею 3.
Визначаємо похибку базування оброблюваної
деталі в пристрою
мм.
Похибка
входить у сумарну похибку розміру
мм,
одержаного при даному способі установки
оброблюваної деталі в пристрою. Отже
на похибку налагодження верстата й
обробку залишається мала величина
мм.
Щоб фрезерувати поверхню 2, необхідно усунути похибку базування , встановивши оброблювану деталь так, як показано на рис.2.3 в, або змінити допуски на розміри і мм. Оскільки робити установку деталі на рис.2.3, в незручно і технолог не може без згоди конструктора збільшити допуск на розмір мм, залишається одна можливість – зменшити допуск на розмір мм і, отже, зменшити похибку базування.
Новий зменшений допуск на розмір 65мм можна знайти з рівняння
, (2.4)
де
і
– допуски на розміри 65 і 25мм;
– сумарна похибка (без
урахування похибки базування), визначається
для розміру 25мм із таблиць середньої
економічної точності обробки поверхонь
деталей.
Знову
прийнятий допуск на розмір 65мм технолог
проставляє на ескізі і видає робітникові
для фрезерування площини 1 на попередній
операції. Наприклад, при
допуск
Отже
на операційному ескізі оброблюваної
деталі повинні бути проставлені розміри
з допусками
і
мм.
2.3 Розрахунок пристроїв на точність
Для забезпечення необхідної точності оброблюваної деталі при конструюванні пристрої необхідно вибрати таку схему, при якій буде дотримана умова
, (2.5)
де
– дійсне значення похибки базування
заготовки в пристрою;
– допустиме значення похибки
базування заготовки в пристрою.
Допустиме
значення похибок базування заготовки
в пристрою
орієнтовно
розраховують за формулою
, (2.6)
де
– допуск витриманого розміру;
– похибка обробки, одержана
при виконанні даної операції.
При відсутності обґрунтованих даних про точність обробки, одержаної при даній операції, може прийматися середньоекономічна точність обробки.
Дійсне
значення похибок базування заготовки
в пристрою
визначають з геометричних зв'язків,
властивих схемі базування. Формули
розрахунку
для найбільш частих схем базування
наводяться в довідкових даних.
Розрахункова
сумарна похибка пристрої
визначається за формулою
, (2.7)
де – допуск на оброблюваній деталі;
– коефіцієнт, рівний 0.8 –
0.85;
– коефіцієнт, рівний 0.6 –
1.0;
– похибка обробки на даній операції;
– похибка установки.
Похибка установки – це зсув заготовки при закріпленні. Вона залежить від типу пристрою і, головним чином, від характеру затиску і не залежить від схеми базування і методу обробки. Значення похибки базування можна вибрати з довідників. Визначивши похибку базування і знайшовши по таблицях похибку установки деталі і точність обробки , розраховуємо сумарну похибку пристрої , яку потім розподіляють по окремим складовим ланкам розмірного ланцюга
, (2.8)
де
– похибка виготовлення деталей пристрою;
– похибка установки пристрою
на верстаті;
– похибка внаслідок
конструктивних зазорів, необхідних для
посадки на установочні елементи пристрою;
– похибка чи перекіс зсуву
інструмента, що виникає через неточність
виготовлення напрямних елементів
пристрою, якщо напрямні відсутні, похибка
не враховується.
Умовні позначення до схем базування для типових випадків:
,
,
та ін. – допуски розмірів а,
b, с
та ін.
–
мінімальний гарантований
зазор;
x – радіальне биття.
